24 грудня 2021 року
Київ
справа №640/10495/19
адміністративне провадження № К/9901/9256/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року (суддя - Костенко Д.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді: Безименна Н.В., Бєлова Л.В.) у справі № 640/10495/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Донецького апеляційного господарського суду, Східного апеляційного господарського суду про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання утриматись від дій та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі -позивачі) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України, відповідач-1), Донецького апеляційного господарського суду (далі - ДАГС, відповідач-2), Східного апеляційного господарського суду (далі - САГС, відповідач-3), у якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність голови ліквідаційної комісії ДАГС щодо працевлаштування позивачів на рівнозначні посади до САГС;
- зобов'язати голову ліквідаційної комісії ДАГС утриматись від вчинення будь-яких дій, направлених на звільнення позивачів на підставі частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України);
- визнати протиправною бездіяльність САГС щодо переведення позивачів на рівнозначні посади;
- зобов'язати САГС здійснити заходи щодо працевлаштування позивачів, а саме: внести зміни до штатного розпису суду шляхом введення рівнозначних посад для начальника відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії ОСОБА_5 , заступника начальника відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії ОСОБА_4 , провідного інспектора відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії ОСОБА_1 , начальника фінансово-економічного відділу головного бухгалтера ОСОБА_3 і надати ці зміни до штатного розпису на затвердження до ДСА України, після затвердження змін до штатного розпису ДСА України надіслати до ДАГС листи з пропозиціями щодо прийняття на роботу позивачів за переведенням на дані посади;
- визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо працевлаштування позивачів у САГС, зобов'язати ДСА України вжити заходи щодо збільшення кошторису САГС з урахуванням рівнозначних посад для позивачів та затвердити зміни до штатного розпису САГС.
На обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначали, що працюють в апараті ДАГС, який Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 454/2017 ліквідовано та утворено САГС в апеляційному окрузі, який включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у м. Харкові. 08 жовтня 2018 року позивачі отримали повідомлення про початок процедури припинення ДАГС і попередження про наступне вивільнення/припинення державної служби. Планом заходів з утворення апеляційних судів (п. 6) передбачено здійснення заходів щодо призначення працівників апарату до штату суду у день подання заяви працівником. Позивачі неодноразово звертались до САГС і голови ліквідаційної комісії ДАГС із заявами щодо їхнього переведення на рівнозначні посади, які не були задоволені. Позивачі відмовились від пропозицій голови ліквідаційної комісії ДАГС щодо їх працевлаштування на інші посади, оскільки вони не є рівнозначними. Позивачі вважають, що фактично відбулась реорганізація ДАГС, а тому вони мали бути переведені до новоствореного суду шляхом відбору серед працівників судів з урахуванням переважного права на залишенні на роботі та інших обставин.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи означене судове рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності обов'язку з боку САГС працевлаштовувати позивачів у новоствореному суді на рівнозначні посади. При цьому, позивачам пропонувались інші посади та зазначалось про відсутність вакантних посад, на які вони претендували. Суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про дотримання відповідачами необхідної процедури щодо вжиття та здійснення заходів, передбачених чинним законодавством щодо працевлаштування позивачів, тому відсутні підстави для задоволення позову.
У своєму рішенні суд першої інстанції застосував правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 520/6610/19 за подібних правовідносин.
Суд апеляційної інстанції погодився з позицією Окружного адміністративного суду міста Києва та залишив без змін його рішення від 04 червня 2020 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
Не погодившись з указаними судовими рішеннями позивачі звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, ухвалити у справі нове рішення - про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження скаржники визначили пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, доводи касаційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права - пункту 1 частини першої та частини третьої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, пункту 1 частини першої та частини другої статті 40 КЗпП України та порушенням норм процесуального права - частини п'ятої статті 242 КАС України, враховуючи відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На переконання скаржників, зазначені норми права повинні застосовуватися у контексті саме реорганізації юридичної особи публічного права - ДАГС.
Заявники касаційної інстанції вважають, що при застосуванні положень частин першої та третьої статті 87 Закону № 889-VIII (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), пункту 1 частини першої та частини другої статті 40 КЗпП України суди попередніх інстанцій припустилися помилки у наданні оцінки спірним правовідносинам і, як наслідок, дійшли помилкового висновку про ліквідацію ДАГС.
Помилкове застосування судами першої та апеляційної інстанцій окреслених норм матеріального та процесуального права призвело до порушення конституційних та трудових прав позивачів - державних службовців у вигляді незаконного припинення трудових відносин з ДАГС та протиправного не створення рівнозначних посад для членів ліквідаційної комісії ДАГС у новоствореному САГС.
На обґрунтування своїх доводів скаржники посилаються на висновки Верховного Суду України, сформовані у постановах від 04 березня 2014 року (справа № 21-8а14), від 27 травня 2014 року (справа № 21-108а14), від 28 жовтня 2014 року (справа №21-484а14), які, на їхню думку, безпідставно не застосовані судами першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд ухвалою від 19 квітня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу ДСА України просить касаційну скаргу позивачів залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, зазначаючи про те, що під час розгляду справи суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, рішення судів є обґрунтованими та прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Аналогічну позицію у своєму відзиві на касаційну скаргу позивачів висловив і ДАГС.
САГС у відзиві на касаційну скаргу зауважив, що юридичний факт ліквідації апеляційних господарських судів без правонаступництва уже встановлений Верховним Судом у постановах від 30 квітня 2020 року у справі № 520/6610/19 та від 28 січня 2021 року у справі № 520/7731/19. При цьому, висновки суду касаційної інстанції враховані судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи. Зважаючи на це відповідач-3 просить касаційну скаргу позивачів залишити без задоволення, а судові акти у справі - без змін.
Ухвалою від 23 грудня 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
На час виникнення спірних правовідносин позивачі працювали в апараті ДАГС на таких посадах: ОСОБА_1 - провідний інспектор відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії; ОСОБА_5 - начальник відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії; ОСОБА_3 - начальник фінансово-економічного відділу; ОСОБА_4 - заступник начальника відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №454/2017 ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд; Донецький апеляційний господарський суд; Київський апеляційний господарський суд; Львівський апеляційний господарський суд; Одеський апеляційний господарський суд; Рівненський апеляційний господарський суд; Севастопольський апеляційний господарський суд; Харківський апеляційний господарський суд.
Утворено Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові; Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі; Південний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, з місцезнаходженням у місті Севастополі; Південно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі; Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві; Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному; Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.
На кожну утворену в судах ліквідаційну комісію, відповідно до Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом ДСА України від 20 вересня 2018 року №475, покладений обов'язок щодо здійснення послідовних кроків для вжиття заходів з працевлаштування працівників апаратів ліквідованих судів: від письмового повідомлення працівників про ліквідацію та попередження державних службовців про наступне припинення державної служби до вивільнення, у т.ч. здійснення заходів щодо працевлаштування таких працівників до видання наказу про звільнення. Згідно з пунктом 5 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.
22 червня 2018 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи САГС та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Повідомлення про початок роботи суду оприлюднено в газеті Голос України 03 жовтня 2018 року №185 (6940).
Наказом ДСА України від 20 вересня 2018 року № 475 утворено ліквідаційні комісії апеляційних господарських судів, у т.ч. ДАГС, до складу якої введені позивачі, що підтверджується копіями додатку 2 до вказаного наказу та копією наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 638.
Також, цим наказом затверджено План заходів з ліквідації апеляційних судів, яким передбачено вчинення наступних заходів, зокрема:
- після внесення запису про ліквідацію апеляційних судів - письмово повідомити працівників про ліквідацію суду та попередити державних службовців про наступне припинення державної служби та вивільнення (п. 2);
- після затвердження штатного розпису апеляційного суду в апеляційному окрузі - забезпечити працевлаштування вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з числа працівників апаратів апеляційних судів, що ліквідуються шляхом звернення до т.в.о. керівника апарату апеляційного суду, служби зайнятості, тощо (п. 4);
- після затвердження штатного розпису новоутвореного апеляційного суду - здійснити заходи щодо працевлаштування працівників апаратів апеляційних судів, що ліквідуються, звернувшись до служби зайнятості (у разі необхідності) (п. 5);
- не раніше, ніж за 2 місяці після виконання п. 2 - видати накази про звільнення (у т.ч. в порядку переведення), та ознайомити з ними працівників (п. 6);
- напередодні закінчення процедури ліквідації - звільнити членів ліквідаційної комісії (п. 10).
Відповідальними виконавцями визначено голів ліквідаційних комісій, а заходів, передбачених п.п. 2, 6, також ДСА України (керівників апаратів судів та їх заступників).
21 вересня 2018 року ДСА України надіслала апеляційним судам рекомендований План заходів з утворення апеляційних судів, п. 6 якого передбачено т.в.о. керівника апарату суду у день подання заяви працівником апарату суду здійснити заходи щодо призначення працівників апарату до штату суду.
27 вересня 2018 року ДСА України з метою забезпечення належного функціонування новоутвореного суду відповідно до частини сьомої статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» затверджено тимчасовий штатний розпис на 90 штатних посад, серед яких 5 посад у фінансово-економічному відділі (начальник, головний і провідний спеціалісти), 5 посад у відділі документального забезпечення та контролю (начальник, головний спеціаліст, інспектори І та ІІ категорій).
ОСОБА_2 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 надіслали т.в.о. керівника апарату САГС заяви від 27 вересня 2018 року про переведення їх на такі ж посади, які вони обіймали у ДАГС, або інші рівнозначні посади в апараті САГС.
Листами САГС від 09 жовтня 2018 року №000046/8, №000046/9, №000046/1 позивачам надано відповіді, в яких повідомлено про відсутність вакантних посад в межах тимчасового штатного розпису станом на 09 жовтня 2018 року.
Листом ДСА України від 03 жовтня 2018 року №8-19265/18 запропоновано апеляційним господарським судам у термін до 12 жовтня 2018 року подати на затвердження штатні розписи судів на 2018 рік, з урахуванням фактичної кількості суддів, яких переведено до новоутворених судів, та фактичної кількості працівників апаратів судів, включаючи помічників суддів, станом на 01 жовтня 2018 року. Зазначено, що у штатному розписі мають передбачатись посади для членів ліквідаційних комісій. До завершення ліквідаційної процедури суду переведення до новоутвореного суду таких осіб не здійснюється.
08 жовтня 2018 року позивачів письмово попереджено за два місяці про наступне вивільнення/припинення державної служби у зв'язку з ліквідацією ДАГС (ст. 49-2 КЗпП України, ст. 83, п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII).
20 і 27 листопада 2018 року позивачів ознайомлено з листом САГС від 15 листопада 2018 №001948 щодо можливості працевлаштування на посаді судового розпорядника. Цим же листом повідомлено про відсутність у штаті САГС вакантних посад, що не дає можливість задовольнити прохання працівників ДАГС.
14 грудня 2018 року позивачів письмово повідомлено про працевлаштування за такими запропонованими їм посадами:
ОСОБА_1 - діловод Дзержинського районного суду м. Харкова; ОСОБА_2 - секретар Жовтневого районного суду м. Харкова; ОСОБА_3 - головний спеціаліст Жовтневого районного суду м. Харкова; ОСОБА_4 - секретар Дзержинського районного суду м. Харкова.
Членами ліквідаційної комісії ДАГС складено акти про їх ознайомлення із зазначеними повідомленнями та відмову від їх підпису.
Позивачів ознайомлено з переліком вакантних посад у районних судах м. Харкова (Дзержинському, Жовтневому, Комінтернівському, Ленінському, Московському, Орджонікідзевському, Фрунзенському, Червонозаводському) від розгляду пропозицій яких вони відмовились, з огляду на нерівнозначність посад, про що складено акт від 21 грудня 2018 року.
25 січня 2019 року ДСА України затверджено штатний розпис САГС у кількості 191 штатних одиниць, у т.ч. 6 посад у відділі організаційного забезпечення та розгляду звернень (начальник, головний і провідні спеціалісти), 7 посад у фінансово-економічному відділі (начальник, заступник начальника, головні і провідні спеціалісти), 15 посад у відділі документального забезпечення та контролю (начальник, заступник начальника, головні і провідні спеціалісти, інспектори І та ІІ категорій, старший інспектор).
09 квітня 2019 року ОСОБА_2 ознайомлено з листом Господарського суду Донецької області від 02 квітня 2019 року щодо працевлаштування на посаді головного спеціаліста сектору з договірної роботи, з приводу чого позивач того ж дня письмово повідомила голову ліквідаційної комісії ДАГС, що вказана пропозиція не може розглядатись, оскільки цей суд знаходиться у стадії ліквідації.
Згідно з копією листа САГС від 03 червня 2019 року № 09-26/011618 у відповідь на запит голови ліквідаційної комісії ДАГС повідомлено про наявність 28 вакантних посад працівників апарату суду, у т.ч 5 посад державний службовців, які передбачені штатним розписом суду для членів ліквідаційної комісії Харківського апеляційного господарського суду; 2 посади патронатної служби, які будуть призначені за поданням голови суду та судді; 2 посади осіб, які виконують функції з обслуговування, та 19 посад робітників з обслуговування приміщення суду.
22 липня 2019 року ОСОБА_2 ознайомлено з листом САГС від 11 липня 2019 року щодо працевлаштування на посаді секретаря судового засідання (безстроково), від підпису і пропозиції якої вона відмовилась, про що складено повідомлення і акт від 22 липня 2019 року.
15 липня 2019 року ОСОБА_1 ознайомлено з листом Господарського суду Луганської області від 12 липня 2019 року щодо працевлаштування на вакантних посадах, про що складено повідомлення і акт від 15 липня 2019 року.
ОСОБА_4 ознайомлено з листами САГС від 08 та 11 липня 2019 року щодо працевлаштування на посадах секретаря судового засідання (строково і безстроково), від підпису і пропозицій яких вона відмовилась, про що складено повідомлення і акти від 10 та 11 липня 2019 року.
Згідно з копією листа Другого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року № 04-59/9/19 ОСОБА_3 запропоновано працевлаштування на вакантній посаді в апараті, проте вона не надала згоди.
19 вересня 2019 року ОСОБА_1 ознайомлено з листом Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року щодо працевлаштування, згоди на переведення вона не надала з огляду на розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва даної справи.
У справі наявні копії листів, запитів, звернень голови ліквідаційної комісії ДАГС щодо звернення протягом 2018-2019 років до ДСА України, САГС та інших судів з метою отримання інформації про наявні вакантні місця з метою працевлаштуванні позивачів або сприяння у цьому, а також відповідей на них.
05 квітня 2019 року САГС проведено особистий прийом працівників ДАГС, за результатами якого відповідач-3 звернувся до голови ДСА України з листом від 05 квітня 2019 року №007374 щодо збільшення чисельності працівників апарату САГС для працевлаштування працівників ДАГС.
Згідно з копією листа ДСА України від 23 квітня 2019 року з метою працевлаштування працівників ДАГС відповідач-2 наказом від 07 грудня 2018 року № 607 збільшив штатну чисельність працівників місцевих загальних судів м. Харкова на 40 одиниць, а також з 25 березня 2019 року збільшено штатний розпис Господарського суду Донецької області.
Згідно з наказом ДСА України від 25 лютого 2020 року № 86 позивачів виключено зі складу ліквідаційної комісії ДАГС, а згідно з наказами голови ліквідаційної комісії ДАГС від 11 березня 2020 року №10-к, №11-к, №12-к, №13-к позивачів звільнено із займаних посад з 18 березня 2020 року.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, вчиненими з порушенням норм чинного законодавства, позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовом.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
В силу частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з приписами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За змістом ухвали Верховного Суду від 19 квітня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі позивачі зазначають про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини першої та частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, пункту 1 частини першої та частини другої статті 40 КЗпП України у подібних правовідносинах.
Водночас, зазначені доводи скаржника спростовуються наступними обставинами.
30 квітня 2020 року Верховний Суд розглянув справу № 520/6610/19 про звільнення начальника відділу узагальнення судової практики та систематизації законодавства ДАГС відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у зв'язку з ліквідацією цього суду на підставі Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 454/2017.
За результатами касаційного розгляду зазначеної справи, Верховний Суд ухвалив постанову, у якій, на підставі системного аналізу норм Закону України «Про державну службу» та КЗпП України, висловив правову позицію, яка полягає у тому, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII регулюється нормами законодавства про працю, а саме статтями 40 та 49-2 КЗпП України (пункт 65).
У пункті 68 постанови Верховний Суд зазначив, що виходячи із тлумачення частини першої статті 40, частин першої, третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які цей працівник може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Крім того, у пунктах 73 - 79 постанови суд касаційної інстанції зазначив наступне:
«Оскільки, Східний апеляційний господарський суд є новоствореною організацією, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідачем були вжиті відповідні заходи щодо можливого працевлаштування працівників апарату ліквідованого Донецького апеляційного господарського суду, в тому числі і позивача, яка в свою чергу відмовилася від запропонованих вакансій.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Донецький апеляційний господарський суд в особі голови ліквідаційної комісії не наділений правом самостійного вирішення питання працевлаштування працівників до новоутворених судів, зокрема, до Східного апеляційного господарського суду, і не має законних підстав для цього.
Східний апеляційний господарський суд є окремою юридичною особою, не пов'язаною з ліквідованим судом.
Східний апеляційний господарський суд є окремою юридичною особою, та в ньому як і в кожному іншому суді, є керівник апарату суду, який відповідно до частини п'ятої статті 155 Закону № 889-VIII, приймає рішення про призначення на посаду.
Отже, для вирішення питання працевлаштування в Східному апеляційному господарському суді повинні бути відповідні умови, в першу чергу, - наявність вакантних посад, на які можна здійснити переведення працівників. Створити такі посади і запропонувати їх для переведення працівників з іншої установи може лише новоутворений суд.
Таким чином, звільнення за переведенням до новоутвореного Східного апеляційного господарського суду є можливим лише у разі надання керівником апарату цього суду відповідних пропозицій про переведення до суду працівників апарату ліквідованого Донецького апеляційного господарського суду».
Отже, у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 520/6610/19 Верховний Суд сформував правову позицію щодо звільнення державного службовця, який обіймав посаду у ДАГС, ліквідованого Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 454/2017, та окреслив обсяг дій, повноважень та компетенції, як ліквідованого суду - ДАГС, так і новоствореного - САГС, аби їхні дії вважалися правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та не порушували прав, свобод та інтересів державного службовця. При цьому, у цій постанові Верховний Суд сформував чітку позицію про те, що відбулась саме ліквідація ДАГС без правонаступництва, а не його реорганізація.
Також варто відзначити і те, що у названій постанові Верховний Суд у пунктах 85, 87 надав оцінку посиланням позивача - заявника касаційної інстанції на судову практику Верховного Суду України, до якої апелюють скаржники і в даній справі.
Зокрема касаційний суд зазначив, що у постановах від 4 березня 2014 року (справа № 21-8а14), від 27 травня 2014 року (справа № 21-108а14), від 28 жовтня 2014 року (справа №21-484а14) Верховний Суд України сформулював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Вказана позиція підтримана також Верховний Судом у в постанові від 26 червня 2019 року у справі № 825/2418/16.
Водночас, Верховний Суд наголосив на тому, що зазначені судові рішення та надана ними оцінка спірним правовідносинам, є відмінними від тих фактичних обставин справи, що розглядається в межах цієї справи, обставини справи мають свою особливість та індивідуально - визначений характер та за своєю правовою природою мають різний предмет правового регулювання. А тому вважати, що наведені позивачем судові рішення є такими, що мають беззаперечну умову для їх врахування при вирішенні цієї справи, є необґрунтованою позицією.
У подальшому, аналогічний правовий підхід Верховний Суд застосував у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 520/7731/19 про звільнення заступника начальника відділу статистичного та інформаційно-технічного забезпечення ДАГС відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у зв'язку з ліквідацією цього суду на підставі Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 454/2017.
При цьому, аналізуючи обставини справ № 520/6610/19 та № 520/7731/19, колегія суддів уважає за необхідне відзначити про те, що в обох випадках позивачі аргументували свою позицію тим, що ДАГС і САГС не вжили усіх необхідних дій для працевлаштування державних службовців, які підлягали вивільненню, на рівнозначні посади до новоствореного суду.
Такі ж самі доводи містить і касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Більше того, як у справах № 520/6610/19, № 520/7731/19, так і в справі, що розглядається, спірні правовідносини стосуються звільнення працівників ДАГС відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у зв'язку з ліквідацією цього суду на підставі Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 454/2017. До того ж, у всіх цих справах позивачі не були працевлаштовані до ДАГС у зв'язку з їхньою відмовою зайняти запропоновані посади у новоствореному суді.
Отже, зміст правовідносин у справі № 640/10495/19 є подібним до правовідносин у справах № 520/6610/19 та № 520/7731/19.
Зважаючи на правову позицію, сформовану судом касаційної інстанції у названих вище постановах, є очевидним той факт, що на час ухвалення судових рішень у справі № 640/10495/19 та відкриття у ній касаційного провадження, Верховний Суд у своїх постановах вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. При цьому аналіз висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях у справі, яка розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду.
Навпаки, судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 520/6610/19.
За правилами пункту 4 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
За таких обставин, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, належить закрити.
Керуючись статтями 341, 345, 339, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Закрити касаційне провадження № К/9901/9256/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 640/10495/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Донецького апеляційного господарського суду, Східного апеляційного господарського суду про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання утриматись від дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
О.А. Губська
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду