Справа №345/5038/21
Провадження № 1-кп/345/385/2021
28.12.2021 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021091170000346, про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, інваліда ІІІ-ї групи, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_5
ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї дружини.
Злочин вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_2 перебуваючи на профілактичному обліку у секторі превенції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області як «кривдник», в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, впродовж тривалого часу, знаходячись по місцю свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_3 , систематично вчиняв по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 , психологічне насильство, яке виражалось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її адресу, приниженні, що погіршило якість її життя, із супроводженням відчуття глибокого душевного страждання, поєднаного з формуванням внутрішнього психологічного конфлікту.
В результаті протиправних дій, ОСОБА_2 протягом року був неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї.
Так, ОСОБА_2 , 01.08.2021 року близько 15:30 год., 05.08.2021 року близько 18:00 год., та 08.08.2021 року близько 11:30 год., перебуваючи в приміщенні квартири за адресою АДРЕСА_3 , діючи умисно, реалізовуючи свій протиправний умисел спрямований на вчинення умисного домашнього насильства у вигляді завдання психологічних страждань, висловлювався в адресу своєї дружини ОСОБА_5 нецензурною лайкою, образливо чіплявся, що призвело до морального та психологічного страждання потерпілої. 13 серпня 2021 року Калуським районним судом Івано-Франківської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Проте, ОСОБА_2 на шлях виправлення не став та повторно, діючи умисно, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, спрямований на вчинення умисного домашнього насильства у вигляді завдання психологічних страждань, 23.06.2021 року о 11:00 год., 25.06.2021 року близько 12:00 год., 28.06.2021 року близько 10:30 год. та 30.06.2021 року близько 12:00 год., перебуваючи в помешканні за вище вказаною адресою, вчиняв домашнє насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_5 , в ході якого ображав її нецензурними словами, образливо чіплявся, чим спричинив тиск психологічного характеру відносно останньої. 18 серпня 2021 року Калуським районним судом Івано-Франківської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
Не зважаючи на вжиті адміністративно-правові заходи реагування щодо недопущення вчинення насильства у сім'ї, ОСОБА_2 правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і продовжуючи свою протиправну поведінку, вкотре вчинив фізичне та психологічне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Так, 09.09.2021 близько 11:00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи на сходовій площадці біля квартири АДРЕСА_4 , де зустрів свою дружину ОСОБА_5 , та вчинив з останньою конфлікт, під час якого застосовуючи психологічне насильство, словесно ображав її нецензурними словами, шарпав за одяг та здійснював щодо неї фізичний та психологічний тиск, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Крім цього, 17.09.2021 року близько 14:00 год. ОСОБА_2 перебуваючи на сходовій площадці біля квартири АДРЕСА_4 , в присутності малолітньої доньки ОСОБА_6 , знову вчинив конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_5 , під час якого застосовуючи психологічне насильство, словесно ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, штовхав та наніс один удар у плечі, чим завдав їй фізичного болю, однак не спричинивши тілесних ушкоджень. Враховуючи те, що протиправні дії ОСОБА_2 , мали неодноразовий характер, це негативно вплинуло на фізичне та психологічне здоров'я потерпілої ОСОБА_5 .
Таким чином, вказаними насильницькими діями ОСОБА_2 у період з червня 2021 року по 17.09.2021 систематично заподіював своїй дружині ОСОБА_5 фізичні та психологічні страждання, що виражались у словесних образах, завданні ударів, погрозах їй фізичною розправою та приниженні її честі і гідності, що неодноразово викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість та нездатність захистити себе, а також завдали шкоди її психічному та фізичному здоров'ю.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково. Вказав, що правової допомоги адвоката не потребує. Пояснив, що за 11 років подружнього життя насильства в їхній сім'ї не було. Проблеми почались влітку 2021 року за декілька місяців до розлучення. Йому не подобався спосіб життя дружини, яка часто йшла з дому, і він висловлював їй через це претензії в грубій нецензурній формі. Точні дати, коли були конфлікти з дружиною, він не пригадує. З кінця літа 2021 р. вони почали проживати окремо. У вересні 2021 р. приходив до дружини 2 чи 3 рази щоб дати кошти для неї і для дочки. Але дружина не пускала його в квартиру і через це він висловлювався в сторону дружини нецензурними словами. Проте заперечує, що шарпав дружину за одяг. Точно пам'ятає, що одного дня приходив в квартиру до дружини полагодити бойлер. Цього разу між ними був конфлікт і вони взаємно розмовляли на підвищених тонах. Але він не матюкався і дружину не бив, проте дочка чомусь зателефонувала в поліцію. Його поведінка зумовлена провокаціями з боку дружини. ОСОБА_2 вказав, що його двічі притягували до адміністративної відповідальності і попереджали про можливість настання кримінальної відповідальності. Даючи відповіді на питання прокурора, ОСОБА_2 визнав, що під час одного з конфліктів дружина бігла до сусідки з криками «вбивають!». Ще пригадав, що якось шарпав дружину за одяг і наносив удари, але не пам'ятає в які дні це було. Має намір примирись з потепілою. Просить врахувати, що він допомагає матеріально не лише дочці, але і перестарілим батькам, а тому просить призначити йому якомога м'якше покарання.
Незважаючи на лише часткове визнання своєї вини обвинуваченим, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена у судовому засіданні сукупністю доказів, зокрема показаннями потерпілої, свідків та письмовими доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що обвинувачений на даний час є її колишнім чоловіком. Вони перебували в шлюбних відносинах більше десяти років. Під час шлюбу в них народилась дочка. Відносини в шлюбі були нормальні, хоча іноді і виникали суперечки та конфлікти. Проте, за останній рік відносин погіршились. Чоловік почав проявляти агресію з червня 2021 року, тобто з того часу, коли вона подала до суду позов про розірвання шлюбу. Вона точно не пам'ятає всі дати прояву домашнього насильства, але чоловік часто проявляв агресію, висловлювався нецензурними словами, переслідував її і навіть застосовував фізичне насильство. Через це вона неодноразово зверталась в поліцію. Останні випадки домашнього насильства мали місце у вересні 2021 року. Одного дня вона поверталась з роботи, а чоловік чекав її в під'їзді. Вона не хотіла пускати його в квартиру, через це ОСОБА_2 почав виривати в неї рук сумку і телефон, шарпати за одяг, при цьому висловлювався нецензурними словами. Свідком цих подій була дочка, яка і викликала поліцію. Також у вересня 2021 р. ОСОБА_2 наносив їй удари на сходовій клітці біля квартири, а сусідка ОСОБА_7 захищала її. Цього дня вона сховалась в квартирі сусідки ОСОБА_8 . Вважає, що обвинуваченому слід дати шанс на виправлення своєї поведінки, а тому просить його суворо не карати.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що проживає в одному під'їзді з потерпілою на один поверх нижче. Вона була свідком того, що ОСОБА_2 неодноразово на сходовій клітці їхнього під'їзду застосовував психологічне насильство по відношенню до ОСОБА_5 . Він кричав на свою дружину, принижував її. Одного разу восени цього року потерпіла зателефонувала їй і сказала, що чоловік не випускає з квартири. Вона підійшла до квартири потерпілої. Потерпіла вибігла на сходову клітку. ОСОБА_2 вибіг за нею і почав бити свою дружину. Сусідка ОСОБА_8 впустила потерпілу до своєї квартири і викликала поліцію, а обвинувачений втік.
Свідок ОСОБА_9 , який працює на посаді дільничного офіцера поліції в Калуському РВП ГУНП, розповів суду, що були неодноразові звернення в поліцію потерпілої ОСОБА_5 щодо випадків вчинення домашнього насильства відносно неї її чоловіком. За це ОСОБА_2 був неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності. Оскільки, місце проживання потерпілої, де і відбувалось домашнє насильство, знаходиться на території, яку він обслуговує, то саме він складав протоколи про адмінправопорушення відносно обвинуваченого. Точних дат не пригадує, але пам'ятає, що прояви домашнього насильства мали місце влітку та восени цього року. Одне з останніх звернень в поліцію щодо домашнього насильства надійшло по телефону від неповнолітньої дочки потерпілої. Обвинувачений визнав вину у вчиненні адмінправопорушень і кожного разу обіцяв змінити свою поведінку, але після цього знову вчиняв домашнє насильство, яке виражалось в нецензурній лайці, переслідуваннях і штовханині.
Крім показань потерпілих та свідків, вина ОСОБА_2 підтверджується письмовими доказами.
Зокрема за фактом вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно дружини були складені протоколи про адміністративні правопорушення:
- від 15.07.2021 серії ВАБ № 421624 за фактом вчинення домашнього насильства 23.06.2021 близько 11.00 год. (а.с. 16);
- від 15.07.2021 серії ВАБ № 421623 за фактом вчинення домашнього насильства 25.06.2021 близько 12.00 год. (а.с. 17);
- від 15.07.2021 серії ВАБ № 421622 за фактом вчинення домашнього насильства 28.06.2021 близько 10.30 год. (а.с. 18);
- від 15.07.2021 серії ВАБ № 421621 за фактом вчинення домашнього насильства 30.06.2021 близько 12.00 год. (а.с. 19);
- від 12.08.2021 серії ВАБ № 753596 за фактом вчинення домашнього насильства 01.08.2021 о 15.30 год. (а.с. 21);
- від 12.08.2021 серії ВАБ № 044710 за фактом вчинення домашнього насильства 05.08.2021 о 18.00 год. (а.с. 22);
- від 12.08.2021 серії ВАБ № 044709 за фактом вчинення домашнього насильства 08.08.2021 о 11.30 год. (а.с. 23);
На підставі перелічених протоколів ОСОБА_2 був притягнутий до адміністртаивної відповідальності постановами Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від: 18.08.2021 (а.с. 20), 13.08.2021 (а.с. 24). ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. На ОСОБА_2 накладалось стягнення у виді штрафу.
Щодо свідків Свідок ОСОБА_6 ОСОБА_8 , які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, то з метою економії процесуального часу, прокурор відмовилась від виклику і допиту в судому засіданні зазначених осіб. Потерпіла та обвинувачений погодились з позицією прокурора.
Показання обвинуваченого ОСОБА_2 про його часткову винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь не відповідають встановленим судом фактичним обставинам, і спростовуються матеріалами кримінальної справи та здобутими судом доказами, які узгоджуються між собою. Таку позицію обвинуваченого суд розцінює як намагання пом'якшити свою участь в інкримінованому злочині. Під час судового розгляду не встановлено жодних обставин, які б свідчили про провокативні дії зі стони потерпілої.
З показів потерпілої встановлено, що дії обвинуваченого спричиняють їй психологічні та фізичні страждання і ведуть до погіршення якості її життя, адже змушують пристосовувати свій спосіб життя до систематичної неправомірної поведінки обвинуваченого.
На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена. Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо дружини, що призводить до психологічних та фізичних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Призначаючи покарання суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також думку потерпілої і позицію прокурора.
Зокрема, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного те, що обвинувачений ОСОБА_2 на обліку в лікарів психіатра та нарколога не числиться. Він має постійне місце проживання та має на утриманні неповнолітню дитину. Суд враховує стан здоров'я обвинуваченого, якому визначено 3-тю групу інвалідності.
ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно дружини.
Обставини, які б відповідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, відсутні.
Як обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченому на підставі ст. 66 КК України, в обвинувальному акті зазначене щире каяття, проте суд вважає, що під час судового розгляду така обставина не знайшла свого підтвердження, адже обвинувачений не в повній мірі визнав вину у вчиненні злочину, який йому інкримінується. Інших обставин, які б пом'якшували покарання, судом не встановлено.
У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого, обставини вчинення ним злочину і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком на 200 годин.
Враховуючи вище наведене, а головним чином те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд приходить до переконання, що для виправлення і перевиховання обвинуваченого слід призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі в межах санкції ст. 126-1 КК України у вигляді громадських робіт. Таке покарання буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся, судові витрати та речові докази відсутні. Відсутні підстави обирати обвинуваченому запобіжний захід вироком суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України,
Засудити ОСОБА_2 та визнати його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити покарання у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя