05 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/3112/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В. ,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу помічника начальника бронетанкової служби технічної частини військової частини НОМЕР_1 капітан Радзюка Олександра Вікторовича на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі №280/3112/20 за позовом помічника начальника бронетанкової служби технічної частини військової частини НОМЕР_1 капітан Радзюка Олександра Вікторовича до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №280/3112/20.
Не погодившись з ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про винесення додаткового рішення у цій справі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 по справі №280/3112/20 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 ; визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2020 №186 в частині накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення та притягнення до повної матеріальної відповідальності.
01 квітня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 280/3112/20 (а.с. 51-70, т.2).
Залишаючи заяву без розгляду. на підставі ч.7 ст. 139 КАС України, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було подано до суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів. Крім того з відповідною заявою стосовно наміру звернутись до суду щодо стягнення витрат на правничу допомогу позивач також не звертався.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, приписами ч.1 ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
Згідно ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, приписами ч.3 ст.143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З аналізу приписів ст.ст.139, 143 КАС України колегія суддів зазначає, що розгляд заяви про стягнення судових витрат можливий виключно за умов обов'язкового виконання заявником двох вимог: подання відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі та надання доказів на підтвердження суми понесених витрат у п'ятиденний строк після ухвалення рішення при наявності поважних причин для цього.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.09.2020 року у справі №820/4281/17 і відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується при розгляді справи.
Разом з тим, нормами ч. 1 ст. 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Приписами ч. 2 ст. 262 КАС України передбачено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі учасникам справи повідомлялись зазначені процесуальні положення КАС України.
Оскільки положеннями частини 7 ст. 139 КАС України граничний термін подання доказів в обґрунтування понесених стороною судових витрат обмежений проведенням судових дебатів (які при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження не проводяться), колегія суддів доходить висновку про можливість подання таких доказів, або заяви про їх подання до закінчення граничного терміну розгляду адміністративної справи під час її розгляду без виклику (повідомлення) сторін, або в письмовому провадженні.
Водночас, всупереч положень наведених процесуальних норм КАС України, позивач до закінчення визначеного процесуальним законом строку розгляду справи не звертався до суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу та не подавав жодних доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу та заяви про неможливість їх подання з поважних причин. Крім того, протягом всього часу розгляду справи, у тому числі ані у позові, ані в той період, коли справа розглядалась судом по суті, позивачем або його представником не було повідомлено про подання такої заяви, а також про те, що відповідні докази на підтвердження витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином, враховуючи викладені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно застосував приписи ч.7 т. 139 КАС України та повернув заяву представника позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу без розгляду.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись статтями 250, 294, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу помічника начальника бронетанкової служби технічної частини військової частини НОМЕР_1 капітан Радзюка Олександра Вікторовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі №280/3112/20- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко