Справа № 362/6518/20
Провадження № 2/362/1228/21
24 листопада 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання - Яренко Н.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області про припинення права власності на житловий будинок, -
18.12.2020 р. позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про припинення права власності на житловий будинок. В обґрунтування позову позивач посилається на те, 15.10.1990 р. ОСОБА_3 набув у власність житловий будинок АДРЕСА_1 . 14.02.1996 р. ОСОБА_3 подарував Ѕ частину належного йому житлового будинку своєму братові, ОСОБА_2 , що стверджується відміткою в свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок та договором дарування Ѕ частини житлового будинку. Як стверджується довідкою, виданою Лосятинською сільською радою Васильківського району Київської області від 17.11.2020 р. № 345 на території сільської ради була здійснена перенумерація нерухомих об'єктів, у зв'язку з чим житловому будинку АДРЕСА_1 після перенумерації впорядковано та присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . Дійсно, як вбачається із свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в свідоцтві зроблено виправлення в частині адреси житлового будинку, а саме, замість № 17 зазначено № 18. Слід також зауважити, що коли ОСОБА_4 в лютому 1996 р. дарував своєму брату ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку, то адреса будинку вже була змінена з АДРЕСА_2 , що стверджується договором дарування 1/2 частини житлового будинку від 14.02.1996 р.
Після смерті ОСОБА_3 право власності на належну йому на праві власності 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 набула дружина покійного - ОСОБА_1 . Вказані обставини стверджуються рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2019 р. Окрім того, 1/1 частина житлового будинку АДРЕСА_3 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 15.10.1990 р. ОСОБА_5 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 15.10.1990 р.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належно.
Представник позивачів в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
Представник відповідача Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської областіу судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнала, не заперечувала проти його задоволення.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.
Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, 15.10.1990 р. ОСОБА_3 набув у власність житловий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно копіії договору дарування Ѕ частини житлового будинку, ОСОБА_3 подарував Ѕ частину належного йому житлового будинку своєму братові ОСОБА_2 . В даному свідоцтві зроблено виправлення в частині адреси житлового будинку, а саме, замість № 17 зазначено № 18. Слід також зауважити, що коли ОСОБА_4 в лютому 1996 р. дарував своєму брату ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку, то адреса будинку вже була змінена з АДРЕСА_2 .
Як вбачається із довідки, виданої Лосятинською сільською радою Васильківського району Київської області від 17.11.2020 р. № 345 на території сільської ради була здійснена перенумерація нерухомих об'єктів, у зв'язку з чим житловому будинку АДРЕСА_1 після пере нумерації впорядковано та присвоєно адресу: АДРЕСА_3 .
Судом достовірно вставлено, що позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 набула право власності на належну йому на праві власності 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 , відповідно до рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2019 р.
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, на житловий будинок АДРЕСА_3 зареєстровані речові права у формі права власності: 1/2 частина житлового будинку належить ОСОБА_2 , 1/2 частина житлового будинку належить ОСОБА_1 .
Окрім того, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 1/1 частина житлового будинку АДРЕСА_3 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 15.10.1990 р.
Судом достовірно встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_3 , що належав покійній ОСОБА_5 повністю зруйнувався через багаторічну експлуатацію. У зв'язку з цим житловому будинку АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 був присвоєний № 18, оскільки обидва будинки ( АДРЕСА_2 ) знаходились в одному дворі. Спадщину на житловий будинок АДРЕСА_3 , що належав покійній ОСОБА_5 ніхто не прийняв через зруйнування житлового будинку, що перебував у її власності, що підтверджується копією довідки Лосятинського старостинського округу Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області від 17.12.2020 р. № 23.
Відповідно до довідки Ржицівського геріатричного пансіоната від 16.01.2001 р. № 2 ОСОБА_5 з 03.08.2000 р. по 31.12.2000 р. проживала в Ржищівському геріатричному пансіонаті і знаходилась на повному державному забезпеченні і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та була захоронена за кошти рідних - ОСОБА_3 .
Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 15.12.2020 р. № 464 КП Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» вбачається, що за адресою: АДРЕСА_4 за інвентаризовано лише один житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та зареєстровано на ім'я ОСОБА_3 1/2 частина та ОСОБА_2 1/2 частина. Згідно свідоцтва про право власності, виданого на ім'я ОСОБА_3 , зазначено адресу нерухомого майна АДРЕСА_1 . В подальшому внесено зміни в свідоцтво, а саме змінено номер будинку на АДРЕСА_5 на ім'я ОСОБА_5 , а в архівах БТІ - відсутня. Нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 не за інвентаризовано.
Як вбачається із копії архівної довідки КП Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації», станом на 31.12.2012 р. за адресою: АДРЕСА_3 (бувший АДРЕСА_1 , житловий будинок на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано на ім'я ОСОБА_3 1/2 частина та ОСОБА_2 1/2 частина.
Таким чином, ОСОБА_5 , на яку зареєстроване право власності на будинок АДРЕСА_3 померла та не має змоги звернутись для припинення права власності за нею на вказаний будинок, у зв'язку його знищенням. Спадщину на зруйнований будинок, що належав ОСОБА_5 , ніхто не прийняв. Попри те, через зруйнування житлового будинку, що належав ОСОБА_5 , житловому будинку позивачів
АДРЕСА_2 . Одночасно з тим, право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , що належав ОСОБА_5 , припинено не було.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч.5 ст.319 ЦК України).
Згідно зі ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.
Згідно з положеннями статті 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статі 349 ЦК Украйни, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Така правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 17.01.2019 р. у справі № 708/254/18.
Приймаючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що спадщину за ОСОБА_5 не прийнято через зруйнування житлового будинку, а також будинку АДРЕСА_6 ) знаходились в одному дворі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 346, 349, 391 ЦК України, ст.ст. 81, 82, 200, 206, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області про припинення права власності на житловий будинок, - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_3 , у зв'язку з його знищенням та скасувати запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на вказане домоволодіння у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 16923554.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.М. Кравченко