Справа № 523/20121/20
Провадження №2/523/1957/21
"17" грудня 2021 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Скоріної М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/20121/20 за позовною заявою органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Служби у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Служби у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не є зареєстрованим за місцем проживання, однак, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Мати дитини ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, вживає наркотичні речовини, не виявляє зацікавленості до дитини, не цікавиться станом здоров'я сина та не доглядає за ним. Часто залишає дитину на восьмидесятирічного батька, який працює та матір, яка лікується після інсульту. Батько дитини ОСОБА_2 разом з родиною не проживає, долею дитини не цікавиться.
До служби у справах дітей Одеської міської ради неодноразово надходили повідомлення про те, що мати неналежно виконує свої батьківські обов'язки. Так, спеціалістами територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради у Суворовському районі 18.11.2020 року, 09.12.2020 року та 14.12.2020 року було здійснено виїзд за місцем проживання родини, де було виявлено, що ОСОБА_1 поводить себе неадекватно та знаходиться з ознаками наркотичного чи алкогольного сп'яніння, у будинку та на подвір'ї був безлад. Із ОСОБА_1 неодноразово проводилися профілактичні бесіди, які не дали відповідного результату.
Після відвідування родини було прийнято рішення про необхідність вилучення дитини з сім'ї. Так, на виконання п. 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорсткого поводження, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2020 року № 585, невідкладно було проведено оцінку рівня безпеки дитини, за результатами якої було складено відповідний акт спільно з представником Суворовського ВП м. Одеси ГУНП в Одеській області та лікарем швидкої допомоги. З метою вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпеки дитини, малолітнього ОСОБА_3 було доставлено до КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради.
З огляду на вищевикладене, просить суд задовольнити даний позов, та ухвалити рішення, яким відібрати дитину ОСОБА_3 від батьків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав, стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 всіх видів їх заробітку (доходу).
Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 23.02.2021 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.05.2021 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача Кустікова В.О. в судове засідання не з'явилася. Однак, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити та провести розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Однак, надала суду заяву, в якій позов визнає в повному обсязі, не заперечує проти його задоволення, та просить суд провести розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. Із будь - якими заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Представник третьої особи Хаджалієва І.О. в судове засідання не з'явилася. Однак, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд провести розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
На підставі ст.ст. 12,13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 . (а.с. 8).
Мати дитини ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, вживає наркотичні речовини, не виявляє зацікавленості до дитини, не цікавиться станом здоров'я сина та не доглядає за ним. Часто залишає дитину на восьмидесятирічного батька, який працює та матір, яка лікується після інсульту.
Батько дитини ОСОБА_2 разом з родиною не проживає, долею дитини не цікавиться.
До служби у справах дітей Одеської міської ради неодноразово надходили повідомлення у телефонному режимі про неналежне виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають у будинку АДРЕСА_1 .
З наявного в матеріалах справи листа звернення Комунального некомерційного підприємства «Дитяча міська поліклініка №2» Одеської міської ради №1070 від 17.11.2020 року до Одеської міської служби у справах дітей та начальника територіального відділу служби у справах дітей Суворовського району вбачається, що ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитячу поліклініку відвідують дуже рідко. Зі слів сусідів мати веде аморальний спосіб життя (вживає наркотичні речовини), у домі цвіль, не прибрано, безлад, неприємний запах Мати часто залишає дитину на восьмидесятирічного батька, який працює та матір, яка лікується після інсульту та не може доглядати за грудною дитиною.
Так, згідно Повідомленням про сім'ю/особу, яка перебуває у складних життєвих обставинах від 27.11.2020 №12964 вбачається, що до ЦСС ОМР надійшло повідомлення КНП «ДМП № 2» ОМР стосовно новонародженої дитини, ОСОБА_3 , який разом з матір'ю та дідусем мешкає у будинку, непридатному для проживання. У даному повідомленні зазначено, що матір хлопчика веде аморальний спосіб життя, батьківські обов'язки не виконує. За результатами даного повідомлення фахівцями відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Суворовському районі неодноразово здійсненні виходи за місцем проживання роди тини. Залишені інформаційні повідомлення із зазначенням візиту фахівців. До відділу матір хлопчика не з'являлася і не зателефонувала.
Згідно Повідомленням про сім'ю/особу, яка перебуває у складних життєвих обставинах від 27.11.2020 №12964, до служби у справах дітей Одеської міської ради надійшло усне повідомлення щодо ОСОБА_1 , яка неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спеціалістами територіального відділу служби у справах дітей ОМР було здійснено вихід за адресою проживання родини та встановлено, що мати готується до ремонту в будинку для поліпшення умов проживання дитини. З матір'ю було проведено профілактичні, роз'яснювальні бесіди стосовно належного виконання батьківських обов'язків.
Також, із Повідомленням про сім'ю/особу, яка перебуває у складних життєвих обставинах від 17.12.2020 № 13799 вбачається, що до служби у справах дітей знову надійшло повідомлення щодо ОСОБА_1 , яка неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 14.12.2020 року спеціалістами територіального відділу служби у справах дітей ОМР було повторно здійснено вихід за адресою проживання родини, у зв'язку з перевіркою умов проживання малолітньої дитини. Матері вдома не було. Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , 1945 року народження, повідомив спеціалістам служби у справах дітей, що вона втекла із дитиною ще 12.12.2020 року та більше він її не бачив. За сприянням працівників служби у справах дітей Одеської міської ради у Суворовському районі було встановлено місцезнаходження матері з малолітньою дитиною. Крім того, було з'ясовано, що у будинку, де проживає малолітній, брудно, стоїть сморід від плісняви. Мати, ОСОБА_1 , нічого не змінила, незважаючи на зауваження працівників служби у справах дітей Одеської міської ради, які відвідували родину раніше, обстановка в будинку лише погіршилася.
На виконання п. 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорсткого поводження, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2020 року № 585, невідкладно було проведено оцінку рівня безпеки дитини, за результатами якої було складено відповідний акт спільно з представником Суворовського ВП м. Одеси ГУНП в Одеській області та лікарем швидкої допомоги
Так, згідно з актом проведення оцінки рівня безпеки від 14.12.2020 року було встановлено, що проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю загрожує його життю та здоров'ю.
З метою невідкладних заходів для забезпечення безпеки дитини, малолітнього ОСОБА_3 було доставлено до КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради.
Розпорядженням Суворовської рай адміністрації від 16.12.2020 року № 713 малолітнього ОСОБА_3 було вилучено від батьків та влаштовано до дитячого державного закладу.
Окрім того, суд констатує, що представником позивача було надано суду копії листів КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» від 30.11.2021 року № 1160 та від 16.12.2021 року № 1273, з яких вбачається, що за весь час перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у даному закладі, батьки дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодного разу не відвідали КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко», участі у вихованні сина не приймають, матеріальної допомоги не надають, у телефонному режимі долею дитини та станом її здоров'я не цікавляться.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Згідно із Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, (далі - Конвенція), держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Статтею 18 Конвенції визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Принцип 6 Декларації прав дитини 1959 року проголошує, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.
Відповідно до частини 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
Пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
З огляду на викладене суд зазначає, що основними підставами для відібрання дитини від батьків серед іншого є випадки, що охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання та ухиляння батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров'я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 СК України, у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про організацію забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», правого статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов'язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини - сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що безвідповідальне ставлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створює ризик для життя, здоров'я та морального виховання малолітнього сина, небажання батька дитини цікавитися розвитком, здоров'ям та долею власного вина суперечить інтересам дитини, а тому суд приходить до висновку про доцільність відібрання дитини від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав та вважає, що повернення дитини батькам можливе лише за умови, якщо перестануть існувати всі обставини, які стали підставою для її відібрання.
Суд зауважує, що відібрання дітей у батьків це санкція за невиконання батьківських обов'язків. Ця санкція є більш м'якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Отже, відповідачі не позбавлені можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов'язків та звернутись в суд із позовом про повернення їм дитини.
Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року також передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 ЦПК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батьків, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно приписів ст. 191 ч. 1 аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі по 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
А тому, на виконання вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідачів в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн., встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ з урахуванням ставок судового збору станом на 01.01.2020 року (рік звернення до суду з позовом).
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідачів в користь аліментів за один місяць з моменту звернення з позовом до суду підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 164, 166, 170, 182, 183 СК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 81, 141, 247, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Служби у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Відібрати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на особовий рахунок дитини, починаючи з 30 грудня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на особовий рахунок дитини, починаючи з 30 грудня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 840/вісімсот сорок/ грн. 80 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 840/вісімсот сорок/ грн. 80 коп.
Учасники справи:
Позивач: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації, код за ЄДРПОУ 26303235, місцезнаходження: 65025, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. №106.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП суду невідомий, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП суду невідомий, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Служба у справах дітей Одеської міської ради, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, буд. № 8.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер