Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1925/21
Провадження № 3/542/543/21
Іменем України
28 грудня 2021 року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської областіу складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рибки Ю.О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Нові Санжари у залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи, додані до нього, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
14 грудня 2021 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 000811 від 19 листопада 2021 року, складений відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 44-3 КУпАП.
Вказаний протокол з доданими до нього матеріалами внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 000811 від 19 листопада 2021 року, складеного помічником лікаря-епідеміолога відділу безпеки середовища життєдіяльності Полтавського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Неберею С.В., встановлено, що 19 листопада 2021 року о 12 год. 40 хв. в магазині «Катюша» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , не проводиться температурний скринінг працівника перед початком зміни, відсутній термометр, що є порушенням п. 1 Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою головного санітарного лікаря України № 17 від 09.05.2020, відсутнє повідомлення-прохання утримуватися від відвідування при наявності ознак респіраторних захворювань, що є порушенням п. 2 Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою головного санітарного лікаря України № 17 від 09.05.2020, не представлений журнал прибирань та дезінфекції приміщення, що є порушенням п. 8 Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою головного санітарного лікаря України № 17 від 09.05.2020.
Вказаними діями, за висновками ініціатора складення протоколу, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 44-3 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до статті 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, в тому числі права на захист, тобто права користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначала про необґрунтованість висновків перевіряючих, зазначила, що порушення не визнає, вказала на наявність журнала прибирань та дезінфекції приміщень, а також журнала проведення температурного скринінга працівника, просила закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 2 статті 256 КУпАП визначено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Диспозиція частини 1 статті 44-3 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
В протоколі про адміністративне правопорушення № 000811 від 19 листопада 2021 року зафіксовані наступні порушення ОСОБА_1 : порушення п. 1, п. 2, п. 8 Постанови головного санітарного лікаря України № 17 від 09.05.2020, якою затверджені Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не проведено температурного скринінгу працівника перед початком зміни, відсутній термометр; відсутнє повідомлення-прохання утримуватися від відвідування при наявності ознак респіраторних захворювань, а також відсутній журнал прибирань та дезінфекції приміщень.
Отже, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ФОП ОСОБА_1 ставиться в провину порушення вимог лише Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 17 від 09.05.2020.
Суд зазначає, що вказуючи на порушення відповідних вимог Постанови Головного державного санітарного лікаря України № 17 від 09.05.2020, якої затверджені Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), ініціатор складення протоколу не вказує про порушення ОСОБА_1 інших нормативно-правових актів.
Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, який приймається уповноваженим органом, установлює, змінює або скасовує норми права.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у ньому зазначені порушення пунктів 1, 2 та 8 Постанови Головного санітарного лікаря № 17.
Але зазначена постанова Головного державного санітарного лікаря України № 17 «Про затвердження тимчасових рекомендацій проти епідеміологічних заходів при торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби covid-19» не зареєстрована у Міністерстві юстиції України, носить рекомендаційний характер, тому порушення положень останньої не може бути підставою для притягнення до відповідальності за частиною 1 статті 44-3 КУпАП.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
За змістом вимог статті 256, частини 1 статті 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з приписами статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення частини 3 статті 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Отже, суд наголошує, що він не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначає, що саме по собі беззаперечне визнання вини особою та здійснення нею усіх необхідних заходів з метою приведення власної діяльності у відповідність до приписів, здійсненних контролюючим органом, не може бути доказом вини особи у суді та підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за порушення.
З огляду на викладене, в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення не доведена під час судового розгляду, оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що нею було порушено правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми, передбачені актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
У зв'язку з цим, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП, а тому провадження щодо притягнення останньої до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 44-3 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 44-3 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва