Справа №: 653/3484/21
Провадження № 3/653/2049/21
іменем України
06 грудня 2021 року м. Генічеськ
Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Делалова О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення - 22.10.2021 р. о 10 год. 20 хв. в м. Генічеську по проспекту Миру ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, зі змістом протоколу не погодився, вказав, що в нього був важкий період із-за смерті батьків дружини, через що він в той період був дуже схвильований та виснажений, оскільки треба було постійно їздити в лікарню. Додав, що жодних постанов про причину зупинки поліцейськими складено не було.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За ч.1 ст. 130 КУпАП об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення полягає в тому, що особа має керувати транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння. Відсутність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, працівники поліції повинні представити суду докази того, що вони встановили факт керування автомобілем особою, в якої наявні ознаки наркотичного сп'яніння, дотримуючись встановленого законом порядку, запропонували особі пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, в присутності двох свідків, на що вказана особа погодилася або ж відмовилися, і відповідно у випадку відмови, її відмова належним чином зафіксована та може бути доказом, що підтверджує вину особи.
Як вбачається з протоколу - 22.10.2021 р. о 10 год. 20 хв. в м. Генічеську по проспекту Миру ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
На підтвердження вищевказаних обставин Генічеським РВП було до протоколу додано відеозапис з місця події та рапорт старшого лейтенанта поліції Сувего В.
З наданого суду відеозапису, судом не вбачається обґрунтованих підстав зупинки транспортного засобу, відсутні дані про пояснення працівниками поліції причини зупинки, а також не роз'яснені права та наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння особі, яка притягується до адмінвідповідальності, що є грубим порушення норм чинного законодавства. Також, з відеозапису не вбачається з яких підстав працівники поліції виходили, визначаючи ознаки наркотичного сп'яніння.
Даючи оцінку відеозапису, який долучений працівниками поліції до даної справи, суд вважає, що він не може бути єдиним та належним доказом такого правопорушення, оскільки не містить достатніх ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, суд зазначає, що рапорт старшого лейтенанта поліції Сувего В. не може слугувати доказом винуватості особи, оскільки працівники поліції є зацікавленими особами щодо складення адміністративного матеріалу й збирання доказів.
Інших доказів які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Таким чином, наведені факти відповідно до ст.62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
З наданих доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема відсутні докази складової об'єктивної сторони, тобто факту самого керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вище викладеного, ст.ст. 1, 9, 23, 33, 130, 173, 185, 251, 252 КУпАП, та, керуючись ст.ст. 40-1, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Генічеського районного суду О. М. Делалова