Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2991/21
01 грудня 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Осадчої А.Ю.,
за участю представника відповідача
адвоката Кучер Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» про стягнення коштів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» про стягнення коштів, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона згідно Свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 11.01.1999, є власником квартири АДРЕСА_1 .
Вказує, що починаючи з вересня 2019 на її адресу почали надходити квитанції від ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» «Благоустрій», у яких зазначено, що вона має сплатити кошти відповідачу, із призначенням платежу: за вивезення негабаритних відходів, особовий рахунок НОМЕР_2 . Між тим, зауважує, що будь-яких послуг від відповідача щодо вивезення негабаритних відходів, вона як власник квартири АДРЕСА_1 , не отримує, за отриманням такої послуги до відповідача не зверталася, потреба у отриманні вказаної послуги взагалі відсутня, а такої житлово-комунальної послуги, як вивезення негабаритних відходів взагалі не передбачено чинним законодавством України, тому їй є не зрозумілою взагалі правова природа вимоги до неї про сплату коштів за вивезення негабаритних відходів.
Також звертає увагу, що починаючи з червня 2020 на її адресу почали надходити квитанції від ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» «Благоустрій» у яких зазначено, що вона має сплатити кошти відповідачу, із призначенням платежу: за вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних), особовий рахунок НОМЕР_2 . Однак, вказує знову, що будь - яких послуг від відповідача щодо вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) вона, як власник квартири АДРЕСА_1 не отримує, за отриманням такої послуги до відповідача не зверталася, потреба у отриманні вказаної послуги взагалі відсутня, договорів з відповідачем на вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) не укладала, а за вивезення побутових відходів вона сплачує до КП «Черкаська служба чистоти».
Також позивач переконана, що надсилання відповідачем на її адресу квитанцій, за особовим рахунком НОМЕР_2 , з вимогою про щомісячну сплату коштів за вивезення негабаритних відходів, як на її думку, є протиправним. Більш того, вона впевнена, що вивезення негабаритних відходів не відноситься до житлово- комунальних послуг, що виключає правові підстави для формування та надсилання власникам багатоквартирних будинків рахунків за послуги з вивезення негабаритних відходів. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст.ст. 1, 2, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Крім того, акцентує увагу суду, що за змістом п. 2 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008р. № 1070:
великогабаритні відходи - тверді відходи, розміри яких перевищують 50 х 50 х 50 сантиметрів, що не дає змоги розмістити їх у контейнерах об'ємом до 1,1 куб. метра;
ремонтні відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, що утворилися під час проведення у житловому будинку, окремій квартирі, будинку громадського призначення капітального та поточного ремонту, перепланування, переобладнання, прибудови тощо.
Разом з тим, вказує, що за змістом ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про відходи»:
тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням;
послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.
Між тим, зауважує, що відповідно до п. 3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008р. № 1070, послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб'єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів. Договір про надання послуг укладається між споживачем та виконавцем послуг з вивезення побутових відходів відповідно до Типового договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами. Вкотре акцентує увагу, що всупереч цьому між нею та відповідачем жодного договору не укладено.
Позивач також звертає увагу суду, що у квитанції відповідача значиться, що вона має сплатити кошти за вивезення негабаритних відходів, при цьому будь-який об'єм побутових відходів із зазначенням їх виду у квитанції відсутній. Поряд з цим, зазначає, що за вивезення побутових відходів вона сплачує кошти до КП «Черкаська служба чистоти», з якою у неї дійсно укладено договір. Таким чином, вважає, що відповідачем безпідставно та протиправно, без належної правової підстави, направляються на її адресу рахунки з вимогою про сплату коштів за вивезення негабаритних відходів по особовому рахунку НОМЕР_2 .
В обгрунтування своїх вимог, вказує, що отримавши від відповідача вказані рахунки нею було перераховано останньому кошти у сумі 227,47 грн. Однак, переконана, що вказана сума коштів, отримана відповідачем безпідставно, у зв'язку з чим підлягає стягненню з нього, як кошти отримані без достатньої правової підстави. Між тим, посилаючись на вимоги ст.1212 ЦК України, позивач вважає, що на порушення цієї норми відповідач станом на день подання позовної заяви не повернув безпідставно отримані кошти за вивезення негабаритних відходів, перераховані позивачем відповідачу протягом липня 2019 - березня 2020 у сумі 227,47 грн.
Поряд з цим, додає, що оплата коштів з вивезення великогабаритних відходів нею була внесена на рахунок відповідача у зв'язку із введенням останнім її в оману, що встановлено після надсилання на її адресу щомісячних рахунків з вимогою про оплату за послуги з вивезення великогабаритних відходів.
Позивач зауважує, що у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України компенсаційні виплати. Вважає, що у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК. За таких обставин, переконує позивач, на суму безпідставно отриманих коштів слід нарахувати 3% річних та інфляційні, що становить 3.47 грн., при цьому останній платіж на рахунок відповідачу було здійснено 25.04.2020, тому штрафні санкції слід розраховувати з 26.04.2020.
Між тим, вказує, що системний аналіз положень частини першої статті 1212 та статті 1213 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що відповідачем отримано кошти згідно розісланих останнім квитанцій без належної правової підстави. Водночас сам факт отримання коштів не заперечується відповідачем, про що свідчать наступні квитанції, направлені на її адресу. Тож, вважає, що відповідач зобов'язаний повернути їй вартість безпідставно отриманих коштів у сумі 227,47 грн., сплачених за період серпня 2019 - квітня 2020 та 3 % річних у розмірі 3.47 грн.
Зважаючи на викладене вище, позивач просить суд, її позовні вимоги до ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» «Благоустрій» (18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Смілянська, будинок 145, код за ЄДРПОУ 43157848) задовольнити повністю. Стягнути з ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» «Благоустрій» на свою користь безпідставно отримані кошти у сумі 227,47 грн. та 3% річних у сумі 3,47 грн.
Крім того, просить суд, визнати протиправними дії ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» щодо надсилання їй квитанцій за послуги з вивезення негабаритних відходів по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, просить зобов'язати ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» «Благоустрій» виключити, як безпідставно нараховану суму боргу за послуги з вивезення негабаритних відходів по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Також, просить зобов'язати TOB «Управлінська компанія «Нова Якість» «Благоустрій» утриматися від дій з надсилання на адресу позивача: АДРЕСА_2 квитанцій з вивезення негабаритних відходів по особовому рахунку № НОМЕР_2 . Крім того, просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 20000,00грн., при цьому допустивши рішення суду до негайного виконання.
Ухвалою суду від 16.06.2021р. відкрито та прийнято до провадження справу та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
26.07.2021р. судом отримано відзив на позовну заяву, в якому свою позицію заперечення проти позову представник відповідача обґрунтовує наступним. Так, стосовно законності надання послуги вивезення побутових відходів великогабаритних та ремонтних.
Автор відзиву вказує, що відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Крім того, звертає увагу, що Законом встановлено, що житлово-комунальні послуги поділяються на житлові послуги до яких віднесено послуги з управління) та на комунальні послуги (зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енерг постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами). Відповідно, відносини, що виникають в процесі надання споживачам послуг поводження з побутовими відходами, є предметом регулювання Закону.
Між тим, зазначає, що рішенням Черкаської міської ради від 19.08.2014 року № 2-61 послугу з вивезення побутових відходів було визначено, як окрему послугу, право на яку виборюється на конкурсних засадах та визначено організатором конкурсу виконавчий комітет Черкаської міської ради. Разом з тим, частиною 8 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» визначено, що великогабаритні ремонтні відходи у складі побутових відходів мають збиратися окремо від інших видів побутових відходів.
26.02.2019 року рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 216 було оголошено конкурс на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м.Черкаси відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173 «Питання надання послуг з вивезення побутових відходів». За результатами проведення конкурсу, рішенням виконавчого комітету Черкаські міської ради від 17.04.2019 року № 414 було визначено переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси - ТОВ «Сантехбудконструкція» (відповідач є його правонаступником).
Також зазначає, що статтею 13 Закону визначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідно до п.4 статті 25 Закону, послуга з поводження з побутовими відходам надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей визначених цим Законом, та вимогами Правил надання послуг з поводження з побутовим відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поводження з побутовими відходами» від 10.12.2008 №1070 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб'єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах і установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.
Автор відзиву акцентує увагу, що на виконання зазначеної постанови КМУ №1070 від 10.12.2008, на підставі рішення виконкому Черкасько міськради від 17.04.2019 № 414 (зі змінами від 26.04.2019р.) «Про введення в дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м.Черкаси» та протоколу засідання конкурсної комісії від 15.04.2019 № 1 «Про визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на територі м.Черкаси», 26.04.2019 р. між ТОВ «Сантехбудконструкція» та виконавчим комітетом Черкаської міської ради укладено Договір № 1-26/04/19 на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м.Черкаси, а також затверджено Графік збору та вивезення великогабаритних та ремонтних відходів, який передбачає збір та вивезення великогабаритних та ремонтних відходів в багатоквартирних житлових будинках у 140 місцях (надалі збільшено до 240 місць згідно додаткових угод). Збір та вивезення великогабаритних та ремонтних відходів в одноквартирних житлових будинках приватного сектору здійснюється на власних присадибних ділянках та у місцях визначених мешканцями приватного сектору, погодженими з переможцем.
Звертає увагу суду, що відповідно до положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», з метою оптимізації виробничих процесів, рішенням учасників ТОВ «САНТЕХБУДКОНСТРУКЦІЯ» 01.08.2019р., шляхом виділення з ТОВ «САНТЕХБУДКОНСТУКЦІЯ», створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій», яке з 25.09.2019р. стало його правонаступником в частині надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м.Черкаси за Договором № 1-26/04/19 від 26.04.2019р. на підставі підписаної з виконавчим комітетом Черкаської міської ради Додаткової угоди №1 до нього. Таким чином, зауважує, що позивачем набуто всіх прав та обов'язків виконавця послуг з вивезення побутових відходів за Договором на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси від 26.04.2019 року № 1-26/04/19, в т.ч. щодо застосування встановлених тарифів та укладення на виконання п.7 цього Договору, індивідуальних договорів із споживачами - мешканцями міста Черкаси.
Отже, враховуючи той факт, що рішенням Черкаської міської ради № 2-61 від 19.08.2014 послугу з вивезення побутових відходів було визначено, як окрему послугу, право на яку виборюється на конкурсних засадах, жодна інша особа не має права надавати вказані послуги, окрім переможця конкурсу (або його правонаступника). Таким чином, ні КП «Черкаська служба чистоти» (про яку йдеться у позові), ні будь-які інші організації не мають права надавати послуги з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів в межах міста Черкаси, оскільки не мають для цього жодних законних підстав. Натомість, у позивача, як зареєстрованого жителя м. Черкаси, є обов'язок щодо укладення договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, який укладається між споживачем та виконавцем послуг саме з відповідачем, який на законних підставах надає вказані послуги, що регламентується наступними нормами.
Так, відповідно до п.3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, Договір про надання послуг укладається між споживачем та виконавцем послуг з вивезення побутових відходів відповідно до Типового договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, що є Додатком до цих Правил.
Крім того, згідно ст. 35-1 Закону України «Про відходи», якою встановлюються вимоги щодо поводження з побутовими відходами, власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне їх збирання. Відповідно до ст. 25 Закону, споживачі зобов'язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. На виконання вимог ст. 35-1 Закону України "Про відходи", ст.25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», переможцем конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів у м. Черкаси, правонаступником якого є відповідач, було запропоновано укладення договору про надання послуг з вивезення побутових відходів шляхом опублікування публічної оферти публічного Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від 24 липня 2019 року у Черкаському друкованому тижневику «7 днів Черкаси» № 30 від 24.07.2019.
Статтею 9 Закону встановлено порядок оплати житлово-комунальних послуг. Так, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Також відповідач додає, що судами України сформована практика щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які фактично були надані без укладення з боржниками індивідуальних договорів на основі типового договору.
Свою позицію викладеного вище змісту, відповідач обгрунтовує наявністю відповідних правових позицій Верховного Суду, а саме: постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року по справі № 302/1315/14-ц; постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2018р. по справі №757/10888/14-ц. Крім того, відповідач зауважує, що 11 листопада 2019 року Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 646/834/17 (провадження № 61-33084сво18) зазначив: «Виходячи з тлумачення пункту 2 статті 205 ЦК України і пункту 2 статті 642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов'язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом».
Таким чином, відповідач переконаний, що договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).
Договір з вивезення відходів містить в собі також елементи договору приєднання стаття 634 ЦК України, оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Так, автор відзиву вважає, що відповідачем належним чином виконувалися взяті на себе договірні зобов'язання по наданню послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м.Черкаси та здійснювалося регулярне вивезення побутових відходів великогабаритних та ремонтних) згідно затверджених графіків збору та вивезення великогабаритних та ремонтних відходів, що підтверджується копіями довідок. Тож, позивач є споживачем послуги з вивезення побутових відходів, яким не виконано обов'язку, визначеного статтями 35-1 Закону України «Про відходи», ст.25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», щодо укладення індивідуального договору, а також не виконується обов'язок щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг.
Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на користь відповідача попередньо сплаченої грошової суми за надані послуги, на підставі ст. 1212 ЦК України, відповідач вважає неможливим зважаючи на таке. Так, набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто, в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України, можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 №3-11 гс 15 та від 24.09.2014 № 6-122цс14.
Щодо вимоги про визнання протиправними дій, відповідач переконаний, що вони не можуть бути задоволені з огляду на їх безпідставність, що підтверджено вищезазначеними доводами та нормами законодавства, а надсилання квитанцій за надані послуги є лише додатковим підтвердження факту надання самих послуг, що обумовлюється чітким виконанням умов договору відповідачем.
Разом з тим, переконаний відповідач, що вимога щодо зобов'язання відповідача виключити, як безпідставно нараховану суму боргу за надані послуги є нечіткою та незрозумілою з підстав не зазначення, чого та куди необхідно її виключити та, як і вимога щодо зобов'язання утриматися від дій з надсилання на адресу позивача квитанцій за надані послуги, фактично спрямовані на майбутні дії та юридичні наслідки в залежності від результату розгляду даної справи, які на момент розгляду не мають місця, а отже - не порушують права позивача на час звернення до суду, скільки відсутні факти підтвердження відмови відповідача виключити нараховану суму боргу та утриматися від надсилання на адресу позивача квитанцій за надані в силу відсутності такого зобов'язання, яке не виникло.
Між тим, позивачем у позовній заяві було зазначено позовну вимогу зі стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20 000, 00 грн. Проте, жодних обґрунтувань вказаної вимоги позовна заява не містить.
Тож, зважаючи на викладене вище, автор відзиву просить у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» відмовити у повному обсязі.
Відповідл на відзив позивачем не була надана.
Ухвалою суду від 08.09.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи. У прохальній частині позовної заяви від 10.05.2021р. міститься, крім інших вимог, прохання розгляд справи здійснювати без її участі.
В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю, адвокат - Кучер Ю.В. зазначила, що заперечує проти позову, свою позицію обґрунтувала доводами, викладеними у відзиві на позов. Також додала, що за послугу вивезення великогабаритних відходів, позивачем сплачено відповідачу 227грн. 47коп., які зараховано в рахунок оплати послуги включно до травня 2020 року, згідно договору від 26.04.2019р., який на даний час є чинним. Відтоді, позивач не сплачує за надані послуги, про які йдеться, хоча відповідач за вказаний період продовжував здійснювати вивезення великогабаритних відходів.
Заслухавши пояснення представника відповідача, враховуючи думку позивача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення у повному обсязі за таких підстав:
встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11.01.1999р., власниками квартири АДРЕСА_1 - є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.25-26). Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - є зареєстрованою за вказаною адресою з 04.09.1985р., що підтверджується даними її паспорта серії НОМЕР_3 (а.с.29).
Між тим, ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» надіслані на адресу позивача - ОСОБА_1 (О/Р №001000311000118613) квитанції на оплату послуги вивезення негабаритних відходів за вересень 2019р. на суму 26,40грн., грудень 2019р. на суму 15,33грн., січень 2020р. на суму 24,70грн., лютий 2020р. на суму 26,40грн., березень 2020р. на суму 26,40грн., а також червень 2020р. на суму 44,30грн. (а.с.10-11).
Позивачем на рахунок відповідача здійснено оплату за послугу вивезення побутових відходів (негабаритних та ремонтних) за серпень 2019р. в сумі 26,40грн.; жовтень 2019р. в сумі 26,40грн.; листопад 2019р. в сумі 26,40грн.; грудень 2019р. в сумі 15,33грн.; січень 2020р. в сумі 24,70грн.; лютий 2020р. в сумі 26,40грн.; березень 2020р. в сумі 26,40грн.; квітень 2020р. в сумі 26,40грн.; липень 2020р. в сумі 29,04грн. (а.с.12-13). Всього на загальну суму - 227,47грн.
У матеріалах справи наявні повідомлення КП «Черкаська служба чистоти» по О/Р30129077 про оплату послуги з вивезення твердих побутових відходів на суму 48,66грн. (за лютий 2021р.) та 48,66грн. (за березень 2021р.) за адресою АДРЕСА_2 (а.с.14), по яким здійснено оплату ОСОБА_1 , що підтверджується дублікатами квитанцій від 26.03.2021р. та 22.04.2021р. (а.с.15-16).
Згідно рішення Черкаської міської ради від 26.02.2019р. №216 проведено конкурс на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м.Черкаси (а.с.45). Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 17.04.2019р. №414, визначено переможцем вказаного вище конкурсу - ТОВ «САНТЕХБУДКОНСТРУКЦІЯ», а також встановлено строк - 10 років, протягом якого виконавець послуги з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м.Черкаси таку послугу повинен надавати (а.с.46).
Між Черкаською міською радою та ТОВ «САНТЕХБУДКОНСТРУКЦІЯ» укладено Договір №1-26/04/19 від 26.04.2019р. на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м.Черкаси, а також у додатку №1 до вказаного договору міститься Графік збору та вивезення відходів, про які йдеться, ТОВ «САНТЕХБУДКОНСТРУКЦІЯ» (а.с.52-58). Відповідно до Додаткової угоди №2 від 20.11.2019р. до Договору №1-26/04/19 від 26.04.2019р. на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м.Черкаси, викладено Графік вивезення побутових відходів в новій редакції (а.с.59-60).
Відповідно до Додаткової угоди №3 від 10.04.2020р. до Договору №1-26/04/19 від 26.04.2019р. на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м.Черкаси, знову викладено Графік вивезення побутових відходів в новій редакції (а.с.61-64).
Рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019р. №726 встановлено тарифи на послугу з вивезення, знешкодження та захоронення побутових відходів (ремонтних та великогабаритних), що надаються ТОВ «САНТЕХБУДКОНСТРУКЦІЯ» (а.с.47).
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що у Черкаському тижневику «7 днів» №30(140) від 29.07.2019р. розміщено інформацію щодо Публічної оферти до Публічного договору про надання послуг з вивезення побутових відходів м.Черкаси від 24.07.2019р., а також розміщено Графік збору та вивезення вказаних побутових відходів (а.с.65-67).
Варто зазначити, що згідно детальної інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» (ідентифікаційний код 43157848) є правонаступником ТОВ «САНТЕХБУДКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 34726071) (а.с.50-51).
Між тим, як вбачається з довідок КП «Черкаська служба чистоти» за період з серпня 2019р. по грудень 2019р., а також із січня 2020р. по липень 2020р. включно, знаходить своє підтвердження, що від ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» КП «Черкаська служба чистоти» приймала та знешкоджувала тверді побутові відходи (а.с.68-79). Разом з тим, ПП «Зелена країна» підтверджено відповідними довідками, що ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» здійснювала вивезення на спеціалізовану ділянку по АДРЕСА_3 відходи деревини для подальшої утилізації (а.с.80-94).
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України).
З урахуванням цих норм, суд повинен установити чи було порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси позивача, i залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, в залежності від наявності для цього відповідних підстав, встановлених законом або договором.Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За нормами частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В судовому засіданні встановлено, що на ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» покладено обов'язок щодо забезпечення вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м.Черкаси.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017р., який є чинним з 10.12.2017р. і на даний час, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч.1 ст.2 Закону).
До житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п.1 ч.1 ст.5 Закону). Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг (ч.1 ст.6 Закону). Виконавцями комунальних послуг, а саме: послуг з поводження з побутовими відходами - є суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку (п.7 ч.2 ст.6 Закону).
Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п.1 ч.1 ст.7 Закону). Індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п.1,5 ч.2 ст.7 Закону).
Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц, 18.12.2019 у справі №522/2625/16-ц, 25.03.2020 у справі №211/3347/18-ц, №712/8196/20 від 07.07.2020 року.
За змістом ст.ст. 67-68, 162 ЖК України наймач чи власник житла зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.
Стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інших порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами» від 10.12.2008 року № 1070 (із змінами і доповненнями), передбачено, що послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб'єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.
На виконання зазначеної постанови, на підставі рішення виконкому Черкаської міськради від 17.04.2019 року №414 зі змінами від 26.04.2019 року «Про введення в дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси» та протоколу засідання конкурсної комісії від 15.04.2019 року № 1 «Про визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси», 26.04.2019 року між ТзОВ «Сантехбудконструкція» та виконавчим комітетом Черкаської міської ради укладено Договір на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси № 1-26/04/19 зі змінами від 25.09.2019 року (а.с. 13 - 14).
Тарифи на послугу з вивезення, знешкодження та захоронення побутових відходів (ремонтних та великогабаритних) встановлено рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 726 від 27.06.2019 року.
Згідно зі ст. 35-1 Закону України «Про відходи» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.
На виконання вимог ст. 35-1 Закону України «Про відходи» та ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» переможцем конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів у м. Черкаси, правонаступником якого є позивач, було запропоновано укладення договору про надання послуг з вивезення побутових відходів шляхом опублікування публічної оферти публічного Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від 24.07.2019 року у Черкаському друкованому тижневику «7 днів Черкаси» № 30 від 24.07.2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» було створене відповідно із Законом України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехбудконструкція» та є його правонаступником з усіма правами та обов'язками згідно Договору № 1-26/04/19 на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси від 26.04.2019 року, укладеного на підставі рішення виконавчого комітету 17.04.2019 року № 414 зі змінами від 26.04.2019 року «Про введення в дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси» та всіх інших юридично значущих дій, що стосуються надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси (а.с. 9-12).
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Згідно з ч.3 ст. 13 Конституції України встановлено, що власність зобов'язує. Відповідно до ст.332 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Обов'язок по утриманню майна, включаючи обов'язок по сплаті житлово-комунальних послуг, покладається законом на власника квартири незалежно від факту його реєстрації чи проживання у житловому приміщенні.
Так, з моменту надання товариством споживачам послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів), відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.
За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Згідно з частинами першою та другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до статті 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Судом встановлено, що при укладанні договору про надання послуги з вивезення побутових відходів, сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов'язанні.
Разом з тим, згідно зі статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Виходячи з тлумачення пункту 2 статті 205 ЦК України та пункту 2 статті 642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов'язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.
Таким чином, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).
За таких обставин та враховуючи, що відповідач ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» направив оферту (опублікований у Черкаському друкованому тижневику «7 днів Черкаси» № 30 від 24.07.2019 року, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів) та виконував послуги по вивезенню твердих побутових відходів від домоволодінь з району, в т.ч., де знаходиться помешкання споживача - позивача ОСОБА_1 , а також враховуючи те, що остання не повідомила та не довела до відому відповідача, що не користується цими послугами, тобто прийняла фактично оферту, а відтак - має обов'язок по оплаті наданих послуг, оскільки для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду №646/834/17 від 11.11.2019 року.
Таким чином, діями позивача, а саме, здійсненням часткової оплати на рахунок відповідача за надану послугу в сумі 227,47грн., підтверджується той факт, що вона була повністю поінформованою про умови надання послуги з вивезення відходів, яка надається відповідачем і погодилася на ці умови, розуміючи необхідність їх оплати. Посилання позивача на необхідності застосування норм ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, є помилковими. Підстав вважати, що відповідач отримав ці кошти без правової підстави, немає.
Тож, з огляду на встановлені судом обставини, вимога позивача щодо стягнення з ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» на її користь безпідставно, як на її думку, отриманих коштів у сумі 227,47грн. є необґрунтованою і до задоволення не підлягає. Також слід відмовити і у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3,47грн., оскільки за вказаних обставин, відповідальність за порушення грошового зобов'язання (3% річних від простроченої суми - 227,47грн.) передбачена ч.2 ст.625 ЦК України застосованою бути не може.
На думку суду, враховуючи доводи позовної заяви, позивачем не надано жодного належного, допустимого та переконливого доказу наявності дій (бездіяльності), рішень з боку відповідача, які порушують права та інтереси позивача, як власника квартири чи споживача житлово-комунальних послуг.
При цьому, слід зазначити, що особа порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Так, безпідставними є позовні вимоги про зобов'язання виключити як безпідставно нараховану суму боргу за послуги з вивезення негабаритних відходів по особовому рахунку № НОМЕР_2 за комунальні послуги та утриматися від дій щодо надсилання квитанцій за послуги з вивезення негабаритних відходів по зазначеному особовому рахунку. На думку суду, під час розгляду справи не встановлено факту порушення відповідачем прав позивача. Крім того, відсутні докази того, що відповідач вимагає позивача сплачувати за послуги за період, який настав після здійснення оплат позивачем.
Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За результатами розгляду справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову щодо відшкодування позивачу відповідачем моральної шкоди, враховуючи відсутність підстав вважати, що відповідачем порушені чи порушуються права, інтереси позивача. Відтак, оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, то не підлягають до задоволення позовні вимоги і про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 20000грн. 00коп.
Отже, у задоволенні позовних вимог у повному обсязі слід відмовити, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими.
Судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, визначеному КМУ, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 від 20.06.2017р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова Якість» Благоустрій» (код ЄДРПОУ 43157848, адреса місцезнаходження: вул.Смілянська, буд. 145, м.Черкаси) про стягнення коштів, - відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст судового рішення складено 20.12.2021р.
Головуючий: С. М. Позарецька