Справа № 215/4032/21
1-кп/215/649/21
28 грудня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021046760000145 від 26.05.2021 р. відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, особою з інвалідністю не є , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останні рази:
- 07.07.2016 Тернівським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, з урахуванням невідбутого покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.05.2016 остаточно призначено 5 років 3 місяці позбавлення волі. Звільнений 26.02.2021 по відбуттю строку покарання;
- 25.05.2021 Жовтневим районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт;
- 29.10.2021 Жовтневим районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.246, 70 ч.4, 72, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на один рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
за участі учасників кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 25.05.2021 приблизно о 18.00 годині, проходив біля дитячого майданчика, розташованого у дворі будинку № 123 по вул. С.Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де зустрів свою знайому ОСОБА_5 , яка гуляла з донькою. В ході розмови між ними ОСОБА_5 попросила ОСОБА_3 потримати її сумку, в якій знаходився мобільний телефон «Samsung GT-S6312», ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора «Київстар», а сама відволіклася, щоб витерти свою дитину.
Тримаючи в руках сумку ОСОБА_5 , ОСОБА_3 побачив у ній вищевказаний мобільний телефон, в результаті чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Перебуваючи у вказаний час та місці, реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел ОСОБА_3 , діючи повторно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність діяння, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, взяв в руки мобільний телефон «Samsung GT-S6312», ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-21/18504 від 09.06.2021 року складає 356,67 гривень, що належить ОСОБА_5 , який раніше визначив об'єктом свого злочинного посягання, після чого з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, з місця вчинення злочину зник розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 356,67 гривень.
Ці умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість, підтвердив обставини скоєного кримінального правопорушення. Пояснив, що він дійсно викрав телефон з сім-карткою, що належить потерпілій.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Під час судового розгляду у зв'язку із визнанням обвинуваченим винуватості було заявлено клопотання про застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
З'ясувавши думку учасників кримінального провадження, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими обвинувачений та прокурор погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та ухвалив застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз'яснено, що у випадку визнання таких обставин, він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.
Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 доведена в повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого: ч. 2 ст. 185 КК України , за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обтяжуючою покарання обставиною, згідно ст. 67 ч.1 п. 1 КК України, є рецидив злочинів.
Пом'якшуючою покарання обставиною, згідно ст. 66 КК України, є щире розкаяння в скоєному.
У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим за ст. 185 ч.2 КК України відноситься до класифікації нетяжкого злочину, обвинувачений за допомогою до лікаря-психіатра не звертався, звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога з травня 2012 року з приводу вживання декількох психоактивних речовин з шкідливими наслідками по серпень 2015, з березня 2016 по липень 2011 з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, раніше судимий, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, громадською корисною працею не займається, не є особою з інвалідністю.
Досудовою доповіддю органу пробації встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого ОСОБА_3 оцінюються як середній. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Згідно ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Так, приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи особу винного, тяжкість злочину, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, із врахуванням положень ст.70 ч.4 КК України, з врахуванням вироку Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.10.2021, та вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім того, ч.3 ст.76 КК України, передбачено право суду покласти додаткові обов'язки на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Згідно п.2 ч.3 ст.76 КК України, на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У відповідності до вимог ч. 4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.
Так, з урахуванням викладених норм права, суд вважає необхідним додатково покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що передбачено п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 122, 124 КПК України.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого, обраний ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у вигляді особистого зобов'язання втратив свою дію 20.08.2021.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення більш суворим покаранням за даним вироком, менш суворого покарання призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.10.2020 року , визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням на 3 (три) роки , якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-21/18504-ТВ від 09.06.2021 у розмірі 686,48 грн.
Речові докази: мобільний телефон «Samsung GT-S6312», який згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 - залишити в користуванні потерпілої.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.