печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56543/20-а
23 грудня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань -Шевчук А.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач -Інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області сержант поліції Алєксєнко Ігор Вікторович (3 батальйон 6 рота)
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Алєксєнка Ігоря Вікторовича (3 батальйон 6 рота) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі,-
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Алєксєнка І.В. (3 батальйон 6 рота), в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3545929 від 12 грудня 2020 року, складену інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області сержант поліції Алєксєнком І.В. (3 батальйон 6 рота) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позову, ОСОБА_1 посилався на те, що 12 грудня 2020 року інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області сержант поліції Алєксєнко І.В. (3 батальйон 6 рота) виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3545929, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
У постанові зазначено про те, що позивач 12 грудня 2020 року о 9.50 годині керував автомобілем та рухався зі швидкістю 75 км/год., при цьому, перевищив встановлене обмеження швидкості на 25 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС 000706, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш ніж як на 20 км/год. На підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП застосовано штраф в розмірі 255 грн.
Однак відповідач не повідомив позивача в межах якого населеного пункту було допущено правопорушення, не зазначено де саме починались межі цього населеного пункту, та чи перебував позивач в його межах під час відео фіксації. Разом з тим, будь-яких технічних пристроїв, якими має вимірюватись швидкість руху автомобіля у відповідача в руках не було. Однак в оскаржуваній постанові у якості технічного засобу вказано «швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС 000706».
Однак відомості з даного приладу не можуть бути об'єктивним доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки даний пристрій не зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювання техніки, а також не зареєстрований він у Реєстрі затверджених типів засобів вимірювання техніки.
На підставі викладеного, позивач просив про задоволення позову.
Ухвалою судді від 12 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду по суті.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року у зв'язку зі смертю судді Писанця В.А. справу передано на повторний авторозподіл.
29 вересня 2021 року справу передано до провадження судді Бусик О.Л.
Ухвалою судді від 13 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Суд установив, що 12 грудня 2020 року о 9.50 годині ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Форд Едж», номерний знак НОМЕР_1 , та рухався зі швидкістю 75 км/год., при цьому, перевищив встановлене обмеження швидкості на 25 км/год в населеному пункті. Швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС 000706, чим порушив п. 12.4 ПДР України - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш ніж як на 20 км/год. На підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП застосовано штраф в розмірі 255 грн.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП настає зокрема у разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідачем у справі зазначено інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області сержант поліції Алєксєнка І.В. (3 батальйон 6 рота).
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади.
Отже, інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області сержант поліції Алєксєнко І.В. (3 батальйон 6 рота) не може виступати самостійним відповідачем у даній справі, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 25, 26, 42 Кодексу адміністративного судочинства України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Так, відповідно до статті 13 Закону України «Про національну поліцію» систему поліції складають:1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до пункту 2 частини 3 цієї статті патрульна поліція функціонує у складі національної поліції.
Частиною першої статті 15 Закону України «Про національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Згідно п.7 Положення про Національну поліцію, Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про Департамент патрульної поліції, Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до Положення про Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції № 6012 від 08 грудня 2017 року. Управління є територіальним (відокремленим) підрозділом поліції та згідно із законодавством України реалізовує свої повноваження на території Харківській області.
Отже, належним органом, рішення якого оскаржує позивач, у даній справі є Управління патрульної поліції в Харківській області.
Однак, позивач не залучив Управління, як суб'єкта владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи.
Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача - Інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області сержант поліції Алєксєнка Ігоря Вікторовича (3 батальйон 6 рота), тоді як у справі належним відповідачем є Управління патрульної поліції в Харківській області, тобто відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена оскаржувана постанова.
Враховуючи викладене, слід дійти висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, який заявлений до неналежного відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 48, 72-77, 90, 241-244, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області сержант поліції Алєксєнка Ігоря Вікторовича (3 батальйон 6 рота) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2021 року.
Суддя: О.Л. Бусик