16 червня 2010 р. № Б-48/128-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючий),
Катеринчук Л.Й. (доповідач),
Яценко О.В.
розглянувши
касаційну скаргу ДПІ у Московському районі міста Харкова
на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.03.2010р.
у справі
господарського суду№ Б-48/128-08
Харківської області
за заявоюліквідатора приватного підприємства “Ярс”
доприватного підприємства “Ярс”
провизнання банкрутом
ліквідаторШапілов С.А.
(в судовому засіданні представники сторін не з'явились)
господарський суд Харківської області ухвалою від 23.09.2008 року порушив провадження у справі про банкрутство приватного підприємства «Ярс»(далі -боржника) за заявою ліквідатора боржника, в зв'язку з прийняттям його засновниками рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідатора, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі -Закон).
Постановою суду від 12.05.2009 року боржника визнано банкрутом за наслідком нового розгляду справи, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_5, зобов'язано ліквідатора опублікувати оголошення в офіційному друкованому органі в п'ятиденний строк.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.08.2009 року постанову господарського суду Харківської області від 12.05.2009 року залишено без змін, справу №Б-48/128-08 передано для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2010 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, ліквідовано приватне підприємство «Ярс», провадження у справі № Б-48/128-08 припинено (том 2, а.с. 118-120).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДПІ у Московському районі міста Харкова (далі - інспекція) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 7, 51 Закону, статей 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.
Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного
реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.
Судом першої інстанції встановлено, що власником боржника 02.07.2008 року прийнято рішення про припинення діяльності боржника та призначення ліквідатора (т.1 а.с.15-16).
22.07.2008 року в Бюлетені державної реєстрації здійснено офіційну публікацію про прийняття засновником боржника рішення про припинення юридичної особи боржника (том 1, а.с. 83). Ліквідатором боржника проведено ліквідаційну процедуру, за результатами якої складено інвентаризаційний опис майна боржника та проміжний ліквідаційний баланс. Рішенням засновника від 10.09.2008 року затверджено проміжний ліквідаційний баланс (том 1, а.с.21). Ліквідатор боржника звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство за правилами 51 Закону 23.09.2008 року, з дотриманням визначеного цивільним законодавством строку на подання грошових вимог кредиторами у процедурі самоліквідації.
Постановою суду першої інстанції від 12.05.2009 року за наслідком нового розгляду боржника було визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5, зобов'язано ліквідатора опублікувати оголошення в офіційному друкованому органі в п'ятиденний строк.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.08.2009 року постанову господарського суду Харківської області від 12.05.2009 року залишено без змін, справу №Б-48/128-08 передано для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області (том 1, а.с. 105-108).
Отже, законності обставин порушення провадження у справі про банкрутство було дано оцінку судом першої інстанції при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та з висновками суду першої інстанції погодився касаційний суд у Постанові ВГСУ від 26.08.2009року.
Матеріалами справи підтверджується, що Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2010 року задоволено заяву арбітражного керуючого ОСОБА_5 про дострокове припинення обов'язків ліквідатора боржника, призначено ліквідатором боржника ОСОБА_6 (том 1, а.с. 144-146).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2010 року задоволено заяву арбітражного керуючого ОСОБА_6 про дострокове припинення обов'язків ліквідатора боржника, призначено ліквідатором боржника Шапілова Сергія Анатолійовича (том 2, а.с. 35-36), призначено судове засідання по розгляду звіту ліквідатора на 29.03.2010року.
29.03.2010 року до господарського суду Харківської області на затвердження надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника (том 2, а.с.37-114).
За змістом мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суду вбачається, що судом було здійснено аналіз повноти дій ліквідаторів в ході ліквідаційної процедури, встановлено неможливість задоволення грошових вимог кредиторів на загальну суму 1 137 407,46грн., встановлено належне повідомлення ДПІ у Московському районі м. Харкова про завершення ліквідаційної процедури (том 2, а.с. 107-109), у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість завершення ліквідаційної процедури, ліквідацію банкрута та виключення його з державного реєстру суб'єктів підприємництва.
З огляду на встановлення судом першої інстанції обставин належного вчинення дій в ході ліквідаційної процедури, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури та ліквідацію боржника.
Доводи скаржника про безпідставність порушення провадження у справі спростовуються висновками постанови суду першої інстанції від 12.05.2009 року про визнання боржника банкрутом, яка залишена в силі Постановою ВГСУ від 26.08.2009року. Доводи скаржника про неналежне повідомлення його в ході ліквідаційної процедури спростовуються доданим до Звіту ліквідатора повідомленням скаржника про завершення ліквідаційної процедури з доказами його поштового відправлення (том 2, а.с. 107-109). Також скаржник був обізнаний про здійснення провадженням у справі про банкрутство, оскільки за його касаційною скаргою відповідно до Постанови ВГСУ від 06.04.2009року вперше скасовувалась постанова про визнання боржника банкрутом від 01.10.2008року.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.1115, 1117 ГПК України, погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 29.03.2010 року в даній справі, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 року касаційне оскарження постанов (ухвал) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) не передбачено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу ДПІ у Московському районі міста Харкова залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.03.2010 року у справі № Б-48/128-08 залишити без змін.
Головуючий Н. Ткаченко
Судді Л. Катеринчук
О. Яценко