Справа № 350/1882/21
Номер провадження 2/350/619/2021
24 грудня 2021 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
У своїй позовній заяві позивачка просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 щомісячно до досягнення дочкою повноліття.
В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що з відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання в них народилося двоє дітей. Неповнолітньою на даний час є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, хоч має таку можливість оскільки є фізичною особою - підприємцем по обробці деревини та має реальні доходи. Тому вона змушена звернутися в суд з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.
У судове засідання позивачка не прибула, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
09 грудня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позов визнав частково, оскільки він офіційно працевлаштований, то згідний сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1309 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину щомісячно.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у шлюбі (а.с.4).
Від спільного проживання у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька - ОСОБА_3 (а.с.5).
З довідки №957 від 05.11.2021, виданої Креховицьким старостинським округом вбачається, що неповнолітня ОСОБА_4 проживає з матір'ю.
Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов'язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення права дитини на рівень життя, необхідний для її гармонійного розвитку, є спільним обов'язком батьків, тобто матері та батька.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідач не надав суду докази добровільного надання допомоги на утримання дитини, тому аліменти на утримання неповнолітньої дитини підлягають стягненню з нього в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Позивачка просить стягувати з відповідача аліменти, які забезпечать регулярне щомісячне утримання дитини та вказує щомісячну суму аліментів, яку слід стягнути з відповідача - 3000 гривень.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд критично оцінюється посилання відповідача на те, що він на даний час офіційно працевлаштований у приватному підприємстві «ЛІС ТОРГ-ЗАХІД» і його заробітна плата складає 6500 гривень.
З долученого відповідачем копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідач після пред'явлення даного позову - 18 листопада 2021 року за власним рішенням знявся з реєстрації як фізично особа-підприємець.
Таким чином з урахуванням наданих відомостей щодо доходу відповідача, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 має змогу сплачувати аліменти на утримання своєї дитини в розмірі 3000 гривень.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України, і вважає, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 908 грн., від сплати якого позивачка звільнена при пред'явленні позову.
Понесення позивачкою судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України підтверджується: квитанцію від 05.11.2021 про оплату послуг адвоката на суму 700 грн.
На підставі ст. 180 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 284, 430 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 ( три тисячі ) гривень, щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 11 листопада 2021 року та продовжувати до повноліття дитини.
Виконання даного рішення у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 - 700 гривень витрат на професійну правничу допомогу та на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 908 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: