Справа №579/2027/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Моргун О. В.
Номер провадження 33/816/549/21 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 44-3 КУпАП
24 грудня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 23 листопада 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Золотники Теребовлянського району Тернопільської області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, працююча фізичною особою-підприємцем,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн., -
Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, 05 листопада 2021 року близько 12:10 ОСОБА_1 , будучи ФОП, власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » , розташованого в АДРЕСА_2 , порушила правила щодо карантину людей, а саме не забезпечила централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремий контейнер, чим порушила вимоги п.п.9 п.2-2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не оспорюючи наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, просила постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 23.11.2021 року скасувати. На підставі ст.22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та оголосити їй усне зауваження, а провадження у справі закрити на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог апелянт, зазначає, що суд призначив їй занадто суворе адміністративне стягнення, оскільки судом не було враховано повне визнання вини та щире каяття, матеріальний стан, стан здоров'я (особа з інвалідністю 3 групи) та те, що раніше вона до адміністративної відповідальності не притягувалася, а тому вважає накладене адміністративне стягнення таким, що не відповідає вимогам ст. 23 КУпАП.
Вказувала, що вона є пенсіонером по інвалідності третьої групи, торгівля в магазині приносить мізерний дохід, а саме за 2020 рік - близько 14700 тис.грн., 21 серпня 2019 року у належному їй житловому будинку за адресою АДРЕСА_3 , сталася пожежа, після чого із будинку залишився лише фундамент, вогнем знищені всі належні речі.
Зазначала, що окремий контейнер для централізованого збору використаних засобів індивідуального захисту в магазині був, однак на ньому було відсутнє маркування, після складання протоколу порушення було усунуто.
Наголошує, що застосування стягнення у вигляді штрафу ставить апелянта та її родину в складне матеріальне становище, наслідки вчиненого правопорушення не представляють суспільної небезпечності, порушення вона усунула, тому вважає за необхідне відповідно до ст.22 КУпАП визнати вчинене нею правопорушення малозначним, звільнити її від адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.
В судове засідання апелянт ОСОБА_1 , яка є належним чином повідомленою про дату розгляду її апеляційної скарги, не з'явилась, клопотань про відкладення розгляду не надходило, оскільки участь апелянта ОСОБА_1 в даному випадку в судове засідання не є обов'язковою, тому, апеляційний суд вважає можливим розгляд справи здійснювати у відсутність ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
Так, відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції з урахуванням вказаних вимог закону з'ясовані обставини, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Вважаю, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими у судовому засіданні та викладеними у постанові доказами, що узгоджуються між собою, які суддя належним чином проаналізував та надав оцінку у їх сукупності, зокрема: належним чином оформленим протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано обставини правопорушення, письмовими поясненням свідка ОСОБА_2 та копіями відеозапису з бодікамер поліцейських.
Крім іншого, як вбачається із доводів поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 , вона не заперечує своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а тому і не оспорює рішення суду в цій частині.
Разом з тим, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині накладення на неї стягнення за вчинене, оскільки вважає, що суд не дотримався вимог ст. ст. 22, 33 КУпАП та не врахував ряду обставин, які на її переконання, істотно знижують ступінь її вини, із зазначеними доводами апелянта, за даних обставин погоджується і апеляційний суд.
Так, відповідно до ст.ст.22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КУпАП, згідно з якою таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Накладаючи на ОСОБА_1 стягнення за ст.44-3 КУпАП суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер та обставини вчиненого правопорушення, зокрема відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що на думку апеляційного суду суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння.
Таким чином, вчинене апелянтом діяння лише формально містить ознаки, що характеризують певне правопорушення, яке не є суспільно небезпечним з огляду на можливі негативні наслідки, що притаманні для цього виду правопорушення, і суб'єктивно, не спрямовано на умисне порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Крім іншого, апеляційний суд бере до уваги, що як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді ОСОБА_1 не заперечувала своєї вини, зазначала, що в подальшому не порушуватиме встановлені правила карантину.
Враховуючи, що застосовування стягнення у виді штрафу поставить апелянта та її родину в складне матеріальне становище, оскільки вона є пенсіонером по інвалідності третьої групи, а торгівля в магазині приносить мізерний дохід, а саме за 2020 рік - близько 14700 тис.грн., разом з тим, 21 серпня 2019 року у належному їй житловому будинку за адресою АДРЕСА_3 , сталася пожежа, після чого із будинку залишився лише фундамент, вогнем знищені всі належні речі та аналізуючи доводи апеляційної скарги і матеріали справи, поведінку особи, що притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до переконання про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, умислу на вчинення правопорушення не мала, а наслідки даного правопорушення не представляють суспільної небезпечності, вину визнала повністю, щиро розкаялась, а тому, є всі підстави відповідно до ст.22 КУпАП, визнати вказане правопорушення малозначним та закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 23 листопада 2021 року - скасувати, та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення згідно з ст.22 КУпАП і обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП - закрити на підставі п.3 ч.1, ч.2 ст. 284 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.