Справа № 375/908/21
Провадження № 3/375/511/21
28 грудня 2021 року смт Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Чорненька О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Рокитнянського районного суду Київської області з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України одночасно надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які передані у провадження судді Чорненької О.І., а саме:
за частиною 1 статті 172-6 КУпАП (протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією № 602 від 20.07.2021 (за фактом несвоєчасносного подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік)) - справа № 375/908/21, провадження № 3/375/511/21;
за частиною 1 статті 172-6 КУпАП (протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією № 603 від 20.07.2021 (за фактом несвоєчасносного подання без поважних причин декларації після звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік)) - справа № 375/909/21, провадження № 3/375/512/21.
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 28.12.2021 зазначені матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження.
У ході судового розгляду встановлено, що відповідно до рішення Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 02.11.2015 № 01-1-VII «Про затвердження інформації голови територіальної виборчої комісії та затвердження повноважень сільського голови і депутатів сільської ради», ОСОБА_1 набув повноважень депутата Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області сьомого скликання.
Згідно з приміткою до статті 172-6 КУпАП субєктом правопорушень за цією статтею є особи, які відповідно до частини 1 та 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, ОСОБА_1 , будучи депутатом Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 № 530-IX, внесено зміни до Закону України "про запобігання корупції", а саме розділ ХIII (Прикінцеві положення) доповнено пунктом 2-1 такого змісту:
"2-1 Встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 01 квітня у 2020 році, суб'єкти декларування подають до 01 червня.
Суб'єкти декларування, які у період до 01 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом 1 частини 2 статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 цього Закону у зв'язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільнюються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період".
Враховуючи викладене ОСОБА_1 мав подати декларацію за 2019 рік в період часу з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2020 року до 00 годин 00 хвилин 01 червня 2020 року.
Однак, ОСОБА_1 будучи депутатом Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, подав щорічну декларацію за 2019 рік лише 20 грудня 2020 року.
Дані, які б вказували на неможливість ОСОБА_1 з поважних причин вчасно подати декларацію за 2019 рік, як того вимагає закон, відсутні.
З огляду на викладене, своїми діями, які виразилися у несвоєчасносному поданні без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення, підтверджується його поясненнями наданими в суді, протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 602 від 20.07.2021; рапортом щодо виявлення адміністративного правопорушення оперуповноваженого 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР НП України Ототюка М.В. від 20.07.2021; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.06.2021; копією рішення сесії Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 02.11.2015 № 01-1-VII «Про затвердження інформації голови територіальної виборчої комісії та затвердження повноважень сільського голови і депутатів сільської ради»; витягом з сайту НАЗК, роздрукованим з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції.
Крім того, абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною 1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання фукнцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Шарківська сільська рада Рокитнянського району Київської області шляхом реорганізації приєднана до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області.
04 грудня 2020 року на першій сесії Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області визнано повноваження новообраних депутатів зазначеної ради.
Отже, ОСОБА_1 , припинивши у 2020 році повноваження депутата місцевої ради, був зобовязаний до 01 квітня 2021 року подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2020 рік.
Однак, декларацію після звільнення ОСОБА_1 подав лише 10 червня 2021 року.
З огляду на викладене, своїми діями, які проявилися у несвоєчасносному поданні без поважних причин декларації після звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
У письмових поясненнях наданих до розгляду спрви по суті свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП ОСОБА_1 визнав та просив справу розглядати у його відсутності.
Дані, які б вказували на неможливість ОСОБА_1 , з поважних причин вчасно подати декларацію після звільнення за 2020 рік, як того вимагає закон, відсутні.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення, підтверджується його поясненнями наданими в суді, протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 603 від 20.07.2021; рапортом щодо виявлення адміністративного правопорушення оперуповноваженого 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР НП України Ототюка М.В. від 20.07.2021; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.06.2021; копією рішення сесії Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 02.11.2015 № 01-1-VII «Про затвердження інформації голови територіальної виборчої комісії та затвердження повноважень сільського голови і депутатів сільської ради»; копією протоколу №1 сесії №01 Рокитнянської селищної ради Київської області VIII скликання від 04.12.2020; витягом з сайту НАЗК, роздрукованим з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків. Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, слід зазначити, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, що передбачено частиною 2 статті 7 КУпАП. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і повне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами статтей 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", передбачено, що повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів і визнанння повноважень депутатів і закінчуюиться в день першої сесії ради нового скликання.
Підпунктом "б" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що депутати місцевих рад є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону. Аналогічне положення містить і частина 3 статті 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".
Частиною 1 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Зокрема, депутати місцевих рад зобов'язані щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", а також дотримуватись інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
Згідно з приміткою до статті 172-6 КУпАП субєктом правопорушень за цією статтею є особи, які відповідно до частини 1 та 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного Реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за №959/29089, щорічна декларація, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, яка містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Проте, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 № 530-IX, внесено зміни до Закону України "про запобігання корупції", а саме розділ ХIII (Прикінцеві положення) доповнено пунктом 2-1 такого змісту:
"2-1 Встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 01 квітня у 2020 році, суб'єкти декларування подають до 01 червня 2020 року.
Суб'єкти декларування, які у період до 01 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом 1 частини 2 статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 цього Закону у зв'язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільнюються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період".
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, накладення штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння.
Згідно зі статтею 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, є його щире каяття.
Згідно зі статтею 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, не виявлено.
Суд зазначає, що відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з статтею 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.
З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Відповідно до статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини справи, приходжу до висновку про можливість накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах, передбачених частиною 1 статті 172-6 КУпАП у виді штрафу.
Згідно з вимогами статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 33, 36, 40-1, 172-6, 251, 252 276-279, 280, 283, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 68, 129 Конституції України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, який сплатити на рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у Київській області/Рокитнянська селищна/21081100;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейства України (ел. адмін. подат.)
Рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842
Код класифікації доходів бюджету: 21081100
Призначення платежу: адміністративні штрафи_________
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніше п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , штраф у подвійному розмірі в сумі 1700 (тисячу сімсот) гривень, відповідно до статті 308 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні, який сплатити на рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
р/р: UA908999980313111256000026001;
Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП);
Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА
Постанова набуває законної сили ____________
Постанова може бути пред”явлена до виконання до _____________