22.12.2021
Справа № 664/2176/21
Провадження № 2/664/1076/21
22 грудня 2021 р. м. Олешки
Цюрупинський районний суд Херсонської області в складі:
судді секретар судового засідання за участю: представника позивача представника органу опіки та піклуванняНикифорова Є.О., Кім А.П., ОСОБА_10., Альохіної Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа орган опіки та піклування Олешківської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про визнання вказаних осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
На обґрунтування вимог зазначено, що позивач є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі спадкового договору від 18.11.2014 р.
В зазначеному житловому будинку зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що в фактично в ньому не проживають і ніколи не проживали, їх фактичне місце проживання знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачі та їх діти в належному позивачу будинку не проживають, не сплачують комунальних платежів, в утриманні житла не беруть участь, особистих речей відповідачів в будинку немає, відповідачі взагалі житловим будинком не цікавляться. Позивач є власником і наявність реєстрації відповідачів та їх дітей порушує її права на вільне користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Представник позивача позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Також пояснила, що відповідачі не є членами сім'ї позивача, а є онуками колишнього власника житла та були зареєстровані за його згодою.
Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні пояснила, що питання про доцільність визнання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розглянуто на засіданні виконавчого комітету Олешківської міської ради. Обстеженням умов проживання встановлено, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідачі та їх малолітні діти не проживають. Зазначені особи фактично проживають в найманому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , умови проживання дітей задовільні. Разом з тим, орган опіки та піклування вважає недоцільним визнання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_3 надала відзив, в якому заперечила щодо позовних вимог зазначаючи, що позивач ОСОБА_1 після смерті колишнього власника ОСОБА_6 , вигнала їх з будинку, крім того, визнання її неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування житловим приміщенням, порушує їх права.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася повторно, про розгляд повідомлена належним чином.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, з врахуванням наданого відповідачем відзиву.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі спадкового договору від 18.11.2014 р., що підтверджується копією вказаного договору, витягом №123723163 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за позивачем на підставі вказаного договору.
В зазначеному житловому будинку зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою №6054/08-10 від 09.07.2021 р. виконавчого комітету Олешківської міської ради.
З показань свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вбачається, що відповідачі та їх малолітні діти фактично за адресою: АДРЕСА_1 в ньому не проживають 10-12 років. Відповідачі та їх малолітні діти на даний час час проживають в м. Олешки за іншою адресою.
З актів обстеження умов проживання від 29.09.2021 р. та 06.10.2021 р., що складені представниками органу опіки та піклування встановлено, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідачі та їх малолітні діти дійсно не проживають. Встановлено, що зазначені особи фактично проживають в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який ОСОБА_2 , ОСОБА_3 винаймають, крім того, було встановлено, що умови проживання дітей за адресою: АДРЕСА_2 є задовільними.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положення статті 89 ЦПК України передбачають, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд приходить до висновку, що позивачем доведено належними доказами обставини, зазначені в позовній заяві, зокрема, що відповідачі та їх малолітні діти в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем їх реєстрації, не проживали та не проживають понад один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником, крім того, частина 2 цієї ж статті передбачає, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом, разом з тим, при розгляді справи судом також встановлено, що відповідачі були зареєстровані як члени сім'ї колишнього власника ОСОБА_6 , що виступав відчужувачем в спадковому договорі від 18.11.2014 р.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час, отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, оскільки позивач, що є новим власником житлового приміщення та вправі вимагати від відповідачів, що не є членами її сім'ї, усунення порушень свого права власності шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Суд не враховує наданий органом опіки та піклування висновок про недоцільнісь визнання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, оскільки він є невмотивованим.
Органом опіки та піклування не враховано встановлені ним же фактичні обставини справи, зокрема, що малолітні діти тривалий час проживають разом із своїми батьками не за місцем реєстрації, а за іншою адресо, що за місцем фактичного проживання для дітей створено задовільні умови проживання, що суд під час розгляду справи може прийти до висновку про відсутність в батьків права на проживання за місцем їх реєстрації, при цьому, місцем проживання осіб у віці до чотирнадцяти років, за загальним правилом, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
Твердження відповідача, що позивач вигнала її та дітей з будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 суд також не приймає до уваги так як зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 суд задовольняє в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 16, 321, 383, 391, 405 ЦК України, статтями 64, 150, 156 ЖК УРСР, статтями 141, 223, 229, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не вручено в день його складення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення якщо апеляційну скаргу ним подано протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_9 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Олешківської міської ради, ЄДРПОУ 44140945, місцезнаходження: Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 30.
Повний текст рішення виготовлено 28.12.2021р.
Суддя Є. О. Никифоров