28.12.2021
Єдиний унікальний № 497/2206/2021
Провадження № 1-кс/497/1081/2021
28.12.2021 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, заяву прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_6 ,
28.12.2021 року на розгляд судді Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 надійшла заява прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 КК України.
Так судом встановлено, що в судовому засіданні 28.12.2021 року при розгляді суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_6 обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявлено відвід судді Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , посилаючись на сумніви в її неупередженості. В обґрунтування своєї заяви зазначив, що суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_6 розглянуті адміністративні матеріали відносно ОСОБА_4 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Прокурор свою заяву підтримав та наполягав на її задоволенні.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви у зв'язку з її необґрунтованістю, та безпідставністю доводів.
Обвинувачений в судовому засідання підтримав думку свого захисника та просив у задоволенні заяви відмовити.
Статті 75,76 КПК України містять вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, серед яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, що викликають сумнів в його неупередженості.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
В рішенні ЄСПЛ "Мироненко і Мартенко проти України", зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства").
Дослідивши підстави заявленої заяви про відвід судді у справі, з урахуванням думки учасників судового процесу, суд приходить до висновку про відсутність обставин, передбачених ст.75 ч.4 КПК України, які б указували або викликали сумнів в об'єктивності чи неупередженості судді в розгляді даного обвинувального акту.
Та обставина, що суддя ОСОБА_6 розглядала справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст.106-2 КУпАП, за результатами розгляду яких визнала останнього винним, та закрила провадження у справах у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 ч.2 КУпАП, абсолютно не є тією обставиною в розумінні ст.75 ч.1 п.4 КПК України, яка може свідчити про наявність сумнівів у її неупередженості.
Більш того, частиною 1 ст. 76 КПК України передбачена недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні, а саме:
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Тобто, доводи прокурора щодо наявності сумнів в неупередженості судді під час розгляду вказаного кримінального провадження є безпідставними.
Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід має бути вмотивованим, а відтак, наведені доводи прокурора не можуть свідчити про наявність сумнівів в неупередженості судді ОСОБА_6 , у зв'язку з чим не вбачається процесуальних підстав для задоволення відводу судді.
За таких обставин, суд вважає за необхідне заявлений відвід судді Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,76, 80, 81 КПК України, суд -
В задоволенні заяви прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1