№22- ц-4342/10р. Головуючий 1 інстанції -
Категорія: земельні (оренда) Бондаренко В.М.
Доповідач - Гальянова І.Г.
02 червня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді: Міненкової Н. О.
суддів: Гальянової І.Г.
Ларенка В.І.
при секретарі: Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Заммира» на рішення Валківського районного суду Харківської області від 22 березня 2010 року по справі за позовом Валківського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству «Заммира» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним , вилучення її та повернення власнику користування,-
16 листопада 2009 року Валківським міжрайонний прокурор, звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3, в якому на підставі статей 203,210, 215, 216, 1166 ЦК України, статей 125,126 ЗК України, статей 18,20 Закону України «Про оренду землі», ч.1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», просив визнати договір оренди землі № 21 від 04.04.2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ СП «Заммира», недійсним та вилучити земельну ділянку № 161, розташовану на території Заміської сільської ради. Забезпечити позов шляхом накладення заборони на використання ТОВ СП «Заммира» вказаної земельної ділянки.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 04 квітня 2006 року між ОСОБА_3 та відповідачем був укладений договір за № 21 оренди земельної ділянки № 161 загальною площею 5,04 га, яка знаходиться на території Заміської сільської ради Валківського району Харківської області і належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії 11-ХР № 001161. Вказаний договір не зареєстрований у встановленому законом порядку але з 2006 року використовується відповідачем. В позові також зазначив на те,що представництво інтересів ОСОБА_3 здійснюється у зв»язку з її похилим віком, та її неспроможністю у зв»язку з скрутним матеріальним становищем, як самостійно, так і через захисника поновити свої права.
26 січня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з уточненою позовною заявою, в якій, повністю підтримуючи позов прокурора, посилаючись на вказані прокурором обставини, просить встановити нікчемність зазначеного вище договору оренди землі з застосуванням наслідків його нікчемності та вилучити спірну земельну ділянку з користування відповідача , повернувши її їй. Також просить забезпечити позов шляхом накладення заборони на використання ТОВ СП «Заммира» вказаної земельної ділянки.
02 березня 2010 року прокурор уточнивши позовну заяву, також просив встановити нікчемність оспорюваного договору та вилучити земельну ділянку у відповідача.
Прокурор , та представник ОСОБА_3 в судовому засіданні суду першої інстанції підтримали позовні вимоги з зазначених підстав.
Справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності представника відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання ( а.с.46).
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 22 березня 2010 року позов задоволено . Встановлено нікчемність договору оренди землі № 21 від 04 квітня 2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ СП «Заммира». Вилучено з користування ТОВ СП «Заммира» земельну ділянку № 161, яка знаходиться на території Заміської сільської ради Валківського району Харківської області і належить ОСОБА_3 та повернено її ОСОБА_3. ТОВ СП «Заммира» заборонено використання вказаної земельної ділянки №161 . З ТОВ СП «Замира» на користь держави стягнуто 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ТОВ СП «Заммира» просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити прокурору та ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що суд встановив нікчемність договору оренди землі за відсутності обставин, з якими закон пов»язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків та встановлені судом обставини, не є підставою для встановлення такої нікчемності договору. Також апелянт зазначає,що з моменту укладення договору , він належним чином виконував взяті на нього обов»язки щодо сплати орендної плати, надавав різні послуги позивачу. Після підписання договору оренди, ним був підготовлений пакет документів і наданий пакет документів в Управління Держкомзеву Валківського району Харківської області, але з»ясувалось, що для реєстрації договору необхідно заяву позивача, однак згоди на підписання такої заяви позивач не дала, у зв»язку з тим, що витрати за проведення реєстрації будуть покладені на неї. В апеляційні скарзі також зазначається та відсутність передбачених ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підстав для звернення прокурора в суд за захистом прав позивача.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились , дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог ,заявлених в суді першої інстанції.
Як вбачається із позовної заяви прокурора та ОСОБА_3, прокурор та ОСОБА_3 звернулись у суд з позовом про встановлення нікчемності зазначеного вище договору оренди належної ОСОБА_3 земельної ділянки з застосуванням наслідків недійсності нікчемного правочину, посилаючись на відсутність державної реєстрації зазначеного договору.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора та ОСОБА_3 та встановлюючи нікчемність договору оренди землі № 21 від 04 квітня 2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ СП «Заммира», а також вилучаючи з користування ТОВ СП «Заммира» земельну ділянку № 161, яка знаходиться на території Заміської сільської ради Валківського району Харківської області і належить ОСОБА_3 та повертаючи її ОСОБА_3, а також забороняючи ТОВ СП «Заммира» використання вказаної земельної ділянки №161 , суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки суперечить вимогам ч.2 ст. 125 ЗК України, оскільки не пройшов його державну реєстрацію, у зв»язку з чим не відповідає вимогам ч.1 ст. 203 ЦК України та на підставі ч.2 ст. 215 ЦК України,є нікчемним, при цьому застосував передбачені ст. 216 ЦК України наслідки недійсності нікчемного правочину.
Однак з такими висновками суду не можна погодитись, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та сторонами не заперечується, що між відповідачем та ОСОБА_3 , що 04 квітня 2006 року був укладений договір за № 21 оренди земельної ділянки № 161 загальною площею 5,04 га, яка знаходиться на території Заміської сільської ради Валківського району Харківської області і належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії 11-ХР № 001161. Вказаний договір не зареєстрований у встановленому законом порядку але з 2006 року використовується відповідачем.
Згідно до вимог ч.2 ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
В ч.1 ст. 210 ЦК України, встановлено , що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації, а в ч.3 ст. 640 ЦК України також встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.
Відповідно ж до роз»ясень, які містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Підставою недійсності правочину є недодержання стороною( сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України , сааме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, згідно із ст.ст. 210 та 640 ЦК України, не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Виходячи з заявлених в суді першої інстанції позовних вимог, а також вимог вказаних норм матеріального права , підстави для задоволення позовних вимог прокурора та ОСОБА_3, відсутні, оскільки оспорюваний договір оренди земельної ділянки ,є не вчиненим , оскільки не пройшов державну реєстрацію, у зв»язку з чим не може бути встановлена його нікчемність з застосування передбачених ст. 216 ЦК України наслідків недійсності нікчемного правочину.
З огляду на наведене, також відсутні встановлені ст. 88 ЦПК України,підстави для стягнення з відповідача на користь держави судового збору та витрат та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пунктів 3 та 4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора та ОСОБА_3 , з зазначених вище підстав.
Керуючись ст. 303, 304, 309 313, 316, 317,319, 218 ЦПК України судова колегія ,-
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Заммира», задовольнити частково.
Скасувати рішення Валківського районного суду Харківської області від 22 березня 2010 року.
Валківському міжрайонному прокурору в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству «Заммира» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним , вилучення її та повернення власнику користування, відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий, суддя:
Судді: