Справа № 366/798/21
Номер провадження № 1-кп/366/145/21
28.12.2021 року смт. Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Іванківського районного суду Київської області кримінальне провадження № 12021110180000006 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Київ, прож. в АДРЕСА_1 , освіта середня, неодруженого, інваліда 3 групи, не працює, раніше судимого 5.11.2006 Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.291 КК України,
ОСОБА_5 02.01.2021 приблизно о 20:30, керуючи велосипедом марки ARDIS” моделі «SANTANA» чорного кольору дорожнього типу, рухаючись по правій смузі руху проїжджої частини дороги від смт. Іванків до с. Сукачі Іванківського району Київської області, проїжджаючи напроти кафе-бару «Сусід», яке знаходиться за адресою вул. Соборна, 2а с. Сукачі Іванківського району Київської області, необережно, проявляючи злочинну недбалість, в порушення п.2.3 б), 12.2, 18.1 ПДР Українип.1,2 ст. 5 ст. 14, 19 Закону України «Про дорожній рух», допустив наїзд на пішохода , ОСОБА_4 , яка переходила проїжджу частину на неосвітленому та нерегульованому переході зліва направо відносно напрямку його руху.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесне ушкодження у вигляді перелому літерального виростка правої великогомілкової кістки зі зміщенням, яке відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Допущене велосипедистом ОСОБА_5 порушення правил дорожнього руху знаходиться у прямому причинному зв'язку з вчиненою ДТП та настанням суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Будучи допитаним у суді обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, фактично визнав, щиро розкаявся і показав, що 02.01.2021 року приблизно о 20:30 він їхав на велосипеді з смт. Іванків в с. Сукачі. Було темно. Потерпіла була у темному одязі, тому він її не помітив. І під час руху напроти бару «Сусід» здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_4 , яка від удару впала. Він зупинився, викликали таксі, він його оплатив. Після цього ще давав кошти на лікування. Але всієї суми одразу, яка заявлена позивачкою, він не має. Позовні вимоги визнає.
Потерпіла у судовому засіданні дала показання, аналогічні показанням обвинуваченого. Вона хоче, щоб їй відшкодували матеріальну і моральну шкоду, оскільки від отриманої травми вона майже рік лікується, і в наступному місяці має бути проведена ще одна операція.
Крім фактичного визнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується письмовими доказами:
-Витягом з ЄРДР від 04.01.2021 та рапортами поліцейських;
-Протоколом огляду місця ДТП від 03.01.2021 зі схемою та фото;
-Протоколом огляду велосипеда від 03.01.2021;
-Висновком експерта № СЕ-19/111-21/1743-ІТ від 21.01.2021 згідно з яким на момент огляду велосипеда система рульового керування, гальмівна система та ходова частина знаходяться в працездатному стані;
-Висновком експерта № 2/Э від 25-29.01.2021 згідно з яким у ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження у виді перелому літерального виростка правої великогомілкової кістки зі зміщенням, які могли утворитися 02.01.2021 від дії тупих предметів і відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я . Тілесні ушкодження не були небезпечними для життя в момент заподіяння;
-Висновком експерта № СЕ-19/111-21/6845-ІТ від 23.02.2021 згідно з яким велосипедист ОСОБА_5 з моменту виявлення ним пішохода ОСОБА_6 на проїздній частині мав технічну можливість уникнути наїзду на неї шляхом застосування екстреного гальмування, тобто мав технічну можливість уникнути даної ДТП шляхом виконання п. 18.1 ПДР України. Причиною ДТП є невідповідність у діях велосипедиста ОСОБА_5 вимогам п. 18.1 ПДР України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ст.291 КК України, тобто порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, що спричинило тяжкі наслідки.
Суд звертає увагу на те, що диспозиція ст. 291 КК України визначає обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього складу злочину настанням наслідків у виді загибелі людей чи інших тяжких наслідків. При цьому поняття «Інші тяжкі наслідки» в даному випадку є оціночним поняттям, зміст якого розкривається за допомогою систематичного аналізу кримінально-правових норм, практики їх застосування. До інших тяжких наслідків, в результаті яких настає кримінальна відповідальність за ст. 291 КК України відноситься і заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень. У даному випадку для потерпілої ОСОБА_4 наслідки у виді перелому літерального виростка правої великогомілкової кістки зі зміщенням були і залишаються тяжкими. З 02.01.2021 і до цього часу, тобто практично рік вона намагається відновити свій стан здоров'я, вже перенесла операцію, і готується ще до одної, що в свою чергу призводить до незапланованих значних матеріальних затрат.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який класифікується як нетяжкий злочин, обставини, що пом'якшують його покарання (щире каяття, часткове відшкодування завданих матеріальних втрат потерпілій), відсутність обставин, які обтяжують покарання, його особу (за місцем проживання характеризується посередньо, як особа, на яку не надходило скарг, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, є інвалідом 3 групи), досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до висновку досудової доповіді органу з питань пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, також оцінюється як середній, а тому останній може виправитись без ізоляції від суспільства, за умовою встановлення судом обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
З урахуванням викладеного, обставин скоєння необережного нетяжкого злочину, поведінки обвинуваченого після вчиненого, суд вважає, що виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення покарання за ст.291 КК України у виді обмеження волі та звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання в порядку ст.75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Це буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов, заявлений потерпілою, слід задовольнити.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.
Ст. 128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У відповідності зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи надані суду потерпілою письмові докази, вартість лікування останньої склала 27681,86 грн., що підтверджено наданими чеками, вартість же її проїзду до смт. Іванків та м. Києва загалом становить 2245 грн. Тобто матеріальні затрати складають 29926,86 грн.
Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, окрім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відповідно до ч. 1 ст. 1167 цього Кодексу, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Вирішуючи заявлені потерпілою позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку про те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 їй заподіяно моральну шкоду внаслідок отримання тілесних ушкоджень, і, як наслідок, тривалого лікування з істотними для неї матеріальними затратами, що призвело до її душевних страждань, істотних змін в житті та негативно позначилось на моральному та психічному стані.
Зважаючи на конкретні обставини провадження, наслідки, що настали від вчинення протиправних дій, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесла позивачка, їх тривалість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, суд, виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості вважає, що позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме: з обвинуваченого, який є інвалідом 3 групи, на користь потерпілої у рахунок відшкодування моральної шкоди слід стягнути по 3000 грн.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, що підтверджують вину ОСОБА_5 і які документально підтверджені, а саме: за проведення експертиз № СЕ-19/111-21/1743-ІТ від 21.01.2021 та СЕ-19/111-21/6845-ІТ від 23.02.2021у сумі 2288,30 грн. (1307,60 грн. + 980,70 грн.) на підставі ч.2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити у відповідності зі ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді на майно: велосипед марки ARDIS” моделі «SANTANA», слід скасувати, велосипед повернути власнику.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.291 КК України, і призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування зазначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком один рік, який рахувати з часу проголошення вироку.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у сумі 2288,30 грн.
Речові докази, велосипед марки ARDIS” моделі «SANTANA», який зберігається у кімнаті речових доказів ВП № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, повернути власнику, ОСОБА_5 .
Цивільний позов потерпілої задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 29926,86 грн. та 3000 грн. в рахунок відшкодування заданої моральної шкоди.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після проголошення вручити негайно прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1