Справа № 940/1383/21
Провадження № 2-з/710/40/21
24.12.2021 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області у складі судді Симоненко О.В. , за участю секретаря судового засідання Коваленка В.О., розглянувши заяву адвоката Гудзевич Інни Андріївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , про забезпечення позову,
До Шполянського районного суду Черкаської області на підставі ухвали Тетіївського районного суду Київської області надійшли матеріали позову ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гудзевич І.А., до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Відповідно позовних вимог ОСОБА_1 просить стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за договорами позики від 28 листопада 2019 року та 28 грудня 2019 року у загальній сумі 35000 доларів США ( що еквівалентно 920 164,00 грн, згідно курсу НБУ 26,2904 грн станом на 03.11.2021 рік) та 3% річних в розмірі 1763,90 долари США ( що еквівалентно 46373,33 грн, згідно курсу НБУ 26,2904 грн станом на 03.11.2021 рік).
Також, позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу:
земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться: Київська область, Обухівський район, с/рада Старобезрадичівська , кадастровий номер 3223187700:12:015:0101, площею 0.034га; кадастровий номер 3223187700:12:015:0107, площею 0.1137 га, кадастровий номер 3223187700:12:015:0103, площею 0.1137 га, кадастровий номер 3223187700:12:015:0104, площею 0.1137 га, кадастровий номер 3223187700:12:015:0102, площею 0.1126 га, кадастровий номер 3223187700:12:015:0106, площею 0.1137 га, кадастровий номер 3223187700:12:015:0105, площею 0.1137 га;
садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , рік побудови 1990, реєстраційний номер майна 30712055.
В обґрунтування заяви зазначив, що між сторонами укладені договори позики. Так, відповідно договору позики від 28.11.2019 року відповідач позичив у позивача 30 000,00 доларів США та зобов'язався їх повернути до 28.02.2020 року, про що надав відповідну розписку. 28.12.2019 року відповідач також взяв у борг у позивача 5000 доларів США та зобов'язався їх повернути до 15.02.2020 року, про що надав відповідну розписку. Однак, у зазначені строки позику не повернув. Зважаючи на значний розмір заборгованості відповідача перед позивачем, вважав, що не вжиття заходів забезпечення позову, у разі його задоволення, може утруднити або зробити неможливим його виконання. Вказав, що відповідно до висновку експерта ОСОБА_3 , що міститься у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 28.10.2021 року, вартість земельних ділянок в локальному районі з цільовим призначенням : для ведення особистого сільського господарства та приблизною площею ( від 3 до 15 соток) становить в середньому 400,00 доларів США за одну сотку землі. Загальна площа наведених земельних ділянок складає 0,7151 га, сукупна орієнтовна вартість яких становить 28604,00 доларів США. Вартість садового будинку становить 227910,00 грн, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що еквівалентно 8665,77 доларів США. У сукупності вартість майна, яке належить відповідачу, становить 37269,77 доларів США, що є співмірним заявленим позовним вимогам, 36763,9 0 доларів США, з урахуванням судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до ч.3ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 28.11.2019 року у сумі 30 000,00 доларів США, договором позики від 28.12.2019 року у сумі 5000 доларів США, загальна сума 35000 доларів США та 1763,90 доларів США три відсотки річних від простроченої суми. Із позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що між сторонами дійсно виник спір. Отже, наведене свідчить, що між сторонами існує спір щодо стягнення грошових коштів, що випливають з укладених між ними договорів позики.
Згідно інформаційної довідки № 281338954 від 26.10.2021 року з державного реєстру речових прав на майно за РНОКПП НОМЕР_1 , сформованої на запит ОСОБА_4 , долученої до заяви про забезпечення позову, ОСОБА_2 , на праві власності належать земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства , які знаходяться: Київська область, Обухівський район, с/рада Старобезрадичівська , кадастровий номер 3223187700:12:015:0101, площею 0.034га; кадастровий номер 3223187700:12:015:0107, площею 0.1137 га, кадастровий номер 3223187700:12:015:0103, площею 0.1137 га, кадастровий номер 3223187700:12:015:0104, площею 0.1137 га, кадастровий номер 3223187700:12:015:0102, площею 0.1126 га, кадастровий номер 3223187700:12:015:0106, площею 0.1137 га, кадастровий номер 3223187700:12:015:0105, площею 0.1137 га та садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , рік побудови 1990, реєстраційний номер майна 30712055. Відомості про інші речові права, накладення заборон відсутня.
31 березня 2020 року Верховною радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення реєстраційний номер 2178-10». Відповідно до цього Закону особам дозволено відчужувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення з 01 липня 2021 року.
Беручи до уваги предмет позову, стягнення боргу у загальному розмірі 36763,90 доларів США грн і вказана сума є безумовно значною, ураховуючи, що позов пред'явлений до фізичної особи, з урахуванням наданих представником позивача доказів на підтвердження співмірності заявлених позовних вимог з вимогами забезпечення позову, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, в межах позовних вимог, оскільки такий вид забезпечення позову є достатнім та співмірним із заявленими позовними вимогами.
При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлений на охорону матеріально-правових інтересів ОСОБА_1 від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності останнього в повній мірі та носить тимчасовий характер.
Суд не вбачає підстав вимагати від позивача зустрічного забезпечення, оскільки обставини, за яких суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3ст. 154 ЦПК України, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись нормами ст.ст.149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суд -
Заяву адвоката Гудзевич Інни Андріївни, представника позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 ) а саме:
земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства , які знаходяться: Київська область, Обухівський район, с/рада Старобезрадичівська,
кадастровий номер 3223187700:12:015:0107, площею 0.1137 га,
кадастровий номер 3223187700:12:015:0103, площею 0.1137 га,
кадастровий номер 3223187700:12:015:0104, площею 0.1137 га,
кадастровий номер 3223187700:12:015:0102, площею 0.1126 га,
кадастровий номер 3223187700:12:015:0106, площею 0.1137 га,
кадастровий номер 3223187700:12:015:0105, площею 0.1137 га,
та садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , рік побудови 1990, реєстраційний номер майна 30712055.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Симоненко