ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18594/20
провадження № 2/753/568/21
"13" грудня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Сирбул О.Ф. ,
за участю секретаря: Лаптєвої Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілія Сергіївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську помер її чоловік ОСОБА_3 , про що 27.04.2018 видано свідоцтво про смерть у м. Луганську. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартирі, розташованої в АДРЕСА_1 , яка належала позивачу та померлому на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу квартири від 22 липня 2016 року.
Після отримання свідоцтва про смерть, позивач звернулась до нотаріальної контори, проте нотаріусом було відмовлено у відкритті спадщині, оскільки свідоцтво про смерть видано на території ЛНР і не є дійсним на території України. Донькою позивача ОСОБА_2 було подано позовну заяву про встановлення факту смерті батька ОСОБА_3 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року встановлено факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після отримання свідоцтва про смерть виданого Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 27 квітня 2018 року серія НОМЕР_1 було вдруге звернення до Шустенко Лілії Сергіївни , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, але нотаріусом повторно відмовлено у відкритті спадщини, з підстав пропуску строку встановленого законом для прийняття спадщини, згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. від 03.03.2020.
Оскільки рішення суду про встановлення факту смерті було видано пізніше строку, позивач була позбавлена можливості звернутись з заявою про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Вважає, що пропущений ним шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 11.01.2021 відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Протокольною ухвалою суду від 28.09.2021 замінено неналежного відповідача з Київської міської ради на ОСОБА_2 .
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена з належним чином, надала до суду заяву, у якій позовні вимоги визнала та просила розгляд справи провести у її відсутність.
Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілія Сергіївна свого представника у судове засідання не направила, надіслала до заяву про розгляд справи у її відсутність.
Приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що відповідач визнала позовні вимоги, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно ППВСУ від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланнями на визнання позову сторонами без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
У силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220-1221,1223ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Як передбачено ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1270 ч. 1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Даною статтею також визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Враховуючи те, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, враховуючи викладене суд приходить до висновку про визнання поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері та визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілія Сергіївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяця.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя: