Справа № 702/516/21
Провадження № 2/702/262/21
28.12.2021 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Жежер Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,
представника позивача виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, як органу опіки та піклування Редьки Л.М., третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження справу за позовом виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,
Представник позивача в інтересах малолітнього ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини. Підставою позову вважає те, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини, ОСОБА_4 , померла. В травні 2021 року ОСОБА_2 залишив сина в родині його старшої сестри по матері, ОСОБА_1 . Надалі виконувати свої батьківські обов'язки відносно сина відмовився: з ОСОБА_5 не спілкується, його життям та здоров'ям не цікавиться, матеріальної допомоги не надає. 22.06.2021 звернувся до служби у справах дітей виконкому міської ради із заявою, в якій відмовляється виконувати свої батьківські обов'язки та не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 постійно проживає в родині сестри за адресою: АДРЕСА_1 та виявив бажання залишитись під її опікою. ОСОБА_1 займається вихованням хлопчика, утримує його матеріально, піклується про його навчання та побут.
ОСОБА_2 відмову від сина пояснює тим, що ОСОБА_5 не є його біологічною дитиною, після смерті матері ОСОБА_5 перестав сприймати його як батька, не слухається, відмовляється проживати з ним. Від допомоги соціальних служб у налагодженні родинних стосунків з сином ОСОБА_2 відмовився.
Нехтування ОСОБА_2 батьківськими обов'язками створює умови, які шкодять інтересам його малолітнього сина, позбавляють можливості жити в повноцінній родині, отримувати належне виховання та матеріальне забезпечення.
Вищезазначені обставини свідчать про невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків, закріплених частинами 1-4 статті 150 Сімейного кодексу України, що відповідно до ст. 164 СК України є підставою позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої дитини.
Згідно частини 4 статті 170 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову про позбавлення батьків їх батьківських прав, суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј всіх видів його доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня подання до суду цієї заяви, на користь ОСОБА_1 , в родині якої виховується дитина та стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 08.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 10.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, як органу опіки та піклування Редька Л.М. позов підтримала повністю, просить його задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.
В судовому засіданні третя особа на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_1 проти задоволення позову не заперечувала та додатково пояснила, що з травня місяця 2021 року ОСОБА_3 проживає з нею та знаходиться на її утриманні, з цього часу батько дитини ОСОБА_2 не піклується про дитину, не цікавиться її життям та здоров'ям, будь-якої матеріальної допомоги на сина не надає. Підтримала подання органу опіки та піклування про призначення її опікуном над малолітнім ОСОБА_3 .
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , 2010 року народження, та не заперечує проти стягнення з нього аліментів. Пояснив, що не бажає зберегти відносини з дитиною, оскільки не є його біологічним батьком та після смерті матері син перестав його сприймати як батька.
Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , є матір'ю, а відповідач у справі ОСОБА_2 , є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 18.12.2019 Монастирищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 128 (а.с. 5).
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00032286725 від 26.08.2021 відомості про дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінено на ОСОБА_3 , у зв'язку з визнанням батьківства ОСОБА_2 та на підставі ст. 126 СК України (а.с. 6 - 8).
Мати, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 03.03.2020 виконавчим комітетом Аврамівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області (а.с. 10).
Згідно з заявою ОСОБА_1 від 14.06.2021 адресованої начальнику служби у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, просить прийняти міри впливу до ОСОБА_2 , жителя с. Нове Місто у зв'язку з ухиленням його від виконання батьківських обов'язків відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина перебуває в неї з 02.05, батько не цікавиться дитиною, не допомагає, матеріально, не бере участь у вихованні, виявив бажання відмовитись від дитини (а.с. 11).
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 22.06.2021, адресованої начальнику ССДВК Монастирищенської міської ради Редьки Л.М., ОСОБА_2 повідомляє, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2019 року, так як був одружений із матір'ю дитини ОСОБА_4 , яка померла. Він визнав батьківство відносно ОСОБА_5 , хоч і не є його біологічним батьком. Після смерті матері дитини, з березня 2020 року він намагався піклуватися про сина, проте їхні стосунки не склались, син перестав його сприймати за батька, перестав його слухатись, відмовився проживати із ним, сказав, що не хоче із ним жити, а виявив бажання проживати із сестрою. Він не може знайти спільну мову із ОСОБА_5 , та не бачить можливості надалі виконувати батьківські обов'язки. Він не заперечує відносно позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 (а.с. 13).
Згідно витягу з протоколу № 10 від 20.08.2021 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету міської ради, комісія вирішила рекомендувати надати висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Відповідно до акту обстеження житлово - побутових умов проживання ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 від 10.08.2021, умови проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходяться в задовільному стані (а.с. 14).
Згідно з інформацією про учня, наданої 18.08.2021 директором опорного закладу «Монастирищенський заклад загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів № 2» Монастирищенської міської ради Черкаської області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався в закладі з 01.09.2020 по 12.02.2021 на середньому та достатньому рівні, відповідальний, урівноважений, комунікативний, популярний серед однолітків. Батько, ОСОБА_2 , приділяє достатньо уваги дитині, на зауваження учителів завжди реагує вчасно і адекватно, дитина завжди охайна (а.с. 15).
Відповідно до довідки начальника ССД Монастирищенської міської ради Редьки Л.М. про проведення бесіди з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 19.08.2021, ОСОБА_3 розповів, що після смерті мами до них з батьком прилетіла з Російської Федерації батькова знайома. Всі разом вони планували переїхати за її місцем проживання в м. Норільськ, проте виїхати не змогли і в квітні 2021 повернулись в м. Монастирище. Батько повторно пропонував йому поїхати з ним в Норильськ, але він відмовився. Їхати за кордон з батьком та його знайомою ОСОБА_5 не хоче, проживати в їх родині не бажає. Останні чотири місяці вони з батьком не спілкуються взагалі. ОСОБА_5 проживає в родині рідної сестри ОСОБА_10 , з сестрою у нього хороші родинні стосунки, ОСОБА_11 піклується про нього і ОСОБА_5 хотів би надалі залишитись під її опікою (а.с. 16).
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до вимог ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про стан її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов'язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до ст.164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в п. 15, 16 в Постанові від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків (ч. 4 ст.155 СК України) є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої Законом, зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав (ч. 1 ст. 164 СК України).
Орган опіки та піклування подав суду письмовий висновок № 1084/03-01-37 від 30.08.2021 про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4). За змістом висновку ОСОБА_2 набув батьківських прав відносно ОСОБА_5 у 2019 році шляхом добровільного встановлення батьківства, оскільки був одружений з матір'ю ОСОБА_5 , ОСОБА_12 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла. Після смерті матері стосунки у ОСОБА_2 з сином ОСОБА_5 зіпсувались. Зі слів ОСОБА_2 , син перестав сприймати його як батька, не слухається, відмовляється проживати з ним. Від допомоги соціальних служб у налагодженні родинних стосунків з сином ОСОБА_2 відмовився, з травня 2021 року залишив сина в родині його старшої повнолітньої сестри ОСОБА_1 . Надалі від виконання батьківських обов'язків відносно сина ОСОБА_2 самоусунувся: родинні стосунки не підтримує, участі в житті дитини не приймає, матеріальної допомоги не надає. 22.06.2021 звернувся із заявою до служби у справах дітей виконкому міської ради, в якій відмовляється виконувати свої батьківські обов'язки та не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 . На сьогодні малолітній ОСОБА_6 проживає в родині сестри за адресою: АДРЕСА_1 та виявив бажання залишитись під її опікою. ОСОБА_1 займається вихованням хлопчика, утримує його матеріально, піклується про його навчання та побут.
Суд вважає висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Монастирищенської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно його сина обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка відповідно до змісту ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судами може застосовуватися як джерело права, викладеної у Рішенні по справі «Савіни проти України» від 18.12.2008, яка національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.
Також Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16.07.201 вказано, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагає від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Судом встановлено, що батько - ОСОБА_2 не належно виконує батьківські обов'язки по вихованню свого малолітнього сина, самоусунувся від виховання сина, родинні стосунки не підтримує, участі в житті дитини не приймає, матеріальної допомоги не надає.
Систематичне ухилення батька від виконання батьківських обов'язків є свідомою поведінкою батька, негативно впливає на життя і розвиток дитини, яка зростає без батьківського піклування, не отримує належного матеріального забезпечення та виховання.
Орган опіки та піклування вважає доцільним в інтересах малолітньої дитини, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
Суд також враховує думку дитини ОСОБА_3 , який під час бесіди з начальником служби у справах дітей вказав, що не хоче проживати в родині батька.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували факти викладені органом опіки і піклування в позовній заяві. Крім того, ОСОБА_2 позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення, у зв'язку із тим, що він не є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_3 .
В положеннях ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Враховуючи те, що у ст.19 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов'язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи, суд діючи в першу чергу в найкращих інтересах дитини вважає, що позов в частині позбавлення батьківських прав обґрунтований, підтверджений доказами, а тому підлягає до задоволення в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітньої дитини обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідач не надав суду доказів того, що немає можливості сплачувати кошти на утримання дитини, не надав документів, які підтверджують відсутність заробітку, перебування на утриманні інших осіб, а навпаки, позов в цій частині визнав повністю та не заперечував проти стягнення із нього аліментів на малолітнього ОСОБА_3 .
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Суд, з урахуванням обставин справи, матеріального становища дитини, матеріального становища платника аліментів, вважає за необхідне визначити розмір стягуваних аліментів на утримання дитини у розмірі ј частини усіх видів доходів відповідача, у відповідності до ч.2 ст.182 СК України, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 02.09.2021.
Суд вважає за необхідне на підставі ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до подання виконавчого комітету Монастирищенської міської ради як органу опіки та піклування від 30.11.2021 № 1306/03-01-37 просять призначити опікуном над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його рідну сестру ОСОБА_1 , в родині якої виховується дитина.
Оскільки подання органу опіки та піклування обґрунтоване, дитина виховується у родині ОСОБА_1 , ОСОБА_1 є рідною сестрою малолітнього та досягла повноліття, суд вважає за необхідне подання задовольнити, визначити ОСОБА_1 опікуном над неповнолітнім ОСОБА_3 та аліменти на утримання дитини стягувати з відповідача на її користь.
Судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, як орган опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Призначити опікуном над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його рідну сестру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягувати з ОСОБА_2 на користь опікуна ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини усіх видів його доходів, щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.09.2021 до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) грн.
Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати за місцем реєстрації народження дитини.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: виконавчий комітет Монастирищенської міської ради, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: вул.Соборна,117, м. Монастирище Черкаської області, 19101, код ЄДРПОУ 22793113.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.М.Жежер