Справа № 346/3616/21
Провадження № 2/346/1533/21
23 грудня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі : судді Васильковського В.В.,
за участю секретаря Васильчук Я.В.,
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 ,
представник відповідача ОСОБА_4 ,
представник третьої особи Івахнюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку загального позовного провадження цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування ( виконавчий комітет Коломийської міської ради) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
І. Стислий виклад позицій сторін.
03.08. 2021 року ОСОБА_1 звернувшись до суду із позовом, посилається на те, що вона є бабусею та опікуном неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками неповнолітніх дітей являються: її син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та невістка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Так як, матір дітей зловживала алкогольними напоями, не займалася вихованням дітей, залишала їх без догляду, то батько дітей ОСОБА_5 в грудні 2018 року забрав дітей в с. Велику Кам'янку Коломийського району Івано-Франківської області. З грудня 2018 року неповнолітні діти проживають з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Вказала, що батько дітей - ОСОБА_5 теж не займався вихованням та доглядом дітей, оскільки час від часу виїжджає на роботу за кордон. Орган опіки та піклування (виконавчий комітет Коломийської міської ради) в інтересах дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернувся з позовом до Коломийського міськрайонного суду про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 29.05.2020 року позов задоволено, відібрано неповнолітніх дітей від батьків: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав та передано їх органу опіки та піклування для вирішення питання про їхнє подальше влаштування. Рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради від 26.08.2020 року за № 154 вирішено надати малолітнім дітям статусу дітей позбавлених батьківського піклування у зв'язку з тим, що вони відібрані від батьків та встановити опіку над малолітніми дітьми, призначити її ОСОБА_1 опікуном малолітніх онуків - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти повністю перебувають на її вихованні та утриманні. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 2018 року по 2019 рік відвідували Великокам'янський дошкільний заклад «Берізка». З вересня 2019 року і по травень 2021 року навчалися у Великокам'янському ліцеї Коломийського району Івано-Франківської області, де здобували початкову освіту. На даний час перебувають на літніх канікулах, а з вересня 2021 року продовжать навчання у Великокам'янському ліцеї. Тому просить суд позбавити ОСОБА_5 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . А також стягувати з відповідачів аліменти в розмірі по 3000 грн, щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
29.11.2021 року від представника відповідача поступив відзив, відповідно до якого вказує, що з аргументами позивача, які наведені в позовній заяві не згідний у повному обсязі, що стосується ОСОБА_3 . Зазначив, що позивачем у позовній заяві не було надано обґрунтування, хоча б однієї з підстав на основі якої може бути позбавлено батьківських прав - ОСОБА_3 . Згідно рішення Коломийськогоміськрайонного суду від 13.09.2018 року (справа №346/4210/18, вступило в законну силу - 14.11.2018 року,абзац 3 рішення : «Відповідач в судове засідання подав письмове клопотання про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі», тобто ОСОБА_5 був погодився погодився щоб діти проживали зі ОСОБА_3 . ОСОБА_5 у грудні 2018 року викрав дітей і разом із позивачем - почали чинити перешкоди щодо її участі в вихованні дітей. При цьому ОСОБА_3 зверталась неодноразово з заявами (письмовими та усними, протягом 2018 - 2020 р.р.) у службу в справах дітей Коломийської міської ради, Коломийську поліцію про те, щоб забрали дітей в ОСОБА_11 , однак органи державної влади самоусунулись від вирішення даного питання. Саме невиконання рішення суду призвело до того, що ОСОБА_3 могла бачити дітей тільки в присутності позивача, при чому, що вона їх забезпечувала постійно матеріально (передавала гроші, одяг, продукти харчування - безпосередньо ОСОБА_1 ). Ці зустрічі, з своїми малолітніми дітьми проходили в лісі, на стадіоні і при цьому було проігноровано бажання дітей проживати з їхньою матір'ю. ОСОБА_3 з 20.10.2021 проходить медикаментозне лікування в лікаря психіатра - нарколога ОСОБА_14 , Вона визнає: будь - яке вживання алкогольних напоїв не вартує того, щоб руйнувати своє життя через дії позивача та ОСОБА_11 , адже вона хоче бути матір'ю, якою б гордились її діти. ОСОБА_3 працювала та надавала кошти постійно дітям. Вважає звернення з позовом зумовлене тільки тим, щоб припинити стягнення аліментів із ОСОБА_11 (істотна заборгованість по сплаті), який при цьому постійно проживає з позивачем (своєю матір'ю) - ОСОБА_1 . Згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 13.09.2018 року ОСОБА_5 зобов'язаний сплачувати аліменти в користь ОСОБА_3 на утримання малолітніх дітей. ОСОБА_3 - одна забезпечувала матеріально своїх дітей, до часу викрадення ОСОБА_15 дітей. 23.09.2021 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 . Однак даний висновок, важко назвати належним та допустимим доказом, на підставі якого слід позбавити батьківських прав ОСОБА_3 . Адже він приймався без її участі, внаслідок чого вона не змогла захистити свої законні права, шляхом надання відповідних пояснень. При цьому близько 3 місяців тому, її було викликано в службу в справах дітей Коломийської міської ради та сказано, що потрібно погодитись із тим, що її позбавлять батьківських прав, однак вона категорично відмовилась. Після цього її більше ніхто не викликав. Про позовну заяву ОСОБА_3 дізналась після того, як ухвалою Коломийського міськрайонного суду відкрито загальне позовне провадження в справі. Нею було написано відповідну заяву до суду, щодо вивчення матеріалів справи. Після чого вона скористалась гарантованим Конституцією України правом на правову допомогу. Тому просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
06.12.2021 року від представника позивача адвоката Юркевич Х.М. поступила відповідь на відзив, відповідно до якої вказує, що у поданому позові, вона чітко зазначала, що мати дітей зловживає алкогольними напоями і часто заходить в довготривалі запої. З даного приводу, а саме: з синдромом алкогольної залежності та психічними розладами і розладами поведінки внаслідок вживання алкоголю ОСОБА_3 не одноразово перебувала на лікуванні, однак дані лікування не давали жодних результатів. Відповідачка не в змозі контролювати свою поведінку і щоразу після пройденого курсу лікування, вона знову заходить в довготривалі запої. ОСОБА_3 страждає хронічною алкогольною залежністю з 2018 року. І всі ці попередні роки вона не змогла побороти свою залежність від алкоголю. На даний час вона знову проходить курс лікування з приводу хронічної залежності від алкоголізму діагноз: « Психічні розлади та розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності.», що підтверджується довідкою наданою представником відповідачки від 12.11.2021р. У зв'язку з алкогольною залежністю відповідачки, її аморальною поведінкою та недоглядом за малолітніми дітьми, що охоплювали ситуації, коли залишення дітей у батьків є небезпечними для їх життя, здоров'я і морального виховання, діти і були відібрані від матері. Дані обставини не підлягають доказуванню, так як були встановлені рішенням Коломийського міськрайонного суду від 29.05.2020 року справа № 346/4411/19. Дітьми відповідачка зовсім не цікавиться. Починаючи з 2018 року матір дітей, жодного разу не поцікавилася їхнім здоров'ям, їхнім духовним та моральним розвитком, жодного разу не відвідала дошкільного та шкільного закладу де навчаються діти. Відповідачка жодного разу не поцікавилась, чи діти доглянуті, чи мають що поїсти. Вона не забезпечує дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням при потребі, їй не відомо чи діти хворіли протягом даних років. Хоче зазначити, що в грудні 2018 року батько дітей ОСОБА_5 не викрадав дітей від матері, а був вимушений забрати малолітніх дітей у с. Велика кам'янка Коломийського району Івано-Франківської області, де діти проживають і по сьогоднішній день. І дії його були цілком законними, так як мати дітей не займалася їх доглядом та вихованням, а перебувала у запоях. Дані обставини теж були встановлені рішенням Коломийського міськрайонного суду від 29.05.2020 року справа № 346/4411/19. Посилання представника відповідачки на те, що служба в справах дітей Коломийської міської ради не стала на бік матері по питанню повернення їй малолітніх дітей є правдивою, адже після прийнятого судом рішення про відібрання дітей у матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав, службою в справах дітей було надано матері шанс виправитись та повернути своїх дітей. Однак матір дітей не виправилась, продовжує зловживати алкогольними напоями та ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей. Крім того рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради від 15.12.2020 року № 252 було встановлено ОСОБА_3 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дочками відповідні дні та години, а саме: неділя в порядку чергування з 12:00 год. до 13:00 год. в присутності опікуна - ОСОБА_1 ..Проте, відповідачка навіть одну годину часу виділену один раз на тиждень не могла приділити своїм дітям. Така її поведінка відносно своїх дітей чітко свідчить про ухилення матері від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей. Відповідач вказує, що підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо ОСОБА_3 є рішення Коломийського міськрайонного суду від 26.01.2021 року № 346 4566/20 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 було відмовлено. Посилаючись на те, що ОСОБА_5 за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року сплатив на користь ОСОБА_3 21 600 грн. заборгованості по аліментах на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які матір дітей використала не за цільовим призначенням. Та вказує, що так як надані позивачем докази до позовної заяви не містили відомостей того що матір використала зазначену суму коштів сплачених в якості аліментів не за цільовим призначенням в зв'язку з чим у позові було відмовлено. Тому вважає, що саме цим рішенням суду підтверджується те що матір дітей використала отримані кошти в якості аліментів за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року на потреби дітей. Зазначає, що в зазначений період часу за який було сплачено аліменти батьком дітей на користь матері дітей, діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали зі - ОСОБА_1 в с. Велика Кам'янка Коломийського району. Івано-Франківської області, і саме вона займалася утримання та вихованням дітей. А в задоволенні зазначеного позову було відмовлено з тих підстав, що відповідач матір дітей отримала від позивача батька дітей спірні грошові кошти у вигляді аліментів і їх виплата була проведена позивачем добровільно, без рахункової помилки та без недобросовісності з боку відповідача згідно чинного рішення суду, в якому зазначено про виплату аліментів до досягнення дітьми повноліття. Тобто, даним рішенням доводиться лише факт чого, що отримані відповідачкою ОСОБА_3 грошові кошти у вигляді аліментів за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року були отримані відповідачкою згідно чинного рішення Коломийського міськрайонного суду від 13.09.2018 року про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей до досягнення дітьми повноліття, і вказана виплата була проведена боржникам добровільно без рахункової помилки, тому суд відмовив позивачу у поверненні сплаченої ним суми аліментів. Також, хоче зазначити, що саме рішенням Коломийського міськрайонного суду від 29.05.2020 року в справі № 346/4411/19 за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Коломийської міської ради до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 яке набрало законної сили 07.08.2020 року відібрано малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від батька ОСОБА_5 та матері ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав, передано вказаних дітей органу опіки та піклування для вирішення питання про їхнє подальше влаштування. Судом встановлено що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які є матір'ю та батьком двох малолітніх дітей допустили свідоме нехтування своїми обов'язками щодо їх виховання та утримання, ухилилися від виконання своїх батьківських обов'язків. Тому просить суд прийняти дану відповідь на відзив, а позовні вимоги задовільнити повністю.
Позивач ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримала свій позов в повному обсязі та пояснила, що являється опікуном малолітніх дітей. Діти перебувають з ними з 02.12.2018 року. У 20 році лині було винесено рішення про відібрання дітей від матері, а в серпні того ж року вона призначена їх опікуном. Відповідачу ОСОБА_3 було визначено органом опіки та піклування години та дні для побачення із її дітьми. Однак протягом вказаного часу, а саме з 27.12.2020 р. по 30.05.2021 року було декілька зустрічей, під час яких відповідач передавала гостинці, одяг не відповідного віку, який був куплений раніше самою ж позивачкою . А з 30.05 до сьогоднішнього часу зустрічі не проводилися. Три місяці взагалі не було спілкування, за цей час нічого не змінилося на краще. Відповідач ОСОБА_5 перебуває за кордоном, працює в Польщі. Час від часу передає кошти на утримання малолітніх дітей та спілкується з ними в телефонному режимі. Ні вона, ні її чоловік не заперечують проти спілкування онучок з відповідачкою по справі. Оскільки річний термін минув, вона вимушена звернутися до суду з даним позовом задля захисту та визначення статусу дітей згідно із чинного законодавства.
Представник позивача адвокат Юркевич Х.М. в судовому засіданні підтримала позивача ОСОБА_1 та заявлений позов, та пояснила, що позбавлення батьківських прав відповідачів необхідне задля того, щоб визначити статус малолітніх дітей. Дане рішення дасть можливість надати дітям стабільності. В той час коли діти без статусу, коли діти не вважаються відібраними і бабуся не має всіх повноважень як опікун, вони можуть бути забраними батьками, які мають згідно норм чинного законодавства на них права. Не бачуть з сторони відповідача ОСОБА_3 бажання брати участь в вихованні дітей. Є три основні підстави для того щоб батьки були позбавлені своїх прав відносно дітей. Це коли батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків щодо вихованні своїх дітей. Відповідач ОСОБА_3 поводиться відносно дітей жорстоко, дане чітко вказано в висновку психолога. Та коли батьки є хронічними алкоголіками та наркоманами. Є довідка, яку получив представник відповідачки. Яка підтверджує, що вона дійсно страждає на хронічну залежність від алкоголізму,вона лікується, лікується не вперше і періодично і така залежність є. І тому коли мама лікується вона проявляє бажання, для дітей такого не може бути, дітям потрібна стабільність. На майбутнє якщо все-таки мати не за місяць часу, що вона нібито вилікувалась, а все-таки покаже свою стабільність покаже що вона все-таки бажає бачитись з дітьми, це не є остаточне рішення. Потім мама з татом можуть поновити свої права, але коли дійсно покажуть , що вони бажають і виправляться для дітей і це буде в інтересах дітей. В даному випадку їхнє батьківство не в інтересах дітей.
Представник відповідача адвокат Дикун І.В. в суду пояснив, що не зрозуміло для чого було звернення до суду, оскільки фактично сама позивач підтвердила, що мама бачила, хотіла бачити і мабуть така поведінка бабусі яка фактично використовує певні диктаторські методи: «Я хочу! Я в машині. Я визначу » . І навіть цей висновок пишеться під диктовку сторони позивача. Мама була позбавлена можливості піклуватися про дітей. І мабуть цей емоційний стан був накладений на дану обставину. Але вона ніколи не ухилялася від виконання своїх обов'язків, для неї діти є завжди на першому місці.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що дійсно, діти бачили її неодноразово в п'яному вигляді, до 2018 року вони з чоловіком зловживали алкогольними напоями разом. І це було неправильно. Вважає, що з народження дітей і до 2018 року практично ідеально виконувала свої материнські обов'язки. З травня 2021 року не з'являлася на зустрічі оскільки ці зустрічі на стадіоні та в лісі, і вона не мала нормальної можливості проявити себе як мама, поспілкуватися хоча б на деякий час відокремитися від опікуна, це травмувало її психіку. З цього приводу вона зверталася до органу опіки і піклування для зміни порядку спілкування з заявою. Висновку немає. На засідання комісії не з'являлася оскільки їй не було відом про засідання. Відносно отриманої суми кошти зі сплати аліментів, її мама забрала їх одразу ж, оскільки були моменти що вона зловживала алкоголем. Її мама повернула ці кошти опікуну, 13.000 тисяч. За останній рік брала участь у вихованні дітей, приїжджала на зустрічі з ними. Матеріально дітям на даний час не допомагає, оскільки немає можливості. Вона проти позбавлення її батьківських прав. Як буде можливість зустрітися з дітьми вона надасть кошти. Буде старатися налагодити спілкування.
Представник третьої особи Івахнюк І.В. в судовому засіданні позов підтримав і підтвердив, що були випадки коли батьки неналежним чином виконували свої батьківські обов'язки. Після того як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом про відібрання двох дівчаток від батьків, рішення суду вступило в законну силу бабуся була призначена опікуном свої двох онуків. Була ситуація коли мама зверталася до них з метою отримання графіку побачень з своїми дочками, дане питання було декілька раз розглядалося, графік був призначений. Комісія служби у справах дітей відвідувала маму за місцем її проживання і помічали в той час розпиття алкогольних напоїв, мама в стані алкогольного сп'яніння приходила до них. Що було видно що вона в той час зловживає і це було в той час коли діти були під опікою бабусі. Мама казала що має бажання виправитися, влаштувалася на роботу, працювала. Причиною відібрання дітей було те, що коли мама проживала по АДРЕСА_1 , зловживала алкоголем. Тато дітей час від часу їздить на роботу за кордон, живе окремо. Ні тато ні мама за вказаний рік значно не виправилися і не звернулися до суду про повернення їм дітей, натомість опікун зробила згідно до чинного законодавства звернення про позбавлення їх батьківських прав. Вони підтримують позов опікуна про позбавлення батьківських прав.
Відповідач ОСОБА_5 правом на подання відзиву не скористався, в судове засідання не з'явився.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 04.08. 2021 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що відповідачі перебували в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано, що стверджується копією рішення від 13.09.2018 року (а.с. 14).
Відповідно до копії свідоцтва про народження відповідачі є батьками неповнолітніх: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наведене стверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (а. с. 4-5)., які проживають з позивачем.
Відповідно до копії рішення Коломийського міськрайонного суду від 29.05.2020 року відібрано малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без позбавлення їх батьківських прав. Передано малолітніх дітей органу опіки та піклування для вирішення питання про їхнє подальше влаштування (а.с. 15-17).
Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради № 186 від 10.09.2019 р. «Про негайне відібрання від матері малолітніх дітей» вирішено: 1. Негайно відібрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 та батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 . Тимчасово влаштувати дітей в сім'ю діда ОСОБА_17 та баби ОСОБА_1 . (а.с. 19).
Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради № 154 від 26.08.2020 р. «Про надання малолітнім статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлення опіки і призначення опікуна» вирішено: 1. Надати малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , статусу дитини позбавленої батьківського піклування у зв'язку з тим, що вона відібрана від батька ОСОБА_5 та ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав (рішення Коломийського міськрайонного суду від 29.05.2020 року справа № 346/4411/19, провадження № 2/346/284/20). 2. Надати малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , статусу дитини позбавленої батьківського піклування у зв'язку з тим, що вона відібрана від батька ОСОБА_5 та ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав (рішення Коломийського міськрайонного суду від 29.05.2020 року справа № 346/4411/19, провадження № 2/346/284/20). 3. Встановити опіку над малолітніми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . 4. Призначити громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , опікуном малолітніх онуків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . 5. Закріпити за малолітніми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 право на користування і проживання у квартирі АДРЕСА_4 . (а.с. 20).
Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради № 252 від 15.12.2020 р. вирішено : 1. Встановити ОСОБА_3 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дочками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 такі дні та години: - неділя в порядку чергування з 12:00 год. до 13:00 год, у присутності опікуна - ОСОБА_1 . 2. При неможливості виконання графіку матір завчасно повідомляє опікуна, а опікун - матір дітей. (а.с. 18).
Відповідно до довідки П'ядицької сільської ради Об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області № 07 від 20.02.2020 р. Дирекція Великокам'янського ліцею повідомляє, що протягом серпня 2019-листопада 2020 року вихованням дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (приводили та забирали дітей л ліцею, відвідували батьківські збори, відвідували ліцейні свята) займалися дідусь ОСОБА_17 та бабуся ОСОБА_1 (а.с. 22).
Відповідно до довідки П'ядицької сільської ради Об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області № 59 від 13.11.2021 р. Дирекція Великокам'янського ліцею повідомляє, що протягом серпня-листопада 2019 року вихованням дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (приводили та забирали дітей л ліцею, відвідували батьківські збори, відвідували ліцейні свята) займалися дідусь ОСОБА_17 та бабуся ОСОБА_1 (а.с. 21).
Відповідно до довідки Великокам'янського ліцею П'ядицької сільської ради № 18 від 07.08.2021 р. дирекція Великокам'янського ліцею повідомляє,що протягом вересня 2020 р. - квітня 2021 року вихованням дітей ОСОБА_7 , учениці 1 класу та ОСОБА_6 , учениці 2 класу займаються дідусь ОСОБА_17 та бабуся ОСОБА_1 . Опікун, ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_17 , щодня проводять та забирають дітей з ліцею, відвідують батьківські збори, ліцейні свята, належним чином займаються вихованням дітей, піклуються про їхнє здоров'я, психічний стан, фізичний і духовний розвиток, готують до самостійного життя, забезпечують їх догляді і лікування. Діти охайні, доглянуті, ввічливі. Для дітей створені належні побутові умови та умови для здобуття дітьми повної загальної середньої освіти. (а.с. 23).
Відповідно до характеристики Великокам'янського ліцею П'ядицької сільської ради на ученицю 2 класу Великокам'янського ліцею , ОСОБА_6 , регулярно відвідує заняття. Дитина завжди охайна і доглянута. Програмовий матеріал засвоює добре. У неї добре розвинена пам'ять, увага і уява. Дуже дисциплінована, не порушує норм і правил поведінки. Бере активну участь у житті класу. ОСОБА_6 виховує бабуся ОСОБА_1 і дідусь ОСОБА_17 . Вони завжди проводять до ліцею і забирають після уроків дитину. Відповідально ставляться до виховання та навчання дитини. Вдома створені всі необхідні умови доля нормального розвитку дитини. ОСОБА_1 підтримує постійний зв'язок з ліцеєм та класним керівником, постійно відвідує батьківські збори та виховні заходи. Активно займаються вихованням ОСОБА_6 стежить за успішністю, допомагає у навчанні . Навчальну дисципліну контролює постійно. (а.с. 24).
Відповідно до характеристики Великокам'янського ліцею П'ядицької сільської ради на ОСОБА_7 , яка навчається в 1 класі Великокам'янського ліцею. Діанка старанна, дисциплінована,працелюбна, комунікабельна. Проявляє високий інтерес до навчання. Має здібності до вивчення математики. Уміє логічно мислити, аналізувати, робити правильні висновки. Має добре розвинену пам'ять , стійку увагу. На уроках завжди активна, уважна. Дівчинку виховує бабуся-опікун ОСОБА_1 і дідусь ОСОБА_17 . Вони відповідально ставляться до виховання та навчання дитини. Підтримують постійний зв'язок з ліцеєм та класним керівником. Завжди відвідують батьківські збори та ліцейні заходи. Цікавляться успіхами в навчальній діяльності та її досягнення. Мотивують дитину вчитися і розвивати свої інтереси. Приділяють велику увагу моральному вихованню, виховують повагу до людей старшого віку, прищеплюють навички толерантного ставлення до дитини з особливими потребами, яка навчається в цьому ж кл. завжди інформують про хворобу дитини або причини невідвідування ліцею. Відгукуються на прохання класного керівника. (а.с. 25).
Відповідно до довідки № 2 Амбулаторії загальної сімейної медицини с. Велика Кам'янка , яка видана бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 в тому, що з грудня 2018 р. по лютий 2020 р. на огляд в амбулаторію , на вакцинацію дітей приводить бабуся . На викликах до дітей присутня бабуся, яка займається в даний період і лікуванням дітей при хворобі. (а.с. 26.)
Відповідно до довідки № 5 від 07.04.2021р. Амбулаторії загальної сімейної медицини с. Велика Кам'янка , яка видана ОСОБА_1 , 1959 р.н., про те, що вона постійно по нашим спостереженням турбується про здоров'я дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - приводить на прийом до лікаря; - викликає лікаря при потребі на дім; - водить на консультацію до вузьких спеціалістів; - своєчасно приводить дітей на вакцинацію, згідно календаря щеплень; - займається профілактикою хворіб, обстежує дітей; - дотримується санітарних норм при догляді за дітьми. (а.с. 27.)
Відповідно до копії акту від 26.12.2018 року № 135 який складено комісією в складі старости Великокам'янського старостинського округу і встановлено наступне: у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_5 ,1991 , заявник; ОСОБА_1 , 1959 р.н., мати; ОСОБА_17 , 1959 р.н., батько; ОСОБА_21 , 1981 р.н., сестра; ОСОБА_22 , 2003 р..н., племінниця. В даному господарстві проживають без реєстрації: ОСОБА_6 , 2013 р.н, дочка; ОСОБА_7 , 2014 р.н., дочка.(а.с. 31).
Відповідно до копії акту від 15.04.2021 року № 45 який складено комісією в складі старости Великокам'янського старостинського округу і встановлено наступне: у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1959 р.н., голова домогосподарства; ОСОБА_17 , 1959 р.н., чоловік; ОСОБА_5 ,1991 , син; ОСОБА_21 , 1981 р.н., дочка; ОСОБА_22 , 2003 р..н., онука. В даному господарстві проживають без реєстрації: ОСОБА_23 , 1978 р.н., зять; ОСОБА_6 , 2013 р.н, онука; ОСОБА_7 , 2014 р.н., онука. Зі слів ОСОБА_1 та ОСОБА_17 син ОСОБА_5 , 1991 р.н., за вказаною адресою зареєстрований, але не проживає. Не маючи постійної роботи , він змушений перебувати на заробітках, переважно в Польщі. При поверненні додому, ОСОБА_5 часто проводив себе агресивно, неадекватно по відношенні до батьків, ображаючи їх нецензурними словами, застосовуючи фізичну силу. Навіть у присутності працівників поліції та сільської ради все рівно продовжував поводити себе агресивно, незважаючи на зауваження щодо манери спілкування на те, що його попереджено про можливість застосування спеціальних засобів. Від такої поведінки страдають не тільки батьки , а й малолітні діти, на очах у яких постійно відбуваються такі дії.(а.с. 32).
Позивачі неодноразово зверталися до Коломийського ВП ГУНП стосовно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі копії заяв від 16.09.2019 р., 30.03.2019 р.(а.с. 34-35).
Відповідно до копій довідок від 04.01.2020 р. та 06.12.2020 р. за результатами проведення перевірки по матеріалах ЄО за №№ 15523 від 29.12.2020 та 14561 від 06.12.2020 по результатах яких: опитати по даному факту гр.. ОСОБА_5 не виявилось можливим, перевірку по даному факту припинено, матеріали перевірки направлено в архів Коломийського ВРП ГУНП; опитано гр.. ОСОБА_1 , гр.. ОСОБА_17 та гр.. ОСОБА_5 а також на гр.. ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника.(а.с. 36-37).
Відповідно до рішення виконавчого комітету№ 272 від 23.09.2021 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по відношенню до малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 а ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 123).
Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , вбачається, що на даний час діти перебувають на утриманні та вихованні бабусі і дідуся. Батьки дітей ведуть антигромадський спосіб життя, свідомо нехтують своїми батьківськими обов'язками щодо виховання та утримання дітей. Мати зловживає алкогольними напоями, часто заходить в довготривалі запої. З цих причин перебувала на лікуванні, однак це не дало жодних результатів. Діти бояться матері та не дуже хочуть з нею спілкуватись. Батько дітей вживає наркотичні та психотропні речовини під дією яких частко створює конфлікти, погрожує фізичною розправою та вчиняє погроми в будинку, свідками яких стають діти. ОСОБА_1 була змушена неодноразово звертатись до поліції із відповідними заявами щодо протиправних дій ОСОБА_26 . Батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не цікавляться дітьми, не допомагають їм матеріально, не беруть участь в їх вихованні. Жодного разу ні батько, ні матір не цікавилися станом здоров'я дівчаток, а ні навчанням. Батьки дітей не відвідують ліцей у якому навчаються їх донечки та не відвідували дошкільний навчальний заклад. З дій батьків вбачається , що вони не бажають брати участь у вихованні дітей. Відповідно до ст.. 164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав по відношенню до своїх дітей за ухилення від виконання батьківських обов'язків. (а.с. 124-125).
Відповідно до характеристики № 493 від 01.11.2021 року на ОСОБА_3 ,яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Коломия Люкс-Сервіс» вбачається, що з 16 серпня 2006 року по даний час щодо проживання громадянки України ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_5 жодних скарг від сусідів не поступало, громадський порядок не порушувала. Комунікабельна, чуйна, ввічлива. Комунальні послуги оплачує вчасно. Бере участь у громадському житті будинку. (а.с. 149).
Відповідно до листа який видано лікарем психіатром-наркологом ОСОБА_14 від 12.11.2021 року, про те, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 в тому , що вона дійсно проходить курс лікування, з приводу д/з «Психічні розлади та розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності». Призначено медикаментозне лікування і знаходиться під спостереженням з 20.10.212 р. по даний час. Д/з F 10.2 (а.с. 150).
Відповідно до копії рішення Коломийського міськрайонного суду справа № 346/4211/18 від 13.08.2018 року вирішено позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі по 1 200 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з часу подання заяви і до досягнення дітьми повноліття. Стягнення аліментів розпочати з 28 серпня 2018 року. (а.с. 151-152).
Відповідно до довідки № 1282-282/22-21 Державного центру зайнятості Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського ОЦЗ, яка видана ОСОБА_3 , про те, що вона перебуває на обліку як безробітна в Коломийській міськрайонній філії Івано-Франківського ОЦЗ з 27 жовтня 2021 року. (а.с. 153).
Відповідно до копії рішення Коломийського міськрайонного суду справа № 346/4566/20 від 26.01.2021 року вирішено в задоволенні позову ОСОБА_26 про зобов'язання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , повернути на його користь безпідставно набуте майно, а саме сплачені аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в загальному розмірі 21 600 грн. за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року, відмовити. (а.с. 154-157).
Відповідно до долученого пояснення свідка ОСОБА_27 , як голови батьківського комітету 3 класу засвідчує, що ОСОБА_6 ходить в 3 клас Великокам'янського ліцею разом з їхніми дітьми. Від початку навчального року в школі дитиною опікується бабуся ОСОБА_1 . Маму ОСОБА_6 в шкільному житті дитини від 1 по 3 клас не приймала участі жодного разу. Всі організаційні, виховні і фінансові справи вирішує теж опікун бабуся. Тобто ОСОБА_3 не приймає взагалі участі у шкільному житті своєї дитини .(а.с. 164).
Відповідно до долученого пояснення свідка ОСОБА_29 , як голови батьківського комітету 2 класу засвідчує, що ОСОБА_7 навчається з їхніми дітьми, з підготовчої групи до тепер. Знає, що нею та її сестрою опікується бабуся ОСОБА_1 . Хоче засвідчити, що мама цих дітей ОСОБА_3 , за даний час не брала ніякої участі в навчальному процесі ОСОБА_7 . На ніякі шкільні заходи, навіть перше вересня, не являлась. Усі фінансові та організаційні питання вирішували бабуся та дідусь. Вона як бувша односельчанка ОСОБА_3 , не одноразово бачила її в нетверезому і неадекватному стані по відношенню до своїх дітей.(а.с. 165).
Відповідно до долученого пояснення свідка ОСОБА_31 , 1965 р.н., як бувша сусідка ОСОБА_3 , засвідчує про таке: ОСОБА_3 , мама малолітніх дітей часто вживала алкогольні напитки в поводила себе неадекватно щодо своїх малолітніх дітей, била їх, не оглядала, не годувала. Діти часто ходили головні і сусіди їх підгудовували.( а.с. 166).
Відповідно до долученого пояснення свідка ОСОБА_33 , яка була свідком ситуації коли ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння не реагувала на своїх дітей. Молодша донька хвора сиділа на дивані роздута. Старша ходила по вулиці і плакала. Вони приїхали з ОСОБА_34 (свекрухою Люби) і побачили таку ситуацію. ОСОБА_3 не знала де діти і нерозуміла чого ми приїхали. (а.с. 167).
Відповідно до долученого пояснення свідка ОСОБА_25 , 1964р.н., яка проживає на АДРЕСА_6 недалеко де проживала ОСОБА_3 . І вона як сусідка засвідчила, що дуже часто бачила її п'яною біля магазину і в руках з алкогольними напоями Одного разу підловила її п'яну з маленькими дітьми до їхньої хати , вона була неадекватна, лаяла дітей нецензурними словами, штовхала . Діти були налякані і плакали, вона їх заспокоювала. (а.с. 168).
Відповідно до копії ухвали Коломийського міськрайонного суду справа № 346/4211/18 від 20.11.2019 року вирішено визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 346/4211/18, виданий Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 18.10.2018 року, на виконання рішення цього суду від 13.09.2018 року про стягнення з ОСОБА_26 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання їхніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в розмірі по 1 200 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення цими дітьми повноліття. (а.с. 175-176).
Відповідно до повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Коломия Люкс-Сервіс» на адвокатський запит, повідомлено, що при написанні характеристики № 493 від 01.11.2021 року на ОСОБА_3 відомості взято із даних, які містяться в ТОВ «Коломия Люкс-Сервіс», (відсутності скарг, заборгованості по комунальних послугах, інформації з поліції і т.п), а також зі слів голови Правління ОСББ «Сахарова 8» Озариської А.М. (а.с. 181).
Відповідно до витягу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна власниками квартири в АДРЕСА_2 являються: ОСОБА_3 , частка власності: 1/4; ОСОБА_36 , частка власності: 1/4; ОСОБА_37 , частка власності: 1/4 (а.с. 182).
Відповідно до психологічного дослідження з виявлення впливу матері на дітей, який видано психологом: ОСОБА_38 стосовно: (досліджувана 1): ОСОБА_6 , 2013 р.н., (досліджувана 2): ОСОБА_7 , 2014 р.н.. Висновок психолога: з щасливим дитинством можна витримати все життя. На жаль діти позбавлені спогадів про щасливе дитинство і вплив матері не залишив позитивного сприйняття та відчуття безпеки, що є найголовнішим у дитячому віці. Тому діти виявили своє бажання жити з бабусею і дідусем. Психотравмуючий характер зазначеної ситуації та пов'язані з нею негативні душевні переживання (страждання) є психологічною передумовою для рекомендації пройти курс з сеансів у психолога-психотерапевта за напрямком «Робота з психотравмами» , «Підвищення самооцінки», «Робота з програмою жертви». Оскільки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 почуваються безпечно ,проживаючи що бабусею і дідусем, щодня спілкуючись з батьком по телефону, сприйняття їхнього майбутнього є оптимістичним, не дивлячись на психотравмуюче минуле. Якщо дівчата повернуться в попередні умови проживання з матір'ю , існує висока ймовірність суїцидальних спроб, щоб «втекти» з реальності життя і неможливості по-іншому вплинути на ситуацію. (а.с. 183-184).
Відповідно до копії постанови Івано-Франківського апеляційного суду справа № 346/4210/18 від 14.11.2018 року вирішено Апеляційну скаргу ОСОБА_26 залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 13 вересня 2018 року - без зміни (а.с. 212-213).
Відповідно до копії ухвали Коломийського міськрайонного суду справа № 346/6577/18 від13.08.2019 року вирішено позовну заяву ОСОБА_26 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування в особі виконавчого комітету П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади, Служба у справах дітей Коломийської міської ради про визначення місця проживання дітей, залишити без розгляду. (а.с. 214-215).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , повідомив, що з 02 грудня 2018 року діти проживають у них. Опікуються дітьми, у зв'язку із тим що їх колишня невістка зловживала спиртними напитками, діти були не доглянуті, гуляли по вулиці. Неодноразово він забирав їх з Коломиї о 23 годині. Він з позивачкою займалися вихованням, і займаються вихованням цих дітей до сьогоднішнього дня. На перших порах невістка не приїжджала до дітей, були скандали. З минулого року вона мала дозвіл на зустріч із дітьми два рази в місяць, спочатку приїжджала, а з травня 2021 року перестала. Коли відповідачка приїжджала на зустрічі, вона привозила подарунки. Одного разу привозила гроші і казала, що то коляда від баби ОСОБА_39 . Зустрічі відбувалися в основному на сільському стадіоні, він привозив дітей. ОСОБА_3 брала дітей, ходила по стадіоні, спілкувалася в машині з дітьми, він виходив з машини. Батько дітей фінансово час від часу помагає.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 пояснив суду, що шість років був старостою в селі. Його запрошували на примирення конфліктів між відповідачами. ОСОБА_3 любила випити і коли була в такому стані не контролювала себе, нікого не бачила. Діти залишалися з нею, вона могла сидіти в компанії. З 2019 року не знає, які в них стосунки.
Допитаний у судовому засіданні спеціаліст - психолог ОСОБА_38 пояснила суду, що до неї звернулася бабуся з метою щоб вона допомогла її внучкам як психолог. Дівчата дуже відверто говорять, спогади які зачепили про рідні життєві ситуації. В дітей негативні спогади про маму та життя з нею, погано харчувалися. Діти бачать майбутнє в світлих тонах, але вона передбачає це тому, що вони зараз живуть в хороших умовах. Є підозри згубного впливу мами, тому, що про батька вони більш позитивно відгукуються. З татом вони спілкуються, і тато фігурує як той , що не міг забрати від мами.
ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно зі статями 18, 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.
Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Статтею 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною 2 статті 141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст. 155 СК України).
У відповідності з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він в т.ч. ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно із ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст.. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В ч.1 статті 182 СК України наведено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначено в ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст.. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
V.Оцінка суду
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Суд вважає доведеним той факт, що відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з ОСОБА_1 їх бабусею, яка являється опікуном.
Відповідно підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення на її утримання аліментів.
Що стосується розміру аліментів, то при його визначенні суд доходить таких висновків.
Суду не надано доказів того, що відповідачі мають достатній заробіток для того, щоб сплачувати мінімальний рекомендований та більше мінімального рекомендованого ч. 2 ст. 182 СК України розміру аліментів.
В той же час, суд вважає, що мінімально гарантованого розміру аліментів в розмірі 50 % прожиткового мінімуму на одну дитину буде недостатньо для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Враховуючи стан здоров'я, матеріальне становище дітей і платників аліментів та відсутність у них інших осіб на утриманні, також беручи до уваги кількість дітей, суд доходить висновку, що з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 слід стягувати аліменти в розмірі по 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень, щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Що стосується вимоги про позбавлення відповідачів батьківських прав, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Відповідно до абз. 2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Суд вважає недоведеною належними та допустимими доказами обставину, що відповідачі на час звернення до суду із позовом ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
Також суд дійшов висновку, що недоведено факт того, що змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо .
Так, мати ОСОБА_3 стала на шлях виправлення, перебуває на лікуванні в лікаря психіатра-нарколога (а.с.150) та бажає виконувати свої материнські обов'язки відносно своїх малолітніх дочок, позитивно характеризується (а.с. 149).
ОСОБА_3 зверталася до органу опіки і піклування про встановлення графіку побачень з дітьми, приходила на зустрічі, приносила подарунки та намагається спілкуватися з дітьми.
Батько ОСОБА_5 незважаючи на те, що перебуває на роботі закордоном, а саме в Польщі час від часу передає грошові кошти, тобто фінансово піклується своїми малолітніми дочками, спілкується по телефону, а це все свідчить про його бажання виконувати свої батьківські обов'язки. Цей факт був підтверджений в судовому засіданні самим позивачем ОСОБА_1 свідком ОСОБА_17 ..
Суд відхиляє твердження позивача та його представника що позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_26 надасть статусу малолітнім дітям чи їх захищеності, оскільки на даний час статусу позивача-бабусі ОСОБА_1 не скасовано, діти й далі залишаються під її опікою до повного виправлення батьків.
При цьому суд критично оцінює висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, оскільки у вказаному висновку орган опіки і піклування не зазначив, що доцільно позбавити відповідачів батьківських прав.
Крім того, вказаний висновок затверджувався без відібрання пояснень у відповідачів.
Отже, суд, враховуючи інтереси дітей, вважає за необхідне не позбавляти відповідачів батьківських прав.
На підставі наведеного та ст.ст. 150, 164, 180-184 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жительки АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_5 аліменти, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жительки АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_5 аліменти, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з часу звернення до суду, тобто з 03.08.2021 року.
Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів за 1 місяць.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір у розмірі 454 гривні.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір у розмірі 454 гривні.
В задоволенні решти позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28 грудня 2021 року.
Суддя Васильковський В. В.