Справа № 819/357/16
20 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Галінська А.В.
представника позивача Кучмій М.Я.
представника відповідача Живчик В.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський радіозавод "Оріон" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2016 року №0000042201, -
Публічне акціонерне товариство "Тернопільський радіозавод Оріон" (надалі, позивач) звернулося Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної Державної податкової інспекції від 04.01.2016 року №0000042201.
Позов обґрунтований тим, що всі господарські операції з контрагентами підприємством об'єднання громадян "Брендоборонмаркет", з ТОВ "Платан-Україна" , з ТОВ "Рекома" та ПМП "Екран" є реальними, направлені на виконання господарських завдань товариства, підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, використанням їх у виробництві, а відтак господарські операції з вказаними контрагентами не можуть бути визнані безтоварними. За таких обставин, позивач просить задовольнити даний позов та скасувати оскаржуване податкове повідомлення рішення.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 даний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016р. №0000042201 Тернопільської об'єднаної Державної податкової інспекції в частині 361534,82 грн.; в решті позовних вимог відмовлено; стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської об'єднаної Державної податкової інспекції на користь Публічного акціонерного товариства "Тернопільський Радіозавод "Оріон", м. Тернопіль, вул. вул. 15 Квітня,6 (код ЄДРПОУ 22607719) судовий збір в сумі 4886,00 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Тернопільський радіозавод "Оріон" та Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишено без задоволення; постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 року у справі № 819/357/16 - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2017 ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року та постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року по справі № 819/357/16 скасовано у частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042201 від 04.01.2016 року на суму 289928,93 грн., а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 04.01.2016 р. № 0000042201 на суму 289928,93 грн, з них 231943,14 грн основного платежу та 57985,79 грн штрафних фінансових санкцій.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року у справі № 819/357/16 - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.05.2021 касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області задоволено частково; постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року скасовано; справу №819/357/16 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
29.06.2021 дану справу отримано Тернопільським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 передано на розгляд судді Дерех Н.В.
Ухвалою суду від 05.07.2021 прийнято адміністративну справу №819/357/16 до свого провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 28 липня 2021 року о 10:00 год.
Ухвалою суду від 28.07.2021 підготовче засідання у справі відкладено до 20.09.2021 о 10:00 год.
20.09.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про заміну первісного відповідача у справі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області його правонаступником - Головне управління ДПС у Тернопільській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44143637). Також, відкладено підготовче засідання у справі на 07.10.2021 о 09:30 год.
Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що в порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, абз.14 п.201.10 ст.201 ПК, ПАТ «ТРЗ «Оріон» завищено суму податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість на загальну суму 521171 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2014 року -116888 грн., листопад 2014 року - 14597 грн., грудень 2014 року - 167663 грн., лютий 2015 року - 29413 грн., травень 2015 року - 36393 грн., червень 2015 року - 71536 грн., липень 2015 року - 84681 грн.
Ухвалою суду від 07.10.2021 у відкритому підготовчому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 25.10.2021 о 09:00 год.
25.10.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 09.11.2021 о 10:00 год.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити даний позов повністю. Вказав, що чинним законодавством не встановлено обов'язку позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами. Вважає, що питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт в залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Просить врахувати, що оскільки предметом доказування в даній справі є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування і добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, то не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагентів позивача чи результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.
Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в яких заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову повнітю. Зазначив аналогічні доводи, що і у відзиві на позовну заяву.
09.11.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.12.2021 о 10:00 год.
06.12.2021 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 20.12.2021 о 11:30 год.
20.12.2021 у відкритому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на позов, письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Тернопільською ОДПІ проведена документальна позапланова перевірка ПАТ «ТРЗ «Оріон» з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість за наслідками здійснення операцій з Підприємством об'єднання громадян "Брендоборонмаркет" (код ЄДРПОУ 38103785) за період з 01.10.2014 по 31.12.2014, з 01.02.2015 по 28.02.2015 та з 01.04.2015 по 31.05.2015, з ТОВ "Платан-Україна" (код ЄДРПОУ 25284553) за період з 01.06.2015 по 30.06.2015, з ТОВ "Рекома" (код ЄДРПОУ 22402549) та ПМП "Екран" (код ЄДРПОУ 19418245) за період з 01.07.2015 по 31.07.2015, результати якої оформлено актом від 21.12.2015 №7120/22-02/22607719 (далі - акт перевірки).
За результатами акта перевірки Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000042201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 651463,75 грн., в т.ч. основного платежу в сумі 521171 грн. та штрафних санкцій (25%) в сумі 130292,75 грн.
Не погоджуючись з винесеним контролюючим органом податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
В частині другій статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено частиною першою статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до пункту 201.2 статті 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктами 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України № 996-X1V “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які мають містити відомості про господарську операцію. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, який не мав можливості фактично здійснювати господарські операції, у зв'язку із відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.
Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платників податків та відповідність їх дійсному економічному змісту. Ця позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання та не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.
У постанові від 16.04.2020 №826/7760/15 Верховний Суд вказує, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. При цьому, в першу чергу потрібно, щоб такі документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій, адже за відсутності таких документів (ненадання їх до перевірки) неможливо перевірити реальність таких операцій, правильність обчислення та сплати сум податкових (грошових) зобов'язань.
Поряд з цим, на думку суду, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) конкретним постачальником позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.
Суд також зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню підхід «превалювання суті над формою» та з'ясування справжньої сутності правовідносин, дослідження фактичних відносини, що існували.
Зі змісту вищенаведених положень ПК України вбачається, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Таким чином, вирішальною ознакою для з'ясування правомірності формування Товариством податкового кредиту є з'ясування обставин щодо фактичного вчинення позивачем відповідних господарських операцій з метою їх подальшого використання у своїй господарській діяльності.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.
З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що комплектуючі та радіодеталі постачались на ПАТ «ТРЗ «Оріон» згідно договорів поставки, укладених з ПОГ "Брендоборонмаркет" , ТОВ "Платан-Україна", ТОВ "Рекома" та ПМП "Екран".
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту при оформленні взаємовідносин з ПОГ "Брендоборонмаркет" за період з 01.10.2014 по 31.12.2014, з 01.02.2015 по 28.02.2015 та з 01.04.2015 по 31.05.2015 встановлено його завищення на суму 468009 грн.
ПОГ "Брендоборонмаркет" зареєстровано 07.02.2012. Основним видом діяльності є: 46.51-оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням i програмним забезпеченням. Директор та бухгалтер в одній особі. Кількість працюючих - 5 осіб.
Основними постачальниками ПОГ "Брендоборонмаркет" були: в жовтні, листопаді 2014 року - ТОВ «Сеолан»; в грудні 2014 року - ТОВ «Промтех-трейд»; в лютому 2015 року - ТОВ «Еллада-премія» (ТОВ «Ідеал інвест»); в квітні 2015 року - ТОВ «Сентро-М»; в травні 2015 року - ТОВ «Нео-текс».
В ланцюгу постачання ТОВ «Сеолан» - ПОГ "Брендоборонмаркет" - ПАТ «ТРЗ «Оріон» ТОВ «Сеолан» придбавалась продукція (шкіра для взуття, метил-трет бутиловий ефір, скетч-карти, стартові пакети, розетки, тощо), зовсім не пов'язана з комплектуючими та радіодеталями, які нібито постачались на ПОГ "Брендоборонмаркет".
ТОВ «Сеолан» перебуває на обліку в Харкiвській ОДПI ГУ ДФС у Харкiвськiй областi, та до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за місцезнаходженням та основним видом діяльності - 46.90 - неспецiалiзована оптова торгівля, директор і бухгалтер в одній особі.
В ланцюгу постачання ТОВ «Промтех-трейд» - ПОГ "Брендоборонмаркет" - ПАТ «ТРЗ «Оріон» основним постачальником ТОВ «Промтех-трейд» було ПП"Буд-Ліс-Сервіс", у якого, в свою чергу, єдиним постачальником є ТОВ «СП «Агросфера М» (триває процедура припинення, вид діяльності 01.11-вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур, директор та бухгалтер в одній особі).
В результаті аналізу наявних даних в єдиному реєстрі податкових накладних контролюючим органом встановлено обрив ланцюга постачання комплектуючих, по яких відображено реалізацію ПАТ «ТРЗ «Оріон», шляхом підміни товару в ланцюгу постачання від ТОВ «СП «Агросфера М».
В ланцюгу постачання ТОВ «Еллада-премія» (ТОВ «Ідеал інвест») - ПОГ "Брендоборонмаркет" - ПАТ «ТРЗ «Оріон», ТОВ «Ідеал інвест» придбавались послуги комп'ютерного програмування у ТОВ "Сіті-Трейд ЛТД", ТОВ "Ерідан Пром", ТОВ "Антека", а вже на ПОГ "Брендоборонмаркет" нібито постачались комплектуючі та радіодеталі.
ТОВ "Сіті-Трейд ЛТД" (46.19-дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту), ТОВ "Ерідан Пром" (73.20-дослiдження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки), ТОВ "Антека" (73.12-посередництво в розмiщеннi реклами в засобах масової інформації). Засновник цих трьох підприємств - ТОВ «Оптінторг», де директор та бухгалтер в одній особі - Корольова Людмила Віталіївна, яка є директором 67 підприємств, в т.ч. і ТОВ «Ідеал інвест».
В ланцюгах постачання ТОВ «Сентро-М» - ПОГ "Брендоборонмаркет" - ПАТ «ТРЗ «Оріон» та ТОВ «Нео-текс» - ПОГ "Брендоборонмаркет" - ПАТ «ТРЗ «Оріон» основним постачальником ТОВ «Сентро-М» та ТОВ «Нео-текс» є ПП «Укрбізнестрейд», проте суд зазначає, що докази придбання, виробництва або імпорту комплектуючих та радіодеталей у ТОВ "Укртехмед" відсутнє.
Також, перевіркою повноти визначення податкового кредиту при оформленні взаємовідносин з ТОВ «Платан-Україна» за період з 01.06.2015 по 30.06.2015 встановлено його завищення на суму 19882,5 грн.
Основним видом діяльності ТОВ «Платан-Україна» є: 46.69-оптова торгiвля iншими машинами й устаткуванням. Кількість працюючих - 6 осіб.
Згідно проведеного аналізу інформаційної бази даних органів ДФС встановлено, що єдиним постачальником «реле електромагнітні ІМ07GR, 4-11462037-7, реле 2 Form C 24B 2A/250B» ТОВ «Платан-Україна» було ТОВ «Глорія СТБ», яке зареєстровано 21.04.2015 і на сьогоднішній день вже триває процедура припинення, основний вид діяльності - 18.13 - виготовлення друкарських форм i надання iнших полiграфiчних послуг, директор, бухгалтер і засновник в одній особі.
Отже, на переконання суду, в зв'язку із ненаданням посадовими особами ПАТ «ТРЗ «Оріон», для проведення перевірки, сертифікатів відповідності чи посвідчень якості, не можливо встановити походження придбаних у зазначених вище підприємств ТМЦ.
Разом з тим, суд зазначає, що посадовими особами ПАТ «ТРЗ «Оріон» надано до перевірки лист, адресований ПАТ «ТРЗ «Оріон», яким ТОВ «Платан-Україна» підтверджує, що «реле електромагнітні ІМ07GR, 4-11462037-7, реле 2 Form C 24B 2A/250B» вироблені у 2015 році, Тайванським Підприємством - TE Connectiviti, на якому в свою чергу втілена система управління якістю у відповідності з вимогами міжнародних стандартів ISO 9001:2008.
Поряд з цим, проведеним аналізом баз даних органів ДФС на предмет здійснення контрагентами ПАТ «ТРЗ «Оріон» зовнішньоекономічної діяльності, а також звітів та декларацій поданих зазначеними в ланцюгу постачання контрагентами до податкових органів за місцем реєстрації, не встановлено проведення ними протягом 2015 року зовнішньоекономічних операцій на предмет імпорту - реле електромагнітних ІМ07GR, 4-11462037-7, реле 2 Form C 24B 2A/250B.
Відтак, на думку суду, з наведеного вбачається обрив ланцюга постачання придбаних у ТОВ «Платан-Україна» реле електромагнітних ІМ07GR, 4-11462037-7, реле 2 Form C 24B 2A/250B, як наслідок в ході проведення перевірки не можливо встановити фактичного виробника чи імпортера даних ТМЦ, а отже проведеною перевіркою не можливо підтвердити реальність постачання товару.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту при оформленні взаємовідносин з ТОВ «Рекома» за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 встановлено його завищення на суму 21080 грн.
Директор, засновник та бухгалтер ТОВ «Рекома» в одній особі, на підприємстві працювало дві особи.
Проведеним аналізом баз даних органів ДФС встановлено, що постачальником транзисторів ТОВ «Рекома» було ТОВ «Ідеал Інвест», у якого встановлено відсутність у складі податкового кредиту факту придбання транзисторів, які нібито були поставлені на ТОВ «Рекома» і далі на ПАТ «ТРЗ «Оріон», натомість встановлено факт придбання різного роду послуг, продуктів харчування, побутової хімії, засобів гігієни, тощо.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в наданих до перевірки податковій накладній №15 від 24.07.2015 сума ПДВ (21080 грн.), яка включена до податкового кредиту ПАТ «ТРЗ «Оріон» за липень 2015 року, відрізняється від суми ПДВ (19882,5 грн.) у видатковій накладній №072701 від 27.07.2015, при цьому сальдо по взаєморозрахунках з ТОВ «Рекома» станом на 01.07.2015 та 31.07.2015 було відсутнє.
Проведеною перевіркою встановлено обрив ланцюга постачання придбаних у ПОГ «Брендоборонмаркет», ТОВ «Платан-Україна», ТОВ «Рекома» комплектуючих радіоелементів, з огляду на що суд позбавлений можливості встановити виробника або імпортера зазначених ТМЦ.
Також, судом не здобуто належних доказів, а саме документів, які б могли свідчити про фактичне переміщення (транспортування) ТМЦ від ПОГ «Брендоборонмаркет», ТОВ «Платан-Україна», ТОВ «Рекома» до ПАТ «ТРЗ «Оріон».
Так, згідно пояснення головного бухгалтера ПАТ «ТРЗ «Оріон» доставка товарів від ПОГ «Брендоборонмаркет», ТОВ «Платан-Україна», ТОВ «Рекома» відбувалась через перевізника - «Нова пошта», а частково власними силами.
У відповідності до Умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта», які розміщенні та доступні для ознайомлення на офіційному сайті ТОВ «Нова Пошта», а саме п.6.2. розділу 6 «Оголошена вартість відправлення» встановлено, що оголошена вартість повинна дорівнювати реальній (ринковій) вартості відправлення.
Виходячи з того, що у наданих до перевірки експрес-накладних зазначена вартість відправлення становить від 200,00 до 600,00 грн., а у первинних документах дана вартість значно вища, вони не можуть свідчити про переміщення товарно-матеріальних цінностей, зазначених у видаткових накладних, по ланцюгу постачання від ПОГ «Брендоборонмаркет», ТОВ «Платан-Україна», ТОВ «Рекома» до ПАТ «ТРЗ «Оріон».
Суд зазначає, що згідно з договорами на поставку продукції, укладеними з ПОГ «Брендоборонмаркет» поставка мала відбуватися транспортними засобами покупця (ПАТ «ТРЗ «Оріон») зі складу постачальника на умовах самовивозу.
В ході розгляду даної справи судом також встановлено, що за результатами перевірки встановлено невідповідність відображених даних, що мають істотне значення для підтвердження факту переміщення ТМЦ, які, в свою чергу, зазначені у наданих до перевірки експрес-накладних на перевезення вантажу та посвідченнях на відрядження з даними зазначеними у видаткових накладних, а саме дат відвантаження та дат отримання товарів, кількість одержаного товару, а також інформації щодо осіб, які приймали участь у згаданих операціях.
В результаті проведенння аналізу фінансово-господарської діяльності платника податків відповідно до наявних інформаційних баз даних вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
Крім цього, перевіркою повноти визначення податкового кредиту при оформленні взаємовідносин з ПМП «Екран» за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 встановлено його завищення на суму 12199 грн.
На виконання умов Договору від 04.03.2011 №3 ПАТ «ТРЗ «Оріон» 06.07.2015, у відповідності до платіжного доручення №2270, здійснило на користь ПМП «Екран» передоплату, за продукцію в сумі 33195,20 грн., а також 16.06.2015, у відповідності до доручення №2439 - 40 000,00 грн. та №2476 - 75898,80 грн.
Суд зазначає, що ПМП «Екран» сформовано на адресу ПАТ «ТРЗ «Оріон» та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступні податкові накладні: №3 від 06.07.2015 на суму 33 219,49 грн., в т.ч. ПДВ 5 536,58 грн.; №6 від 16.07.2015 на суму 39975,71 грн., в т.ч. ПДВ 6662,62 грн.; №7 від 16.07.2015 на суму 75898,80 грн., в т.ч. ПДВ 12679,8 грн.
Поставки продукції за даним Договором протягом липня 2015 року проведеною перевіркою не встановлено, та судом не здобуто про це відповідних доказів.
Згідно наданого акту звірки між СГД встановлено, що сальдо по взаєморозрахунках з ПМП «Екран» станом на 01.07.2015 становило по Дт.631р. - 14851,22 грн., а станом на 31.07.2015 по Дт.631р. - 163945,22 грн.
Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними була відображена у Додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015р. та включена до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за відповідний податковий період в сумі 24849,00 грн.
Вирішуючи даний спір по суті, суд також зазначає, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту при оформленні взаємовідносин з ПМП «Екран» за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 встановлено його завищення на суму 12199 грн.
На виконання умов Договору від 04.03.2011 №3 ПАТ «ТРЗ «Оріон» 06.07.2015, у відповідності до платіжного доручення №2270, здійснило на користь ПМП «Екран» передоплату, за продукцію в сумі 33195,20 грн., а також 16.06.2015, у відповідності до доручення №2439 - 40000,00 грн. та №2476 - 75 898,80 грн.
То ж, у сукупності наведених вище обставин, суд вважає, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» та ПОГ «Брендоборонмаркет», ТОВ «Платан-Україна», ТОВ «Рекома» відсутня, у ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.
Суд також звертає увагу на тому, враховуючи наведене, податкові накладні №3 від 06.07.2015 на суму 33219,49 грн., в т.ч. ПДВ 5536,58 грн. та №6 від 16.07.2015 на суму 39975,71 грн., в т.ч. ПДВ 6662,62 грн., виписані ПМП «Екран» на адресу ПАТ ТРЗ «Оріон» в порушення п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 ПК України, тобто, на переконання суду, не на повну суму податкових зобов'язань продавця з врахуванням дати виникнення податкових зобов'язань.
Також, вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає, що Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у своїх постановах: від 13 березня 2018 року у справі №814/3520/13-а, від 31 липня 2018 року у справі №815/3725/13-а, від 03 квітня 2018 року справі №804/1963/17, від 27 березня 2018 у справі №816/809/17, від 27 лютого 2018 року у справі №813/1766/17, від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17, від 17 січня 2018 року у справі №804/8943/13-а, від 23 січня 2018 року у справі № 826/7047/13-а, від 15 травня 2018 року у справі №815/423/17, від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17, від 26 червня 2018 року у справі №826/5522/14, від 26 червня 2018 року у справі №826/548/17, від 23 липня 2019 року у справі №2а/0370/307/11, від 30 серпня 2019 р. у справі №804/17176/14, від 21 січня 2020 року у справі №814/2335/14, від 05 лютого 2020 року у справі №823/1519/16, від 20 лютого 2020 року у справі №802/1255/17-а, висловлює правову позицію, що у ході дослідження господарських операцій необхідно звертати увагу на: реальність здійснення оподатковуваних операцій, які повинні мати ділову мету та економічну вигоду; документальне підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які супроводжують операції певного виду; наявність у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявність розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
У спірному випадку, на думку суду, здійснені позивачем господарські операції не відповідають вказаним критеріям.
Водночас, суд зазначає, що первинні документи містять відомості про господарську операцію, в свою чергу, на податковий орган покладається обов'язок довести, що відомості, які зазначені у первинному документі, є недостовірними. Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 03.10.2019 року у справі №П/811/3228/14, від 17.09.2019 року у справі №813/8137/13-а, від 12 вересня 2019 року у справі № 805/4357/15-а.
У разі реального вчинення господарських операцій, що підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, в платника податків виникає право на формування податкового кредиту, про що у спірному належних, достатніх та допустимих доказів судом не здобуто.
Як Верховним Судом, так і Європейським судом з прав людини сформовано однаковий підхід до врахування “добросовісності контрагента” платника податків при оцінці реальності здійснення господарських операцій та встановленні “ланцюга” постачання та застосування до платника податків негативних податкових наслідків (зокрема, зменшення розміру податкового кредиту).
У постановах Верховного суду від 10 вересня 2018 року у справі №826/8016/13-а, від 10 вересня 2018 року у справі №826/25442/15, від 11 вересня 2018 у справі №810/2677/17, від 10.04.2020 року у справі № 804/1984/16 зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття “добросовісний платник”, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.
Таким чином, судом встановлено, що наданий позивачем пакет первинних документів під час перевірки, не підтверджує та не розкриває суть, внутрішню сторону господарської операцій, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету, а тому суд дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано товарність господарської операції, з огляду на що оскаржувані у справі податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Стосовно інших доводів наведених позивачем у позовній заяві, у відповіді на відзив, письмових поясненнях, то суд критично оцінює такі з огляду на їх надуманість, та зазначає, що згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частинами першою та другою ст.77 КАС України передбачено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, у позові слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 24 грудня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Акціонерне товариство "Тернопільський радіозавод "Оріон" (місцезнаходження/місце проживання: вул. 15 Квітня, 6,м. Тернопіль,46023 код ЄДРПОУз 22607719);
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ 44143637).
Головуюча суддя Дерех Н.В.