печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61433/21-к
15 грудня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представників особи, в інтересах якої подано скаргу - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора: ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42019000000001566 від 22.07.2019,-
17.11.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42019000000001566 від 22.07.2019.
Скарга мотивована тим, що 11.03.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/11511/21-к скасовано постанову прокурора від 30.07.2019 про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000001566, тому, з урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК України, відповідно до якої строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, строк досудового розслідування в кримінальному провадженні сплинув ще 25.09.2019, а тому вказане кримінальне провадження підлягає закриттю прокурором. Натомість, як зазначає в своїй скарзі скаржник, прокурор після отримання зазначеної ухвали відновив досудове розслідування та знову прийняв рішення про його зупинення. 03.11.2021 до Офісу Генерального прокурора направлено клопотання про закриття кримінального провадження з вищевикладених підстав, однак жодної відповіді не отримано.
Адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали із зазначених у ній підстав та просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та зазначав, що відомості про кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , внесені в ЄРДР 22.01.2018 та після повідомлення йому про підозру виділені в окреме провадження. При цьому, як зазначив прокурор, дата виділення досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , в окреме кримінальне провадження, а саме: 25.07.2019, не є внесенням нових відомостей про кримінальні правопорушення в ЄРДР. А тому, зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які введені в дію після 15.03.2018, не поширюються на кримінальне провадження № 42019000000001566. Крім того, слідчий суддя, на думку прокурора не має права приймати рішення про закриття кримінального провадження.
Заслухавши пояснення адвокатів, заперечення прокурора, суд вивчивши матеріали скарги та кримінального провадження № 42019000000001566, прийшов до висновку.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема, Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі Глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого/прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Отже, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Таким чином, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, за наявності трьох обов'язкових ознак: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Статтею 307 КПК України, крім іншого, передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, рішення слідчого судді може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України однією з дій, яку прокурор зобов'язаний вчинити у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру, є закриття кримінального провадження.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VIII (далі - Закон від 03.10.2017 року № 2147-VIII) внесено зміни до законодавчих актів, зокрема, пункт:
14) частину третю статті 219 Кримінального процесуального кодексу України викладено в наступній редакції: «Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею».
19) у частині першій статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (кримінальне провадження закривається в разі, якщо:) доповнити пунктом 10 такого змісту: «після повідомлення про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи».
Відповідно до п. 4 § 2 «Прикінцеві положення», підпункти, зокрема,
14 та 19 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Закон від 03.10.2017 року № 2147-VIII набрав чинності 15.12.2017 року, тобто підпункти 14 та 19 були введені в дію 15.03.2018 року.
З викладеного слідує, що зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які стосуються, зокрема, зарахування строку із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею, та підстав для закриття кримінального провадження після повідомлення особі про підозру застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після 15.03.2018.
Дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце. Регулювання дії норм кримінального процесуального закону здійснюється через ст. 5 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Говорячи про напрям темпоральної дії нормативно-правового акту в цьому випадку, законодавець однозначно закріпив його перспективну дію (поширення нормативно-правового акту на юридичні факти, права і обов'язки учасників кримінально-процесуальних відносин, самі відносини, які виникають після моменту набуття ним чинності).
Судом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018.
25.04.2019 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру в кримінальному провадженні № 42018000000000123 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України.
15.05.2019 постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42018000000000123 до шести місяців, тобто до 21.09.2019.
22.07.2019 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України, виділено в окреме кримінальне провадження № 420190000000001566.
25.07.2019 постановою прокурора досудове розслідування в кримінальному провадженні № 420190000000001566 зупинено у зв'язку з розшуком підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
30.07.2019 постановою прокурора досудове розслідування в кримінальному провадженні № 420190000000001566 відновлено у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій.
30.07.2019 постановою прокурора досудове розслідування в кримінальному провадженні № 420190000000001566 зупинено у зв'язку з розшуком підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_7
11.03.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/11511/21-к скасовано постанову прокурора від 30.07.2019 про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000001566, та зобов'язано прокурора відновити досудове розслідування. Мотивуючи рішення про скасування постанови про зупинення досудового розслідування, судом встановлено, що прийняття рішення про відновлення 30.07.2019 досудового розслідування відбулося лише з формальних причин, жодних слідчих дій в межах даного кримінального провадження не здійснювалось.
29.03.2021 досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000001566 відновлено на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.03.2021 року № 757/11511/21-к.
29.03.2021 прокурором без проведення жодних слідчих дій знову прийнято рішення про зупинення досудового розслідування.
Визначаючи критерії застосування до справ (кримінальних проваджень), зокрема, підпунктів 14 та 19 Закону від 03.10.2017 року № 2147-VIII, законодавець пов'язує їх саме з моментом внесення відомостей про певне кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як встановлено судом, відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України, за якими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру, до ЄРДР внесені 11.10.2018 за №№ 42018000000002493, 42018000000002494, 42018000000002495 відповідно, тобто після набуття чинності Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким внесені зміни до ч. 1 ст. 284 КПК України та ст. 219 КПК України.
Той факт, що кримінальні провадження №№ 42018000000002493, 42018000000002494, 42018000000002495, після реєстрації в ЄРДР були об?єднані з матеріалами кримінального провадження № 42018000000000123, яке внесено до ЄРДР 22.01.2018, не дає підстав не застосовувати положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України до кримінальних проваджень за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснювалося саме в цих кримінальних правопорушеннях.
Твердження прокурора про те, що відомості про кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється, зокрема, ОСОБА_6 , внесені в ЄРДР 22.01.2018, є помилковими та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
Підсумовуючи викладене, з урахуванням ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/11511/21-к, якою скасовано постанову про зупинення досудового розслідування від 30.07.2019, та положень ч. 5 ст. 219 КПК України шестимісячний строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000001566 закінчився ще 25.09.2019.
З клопотанням про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000001566 до дев?яти або дванадцяти місяців слідчий, прокурор не зверталися, а відповідно до ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України не є тяжкими чи особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров'я особи, а тому, відновивши кримінальне провадження на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/11511/21-к, прокурор, керуючись ст. ст. 219, 284 КПК України повинен був винести постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
Враховуючи те, що строк досудового розслідування після скасування слідчим суддею постанови від 30.07.2019 про зупинення досудового розслідування, закінчився ще 25.09.2019, постанова прокурора від 29.03.2021 винесена поза межами строку досудового розслідування, тобто є незаконною та підлягає скасуванню.
Також з матеріалів скарги вбачається, що 03.11.2021 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Офісу Генерального прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження № 42019000000001566 від 22.07.2019.
10.11.2021 адвокату ОСОБА_4 направлено лист вих. № 31/2/2-112728ВИХ-21 за підписом прокурора другого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях ОСОБА_5 , яким було відмовлено у задоволенні вищевказаного клопотання.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин ? надсилається їй.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюють свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов?язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити певні процесуальні дії, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Станом на день звернення зі скаргою та станом на день її розгляду слідчому судді не надано відомості щодо розгляду вказаного клопотання та винесення рішення, передбаченого ст. 220 КПК України у встановлений цим Кодексом строк, з чого вбачається бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання заявника.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини тлумачить норму ст. 6 достатньо розширено, згідно з якої «розумні строки» розгляду справи починають відраховуватися з дати обвинувачення або з моменту коли стало відомо, що органи державної влади сприймають особу як підозрюваного, навіть якщо офіційного повідомлення про підозру не було.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року, зазначено, що обґрунтування надане Урядом в оцінці тривалості провадження, не відповідає прецедентній практиці Суду (дивись рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі»). Він вказує, що у кримінальних справах «розумний строк», передбачений ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було пред'явлено обвинувачення, це може статись як до моменту розгляду справи в суді, так і з дня арешту, дня, коли відповідна особа була офіційно повідомлена, що проти неї висунуте обвинувачення у справі, або з дня, коли було розпочате попереднє слідство (досудове розслідування).
Відтак, скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.
Разом з тим, звертаю увагу, що при написанні повного тексту судового рішення, слідчим суддею виявлено описку, у вступній та резолютивній частинах короткого тексту ухвали, а саме: невірно зазначено назву органу, дії якого оскаржуться «Офіс Генеральної прокуратури», замість вірного «Офіс Генерального прокурора», відтак вважаю за необхідне вказані описки виправити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 24, 280-284, 303, 304, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42019000000001566 від 22.07.2019 - задовольнити частково.
Скасувати постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 29.03.2021 про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000001566 від 22.07.2019.
Зобов'язати прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42019000000001566 від 22.07.2019 вчинити дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1