Справа № 728/2338/21 Головуючий у 1 інстанції Пархоменко П. І.
Провадження № 33/4823/612/21
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
24 грудня 2021 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участі захисника-адвоката - Ковалюха В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу захисника-адвоката Ковалюха В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2021 року, -
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Ромни, Сумської області, з базовою вищою освітою, одружений, працюючий різноробочим на заводі «Крупинка»,
проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 454 грн. 00 коп.
Як встановив суд, ОСОБА_1 22 жовтня 2021 року о 10 год. 15 хв. на автодорозі Гайворон-Рубанка керував транспортним засобом ВАЗ -2108 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на місці зупинки та в лікарні відмовився.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду захисником Ковалюхом В.М. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності була подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 .
Вважає, що вказане рішення винесено з порушенням законодавства про адміністративні правопорушення, оскільки судом не було об'єктивно та в повному обсязі досліджено всі матеріали справи.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що під час винесення судом оскаржуваного рішення поза його увагою залишилося обов'язкове встановлення факту керування транспортним засобом особою та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зауважує, що в протоколі зазначено, що водій від огляду відмовився, проте не вказано за допомогою якого приладу планувалось провести такий огляд.
Вказує, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом по справі оскільки не є безперервним, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо серійного номеру відеокамери, при цьому не містить фіксованих даних про відмову водій від проходження огляду, а також на ньому не зафіксовано те, що автомобіль ВАЗ- 2108 перебуває у русі, оскільки коли почалась відео зйомка, то транспортний засіб стояв на місці.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника-адвоката Ковалюха В.М. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який висловився на підтримання викладених в апеляційній скарзі вимог, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи забезпечив у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення та навів докази, на основі яких у визначеному законом порядку встановив наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Незважаючи на викладене в апеляційній скарзі доводи сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення ним п. 2.5 ПДР України, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в даному випадку полягає у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, зокрема:
- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №474374 від 22 жовтня 2021 року, який є офіційним документом, що засвідчує факт вчинення правопорушення (а.с. 2);
- відеоматеріалом, наявним у матеріалах справи та переглянутим судом апеляційної інстанції, відповідно до даних якого неодноразово чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с. 5).
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Вищезазначені докази в порядку ст.ст.251, 254 КУпАП в повному обсязі доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Посилання викладене в апеляційній скарзі на те, що відеоматеріал не може слугувати доказом відмови особи, що притягується до адміністративної відповідальності від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки його здійснено на незазначений носій, не заслуговує на увагу, оскільки вказаний відеозапис було додано до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №474374 від 22 жовтня 2021 року, який складено інспектором СРПП ВП м. Бахмач Ніжинського РВП Самозвоном В.В., а отже є лише одним із доказів, на підтвердження даних, викладених у протоколі складеному повноважною на те особою.
Щодо посилання апеляційної скарги на не безперервність відеозапису, то воно є слушним, однак жодним чином не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, навпаки, на зазначеному відео міститься неодноразове твердження особи, що притягується до адміністративної відповідальності про те, що він відмовляється продувати спеціальний прилад та їхати до лікарні. При цьому, незважаючи на відсутність на відео моменту зупинки транспортного запису під керуванням ОСОБА_1 , в ході розмови з працівниками поліції він вказував, що поспішає до лікарні, та намагався викликати швидку допомогу на місце його зупинки.
Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції доводи сторони захисту, щодо відсутності фіксації основних моментів на відеоматеріалі, щодо встановлення фактичних обставин справи, не є обґрунтованим.
Крім того, посилання захисника-адвоката Ковалюха В.М. про те, що судом першої інстанції, при встановленні фактичних обставин справи не було вказано який саме пункт правил Дорожнього руху України було порушено ОСОБА_1 , хоча і має місце, однак жодним чином не спростовує вини особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оскільки як вбачається з мотивувальної частини постановленого рішення суду першої інстанції в ньому наявні посилання як на п. 2.5 ПДР України так і на ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 призначено нести покарання, з чітким обґрунтуванням таких висновків.
Твердження, викладене в апеляційній скарзі з приводу відсутності у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення та відсутності його вини, внаслідок її недоведеності, є таким, що не знайшло свого підтвердження під час перевірки доказів, які були предметом дослідження як в суді першої інстанції, так і під час перегляду справи апеляційним судом.
Така позиція сторони захисту розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення.
Порушень закону, що тягнуть скасування постанови суду, як про це йде мова в поданій апеляційній скарзі, при апеляційному розгляді справи не було встановлено.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч. 1ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови судді не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Ковалюха В.М. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач