Справа № 344/20665/21
Провадження № 1-кс/344/7958/21
22 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області клопотання ОСОБА_3 , інтереси якого представляє ОСОБА_4 про скасування арешту майна -
ОСОБА_4 , який представляє інтереси ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно, а саме автомобіль марки “Ford Grand С-МАХ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 .
Представником заявника у клопотанні зазначено проводити розгляд клопотання у їх відсутності, просив клопотання задоволити.
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, заперечив щодо його задоволення, оскільки в даному провадженні немає ще інженерно-ьранспортної експертизи щодо транспортних засобів та інших експертиз, пов'язаних з ними.. Проведення експертиз триває. Крім того автомобіль марки “Ford Grand С-МАХ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення і його повернення може привести до втрати слідової інформації, тобто доказів.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З клопотання вбачається, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22.11.2021 року накладено арешт, з метою забезпечення збереження майна, як речового доказу, з забороною на користування та розпорядження автомобілем марки “Ford Grand С-МАХ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , який зареєстрований , по АДРЕСА_1 та арешт з забороною на користування і розпорядження мотоциклом марки Forte FT 250 GY-CBA без реєстраційного номерного знаку,яким на час ДТП керував ОСОБА_5 , житель с. Цуцулин, Матеївецької ТГ, Коломийського району, Івано-Франківської області, до його скасування у встановленому КПК України порядку.
Покликаючись на те, що на даний час автомобіль марки “Ford Grand С-МАХ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 , у встановленому порядку оглянутий, в межах кримінального провадження проведені слідчі та процесуальні дії, автомобіль оглянутий експертом, який проводить необхідні експертизи, а тому в подальшому арешті майна відпала потреба.
В той же час, заяником не наведено достатньо доказів, що в подальшому в арешті майна у вигляді заборони на його розпорядження та користування відпала потреба, і подальше утримування майна приводить до псування та втрати його товарного вигляду через умови зберігання, окрмі того слідчий заперечує щодо скасування арешту на вказаний автомобіль, оскільки не проведені необхідні експертизи, а також не встановлено даних, які б не виправдовували на даний час втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.
За висновком слідчого судді, скасування арешту майна станом на даний час може зашкодити ходу досудового розслідування у кримінальному провадженні та не сприятиме його дієвості та досягненню мети кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що в рамках кримінального провадження арешт речового доказу здійснено саме з метою забезпечення його збереження у незмінному стані, усунення ризиків зміни речового доказу, знищення чи спотворення відповідних якостей речового доказу, що використовуються під час доказування фактичних обставин, що становлять предмет кримінального провадження.
У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).
За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання заявника.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 , інтереси якого представляє ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1