Справа № 206/4992/21
Провадження № 2/206/1487/21
24.12.2021 м.Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю секретаря судового засідання Дерця В.С.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву про забезпечення позову ОСОБА_4 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя, -
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя.
24.12.2021 до канцелярії суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову в якій останній просив вжити заходів шляхом забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 відчужувати чи в будь-якій інший спосіб передавати у власність третім особам квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що існує загроза, що вищевказане майно може бути відчужено на користь третіх осіб та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї документи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Питання забезпечення позову врегульовано у Главі 10 Розділу І ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно зі ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.3 ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих позивачем щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Суд встановив, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову та подана заява про забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки в поданій позовній заяві позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частину спірного майна. При цьому, в поданій заяві про забезпечення позову представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 відчужувати чи в будь-якій інший спосіб передавати у власність третім особам квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в цілому на спірне майно, не врахувавши, що позовні вимоги стосуються лише Ѕ частки спірного майна.
Наступною підставою відмови в забезпеченні позову є те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами в чому саме у разі не забезпечення позову в обраний позивачем спосіб може бути утруднено чи зроблено неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що обраний спосіб забезпечення позову не є співмірним заявленим позовним вимогам, а відтак заява про забезпечення позову не підлягає виконанню.
Крім цього, обраний позивачем спосіб забезпечення позову порушить права відповідача ОСОБА_3 в повній мірі користуватися належною їй часткою у нерухомого майна, та вчиняти дії не пов'язані з відчуженням даного майна, що в своїй сукупності може призвести до незворотних наслідків.
Враховуючи вищевикладене у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя, щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 відчужувати чи в будь-який інший спосіб передавати у власність третім особам квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 28.12.2021 о 10 год. 30 хв.
Суддя О.В. Поштаренко