Ухвала від 26.11.2021 по справі 295/15465/21

Справа №295/15465/21

1-кс/295/7397/21

УХВАЛА

Іменем України

26.11.2021 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 12021060400000699 від 30.04.2021 року клопотання слідчої СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та додані до клопотання матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Слідча звернулася із указаним клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому послалася на встановлення в ході досудового розслідування, що ОСОБА_5 , маючи непогашену судимість за вчинення умисних злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та підозрюється у повторному вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, в період часу з 25.09.2021 року по 27.09.2021 року, перебуваючи поблизу будинку №50 по вул. В. Бердичівській в м. Житомирі, у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у будь-яку квартиру вказаного будинку.

В цей самий день, час і місці, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зайшли до під'їзду №2 вищевказаного будинку і піднялися на 5-й поверх де, підійшовши до дверей квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_8 , та пересвідчившись, що всередині нікого немає, відчинили заздалегідь підготовленим предметом у вигляді відмички вхідні двері та незаконно проникли до вказаної квартири.

Продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи у зазначеній вище квартирі, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, повторно, оглянувши її, таємно викрали майно, належне ОСОБА_8 , а саме:

- грошові кошти в сумі 1 000 гривень;

- срібний ланцюжок вагою 15 г, 925 проби, вартістю 285 грн. 60 коп.;

- срібний хрестик вагою 10 г, 925 проби, вартістю 190 грн. 40 коп.;

- золотий перстень у вигляді печатки вагою 15 г, 585 проби, вартістю 22 238 грн. 10 коп.;

- обручальні каблучки в кількості 2 шт., на яких наявний напис «Дмитрій та Оксана», 585 проби, загальною вагою 7 г, вартістю 10 377 грн. 78 коп.;

- монети часів СРСР, срібні, номіналом 10, 15, 20 копійок в кількості 20 штук;

- монету номіналом 1 рубль СССР, 1984 року, Д.И. Менделеева 1834-1907, срібного кольору;

- монети номіналом 1 рубль та 5 рублів СССР, 1984 року, ОСОБА_9 , срібного кольору;

- значок золотистого кольору із написом «Європейський університет», який матеріальної цінності для потерпілого не становить;

- сережки, оздоблені перлиною молочного кольору, вартістю 100 гривень.

В подальшому, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_7 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 48 108 гривень 40 копійок.

Таким чином своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

За словами слідчої, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

1. протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 ;

2. протоколом огляду місця події від 27.09.2021;

3. протоколом допиту та додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 ;

4. протоколом обшуку від 28.09.2021;

5. протоколом огляду предметів за участю потерпілого ОСОБА_8 від 28.09.2021;

6. протоколом огляду предмету (відео) від 28.09.2021.

Далі зі змісту клопотання слідує, що 13.10.2021 року слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 48 днів до 28.11.2021 року.

22.11.2021 на підставі ст.ст. 36, 110, 217, 218 КПК України прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_10 матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12021060400000699 від 30.04.2021 та №12021060400001737 від 27.09.2021 об'єднано в одне провадження, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021060400000699 від 30.04.2021.

Слідча зазначає у клопотанні, що двомісячний строк досудового розслідування закінчується 28.11.2021, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки залишаються непроведеними або незавершеними ряд процесуальних дій, а саме:

- не виконано доручення слідчої Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 у порядку ст. 40 КПК України оперативними працівниками УОТЗ ГУНП в Житомирській області про аналіз інформації операторів мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар» та ТОВ «лайфселл» по абонентським номерам НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , в ході якого потрібно встановити чи фіксувалися вони в зоні дії базових станцій, які обслуговують території;

- не завершено проведення судової трасологічної експертизи, яка призначена на 18.11.2021;

- не призначено та не проведено експертизу матеріалів і засобів відео-звукозапису (фоноскопічну).

Проведення вказаних процесуальних дій, на переконання сторони обвинувачення, необхідне для подальшого повного, всебічного і об'єктивного досудового розслідування та встановлення істини.

23.11.2021 року на підставі ст.ст. 36, 110, 219, 294, 295, 296 КПК України строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060400000699 від 30.04.2021, продовжено керівником Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_11 до 3-х місяців, тобто до 28 грудня 2021 року включно.

З метою запобігання спробам ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного в цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та вагомість здобутих доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, наявність судимостей у підозрюваного, стан здоров'я останнього та міцність його соціальних зв'язків, відсутність постійного місця роботи, слідча за погодженням з прокурором вважає за доцільне продовжити термін застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.12.2021 року.

В судовому засіданні слідча та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Підозрюваний пояснив, що має дитину віком 2 роки і 5 місяців, від органів досудового розслідування не переховувався та у поліцію з'явився самостійно. Просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту із наданням можливості працювати та заробляти гроші. Додав, що в рамках іншого кримінального провадження, яке розглядається Корольовським районним судом м. Житомира, відносно нього було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави, яка в подальшому і була внесена.

Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що ризики, наведені у клопотанні, нічим не підтверджені та звертав увагу, що трасологічна експертиза призначена лише 18.11.2021 року, тобто напередодні подання клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , а з підозрюваним з моменту затримання не проводилось жодної слідчої дії. На переконання захисника, органом досудового розслідування штучно створені підстави для продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 . Просив обрати відносно свого підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час доби. Додатково захисником подані письмові заперечення на клопотання.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у інкримінованому вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх обставин підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Статтею 199 КПК України врегульований порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

У свою чергу обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні правопорушення, котре за класифікацією КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

На думку суду, наведені у клопотанні та озвучені в судовому засіданні обставини свідчать про те, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, які слугували підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, мова йде про ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або вчинення іншого кримінального правопорушення (п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Твердження підозрюваного про те, що він не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки самостійно звернувся до поліції, заслуговують на увагу слідчого судді, проте враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини справи, зокрема перебування останнього у розшуку в рамках даного кримінального провадження та наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, вони не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Також слідчий суддя враховує наявність ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення з огляду на те, що останній раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових корисливих злочинів, офіційно не працює та не має постійного легального джерела доходу.

З урахуванням зазначених у клопотанні та встановлених в засіданні обставин, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 та неможливість на даний час застосування до підозрюваного іншого (альтернативного) запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки зміна запобіжного заходу на більш м'який, в тому числі на домашній арешт, не забезпечить запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК України, та про існування яких наголошувала сторона обвинувачення.

Також слідчим суддею звернуто увагу на викладені у клопотанні обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, які у свою чергу підтверджуються доданими до клопотання доказами та оглянутими в засіданні процесуальними документами.

За змістом п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Із матеріалів клопотання слідує, що 29.09.2021 батьку ОСОБА_5 - ОСОБА_12 в порядку ст. 278 КПК України було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Постановою керівника Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 23.11.2021 року продовжено строк досудового розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12021060400000699 від 30.04.2021 року, до 3-х місяців, тобто до 28 грудня 2021 року.

Із урахуванням викладеного та положень статтей 199, 219, 294 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання, доцільність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 до 27 грудня 2021 року (сторона обвинувачення у прохальній частині клопотання не просила продовжити строк тримання під вартою до 28.12.2021 року включно), тобто в межах строку досудового розслідування. Відтак клопотання підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 199, 219, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 14 год. 00 хв. 27 грудня 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали - до 14 год. 00 хв. 27 грудня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 5 днів з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя

Попередній документ
102231141
Наступний документ
102231143
Інформація про рішення:
№ рішення: 102231142
№ справи: 295/15465/21
Дата рішення: 26.11.2021
Дата публікації: 03.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (01.12.2021)
Дата надходження: 01.12.2021
Розклад засідань:
02.12.2021 09:05 Житомирський апеляційний суд
06.12.2021 10:45 Житомирський апеляційний суд
08.12.2021 10:15 Житомирський апеляційний суд
09.12.2021 13:30 Житомирський апеляційний суд