1-кп/754/978/21
Справа № 754/11068/21
Іменем України
21 грудня 2021 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в рамках кримінального провадження №12021100030000811 від 26.03.2021 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із вищою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
про застосування примусових заходів медичного характеру в зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторони обвинувачення: - прокурора ОСОБА_4
сторони захисту: - обвинуваченого ОСОБА_3 захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_6
В провадження Деснянського районного суду м. Києва від прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці незаконно придбав, без передбаченого законом дозволу, споряджену вибуховою речовиною корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, та почав їх незаконно зберігати при собі.
В подальшому, 26.03.2021 року oб 11 год. 10 хв., за адресою: м. Київ, вул. Сержа Лифаря, 17, в ході проведення особистого обшуку затриманого обвинуваченого ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено споряджену вибуховою речовиною корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-21/14103-ВТХ від 15.04.2021 року надані на дослідження предмети є конструктивними елементами наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, а саме уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ-2 та спорядженим вибуховою речовиною корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та бойовим припасом, придатна для вибуху.
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №72 від 01.07.2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється (на період 26 березня 2021 року) виявляв ознаки хронічного психічного захворювання, а саме: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності зі змінами особистості та поведінки, психотичним змішаним розладом (галюцинаторно-маячним алкогольного генезису) - згідно з МКХ-10: F10.2, F10.71, F10.56. За своїм психічним станом в той період часу ОСОБА_3 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
На теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки хронічного психічного захворювання, а саме: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності зі змінами особистості та поведінки, психотичним змішаним розладом (галюцинаторно-маячним алкогольного генезису) - згідно з МКХ-10: F10.2, F10.71, F10.56. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_3 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді його госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
За психічним станом у теперішній час ОСОБА_3 не може утримуватися в місцях позбавлення волі.
Таким чином встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, у стані, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, тому відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав того, що ОСОБА_3 за висновком експерта потребує за своїм психічним станом примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Обвинувачений ОСОБА_3 , законний представник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_7 та захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання.
Статтею 513 КПК України передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діянні певною особою, чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності, чи не хворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання, чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.
Враховуючи досліджені судом обставини справи та докази, а також наявність у ОСОБА_3 захворювання у вигляді психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності зі змінами особистості та поведінки, психотичним змішаним розладом (галюцинаторно-маячним алкогольного генезису) - згідно з МКХ-10: F10.2, F10.71, F10.56, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи №72 від 01.07.2021 року - суд прийшов до висновку, що обвинувачений згідно статті 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності.
Згідно статті 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» визначаючи відповідно до ст. 94 КК тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру. Таким чином в процесі досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечне діяння у стані не осудності, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, тому відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає покаранню. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру.
Враховуючи наведене вище відносно ОСОБА_3 не можуть враховуватись обставини, які б обтяжували чи пом'якшували покарання.
З урахуванням того, що ОСОБА_3 за своїм психічним станом на час вчинення ним інкримінованого правопорушення у даний час знаходиться у стані не осудності, не може усвідомлювати своїх дій та керувати ними через його психічне захворювання, та враховуючи те, що останній потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З огляду на викладене та з метою досягнення мети застосування примусових заходів медичного характеру, якою є вилікування чи поліпшення стану здоров'я ОСОБА_3 , що можливо шляхом створення найбільш оптимальних умов для одужання, а також враховуючи те, що таке лікування може бути надано на умовах госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом в примусовому порядку з урахуванням висновків лікарів - експертів, при цьому, беручи до уваги ступінь суспільної небезпеки діяння, яке вчинив ОСОБА_3 , що має вираз у конкретних обставинах вчинення суспільно - небезпечного діяння, ознаки якого відповідають ознакам складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також, характер і тяжкість психічного захворювання ОСОБА_3 , що виражено психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності зі змінами особистості та поведінки, психотичним змішаним розладом (галюцинаторно-маячним алкогольного генезису), суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, в зв'язку з чим необхідно застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у зв'язку з наявним в нього психічним захворюванням, у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Згідно ст. 100 КПК України речові докази по справі: предмет ззовні схожий на гранату РГД-5 із затертим маркуванням; предмет схожий на запал УЗРГМ2 із маркуванням «114-84 УЗРГМ2 583» з прив'язаним мотузком до кільця; 73 предмети схожі на патрони; 6 предметів схожих на гільзи; 22 предмети схожі на кулі; предмет схожий на пістолет «ЕРМА 459 Г кал. 9 mm Р.А. НОМЕР_1 » в розібраному стані без магазину - передати до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Керуючись ст.ст. 19, 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із вищою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Речові докази, а саме: предмет ззовні схожий на гранату РГД-5 із затертим маркуванням; предмет схожий на запал УЗРГМ2 із маркуванням «114-84 УЗРГМ2 583» з прив'язаним мотузком до кільця; 73 предмети схожі на патрони; 6 предметів схожих на гільзи; 22 предмети схожі на кулі; предмет схожий на пістолет «ЕРМА 459 Г кал. 9 mm Р.А. НОМЕР_1 » в розібраному стані без магазину - передати до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1