24 грудня 2021 року
Київ
справа №826/1799/17
адміністративне провадження №К/9901/14867/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про внесення виправлень до мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії,
Постановою Верховного Суду від 21 січня 2021 року касаційна скарга Офісу Генеральної прокуратури України задоволена частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року змінені в частині мотивів та викладені у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року залишені без змін.
ОСОБА_1 звернулась з клопотанням про виправлення описки, зазначає, що на сторінці 22 у абзаці 2 постанови неправильно зазначено посада та прізвище позивача, а саме замість ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_2 , та замість посади начальника управління організації прийому громадян та розгляду звернень Генеральної прокуратури України зазначено посада заступника прокурора Одеської області. Також не погоджується з мотивами, які викладені постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується, як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Враховуючи вищенаведені норми, колегія суддів приходить до висновку про необхідність виправлення описки в мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року шляхом викладення абзацу 2 на сторінці 22 постанови (а.с. 79 т. 2) у такій редакції:
«Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд констатує, що з обсягу встановлених судами попередніх інстанцій обставин випливає, що скаржника було звільнено з посади начальника управління організації прийому громадян та розгляду звернень Генеральної прокуратури України на підставі Закону № 1682-VII за критерієм перебування на цій посаді більш ніж один рік із застосуванням заборони протягом 10 років займати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація). Довідка про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій справі про перебування позивача на відповідній посаді, не містить відомостей про наявність фактів протиправної поведінки позивача, спрямованих на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, а наказ Генеральної прокуратури України від 19 січня 2017 року № 41-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління організації прийому громадян та розгляду звернень Генеральної прокуратури України та з органів прокуратури не містить обґрунтування, що позивач міг становити будь-яку загрозу для нового демократичного режиму».
Інші доводи позивачки зводяться до її незгоди з мотивувальною частиною постанови від 21 січня 2021 року і не підлягають задоволенню, з огляду на те, що це стосується мотивів, якими керувався суд за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права.
Керуючись статтею 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Виправити, не змінюючи при цьому змісту та суті постанови, описку, допущену в мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у цій справі.
Викласти абзац 2 на сторінці 22 постанови (а.с. 79 т. 2) у такій редакції:
«Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд констатує, що з обсягу встановлених судами попередніх інстанцій обставин випливає, що скаржника було звільнено з посади начальника управління організації прийому громадян та розгляду звернень Генеральної прокуратури України на підставі Закону № 1682-VII за критерієм перебування на цій посаді більш ніж один рік із застосуванням заборони протягом 10 років займати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація). Довідка про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій справі про перебування позивача на відповідній посаді, не містить відомостей про наявність фактів протиправної поведінки позивача, спрямованих на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, а наказ Генеральної прокуратури України від 19 січня 2017 року № 41-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління організації прийому громадян та розгляду звернень Генеральної прокуратури України та з органів прокуратури не містить обґрунтування, що позивач міг становити будь-яку загрозу для нового демократичного режиму».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді Л.О.Єресько
В.М. Соколов