24 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 640/2205/21
адміністративне провадження № К/9901/41030/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 640/2205/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач, ГУ НП у м.Києві), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення №749/о/с від 11 вересня 2020 року ОСОБА_1 з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції з обслуговування центральної частини міста;
- поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції з обслуговування центральної частини міста;
- стягнути з ГУ НП в м. Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 16 000 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржником отримано ухвалу Верховного Суду від 25 листопада 2021 року - 29 листопада 2021 року.
07 грудня 2021 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про усунення недоліків шляхом, визначеним зазначеною ухвалою Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Подана касаційна скарга із посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України обґрунтована тим, що оскаржувані судові рішення по справі є незаконними та постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній. При цьому скаржник вказував про неправильне застосування судами частини першої та другої статті 38 Кодексу законів про працю України, що призвело до невірного вирішення спірних правовідносин.
Суд відхиляє вказані доводи заявника, з огляду на наступне.
Як слідує зі змісту рішення судів попередніх інстанцій у цій справі судом надано оцінку механізму припинення служби в поліції за власним бажанням, які визначено пунктами 63 і 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114), яке з огляду на положення пункту 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) у частині, що не суперечить Закону №580-VIII, є чинним спеціальним нормативно-правовим актом, яке регулює порядок проходження служби в поліції.
При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що посилання позивача на передчасне його звільнення з порушенням встановлених пунктом 68 Положення №114 та статті 38 Кодексу законів про працю України строків, є безпідставним.
Таких висновків суди попередніх інстанцій дійшли врахувавши висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду України від 24 червня 2014 року у справі № 21-241а14 та Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 819/744/16.
Отже посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є безпідставним та не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інші підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України, скаржником не зазначені, що позбавляє можливості здійснити перевірку касаційної скарги у відповідності до вимог чинного законодавства.
При цьому, доводи касаційної скарги в цій частині фактично зводяться до незгоди з ухваленими судовими рішеннями у цій справі, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Таким чином, з огляду на зміст касаційної скарги, вона не містить викладення обґрунтування зазначених скаржником підстав касаційного оскарження - частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Скаржнику було роз'яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 25 листопада 2021 року про залишення касаційної скарги без руху в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У пункті 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 640/2205/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк В.М. Соколов