ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 грудня 2021 року м. Київ № 640/21878/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Бокатової Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-14"
до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання дій неправомірними, та визнання протиправними
та скасування постанов,
Житлово-будівельним кооперативом "Будівельник-14" (адреса: 02090, м. Київ, вул. Санаторна, 4, ідентифікаційний код - 26189101) (далі - позивач, ЖБК "Будівельник-14") подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, ідентифікаційний код - 40224921, ел. пошта - dabk@kievcity.gov.ua) (надалі - відповідач, Департамент ДАБК), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проведення позапланового заходу за об'єктом будівництва: "Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва" в період з 26.01.2021 по 08.02.2021;
- визнати протиправними дії Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проведення позапланового заходу за об'єктом будівництва: "Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва" в період з 17.02.2021 по 02.03.2021;
- визнати протиправними та скасувати: постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 23/21/073-2260 від 16.03.2021 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 22/21/073-2259 від 16.03.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Пащенко К.С.) залишено без руху позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-14".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 відкрито провадження у цій адміністративній справі; постановлено про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 витребувано у Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) докази, а саме: копії наказів: від 25.01.2021 № 146 та від 16.02.2021 № 256; докази направлення листів: № 073-585 від 26.01.2021, № 073-1094 від 09.02.2021 і № 073-1431 від 17.02.2021 на адресу Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-14", та отримання таких листів останнім; лист-відповідь № 001-3892 від 16.12.2020 "Про відсутність підстав для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю" (разом зі зверненням депутата КМР Сулиги Ю.А. , відповідь на який надавалася відповідним листом).
Через канцелярію до суду від відповідача надійшли витребувані документи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-14» виступає замовником будівництва: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва», будівельна адреса 02099, вул. Санаторна. 4 у м. Києві».
Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в період з 26.01.2021 по 08.02.2021 була проведена позапланова перевірка на об'єкті: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва» щодо дотримання суб'єктом містобудування житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-14»; Приватним підприємством «АР «Студія»; Товариством з обмеженою відповідальністю «Ванбуд»; особою відповідальною за проведення авторського нагляду; особою відповідальною за проведенням технічного нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 25.01.2021 № 146.
В результаті позапланової перевірки складено акт перевірки, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021 та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2021.
Департаментом ДАБК в період з 17.02.2021 по 02.03.2021 проводиться друга позапланова перевірка на об'єкті: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва» на підставі службової записки від 03.02.2021 № 073/39вн та через перевірку виконання вимог припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021.
За результатами проведення другої позапланової перевірки Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 23/21/073-2260 від 16.03.2021 та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 22/21/073-2259 від 16.03.2021.
Позивач вказує, що відповідачем було порушено порядок та процедуру проведення позапланової перевірки, а саме - не забезпечено здійснення контролюючого заходу у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, а також проведено перевірку суб'єкта містобудування у період з 26.01.2021 по 08.02.2021 та у період з 17.02.2021 по 02.03.2021 без наявних на те правових підстав.
В площині наведених обставин ЖБК "Будівельник-14", по-перше, визначає, що з листа Департаменту ДАБК від 26.01.2021 № 073-585 вбачається, що він запросив Житлово-будівельний кооператив "Будівельник-14" на 02.02.2021 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32А, 2-й пов., каб. № 221 та вказав надати документи згідно з переліком для проведення позапланового заходу, що прямо заборонено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (по тексту - Закон) та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (за текстом - Порядок № 553).
Відзначений лист отриманий позивачем з матеріалів справи № 640/11626/21, яка знаходиться в Окружному адміністративному суді міста Києва.
Поряд з цим, з отриманого направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.01.2021 № б/н вбачається, що ЖБК "Будівельник-14" дізнався про проведення позапланового заходу лише 02.02.2021, про що свідчить підпис Прачик Б.Е. (голова правління).
Так, позивач звертає увагу, що наказ № 146 Департаменту ДАБК виданий 25.01.2021, а сама перевірка розпочалася на наступний день 26.01.2021, що є порушенням приписів Порядку № 533.
По-друге, на підтвердження підстав проведення позапланового заходу в направленні для проведення планового (позапланового) заходу від 26.01.2021 № б/н зазначається звернення депутата Київської міської ради Ю. Сулиги від 22.12.2020 № 08/279/09/141-19.
Втім, звернення народного депутата, як підстава для проведення позапланового заходу, не підпадає, на думку позивача, під жоден пункт зазначений в абзаці 6 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Тому відповідач перевищив свої службові повноваження та провів позаплановий захід (позапланову перевірку) безпідставно з порушенням норм передбачені регулювання містобудівної діяльності.
Також позивач відзначає, що виходячи з незаконності (завчасне не повідомлення про здійснення позапланового заходу; не забезпечення здійснення контролюючого заходу у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва; проведення перевірки суб'єкта містобудування без наявних на те правових підстав) проведення позапланового заходу, який відбувся в період з 26.01.2021 по 08.02.2021 на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 25.01.2021 № 146, варто стверджувати про неправомірність проведення позапланового заходу, який відбувся в період з 17.02.2021 по 02.03.2021 з підстав службової записки від 03.02.2021 № 073/39вн та перевірки виконання вимог припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021.
В цьому контексті ЖБК "Будівельник-14" висвітлює, що поштовим зв'язком ЖБК "Будівельник-14" отримано лист від 17.02.2021 № 073-1431 від Департаменту ДАБК з вимогою з'явитися до органу за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32А, 2-й пов., каб. № 221 та надати документи згідно з переліком.
В даному листі не було надано ні наказу на проведення перевірки, ні направлення.
Позивач акцентує, що виконання вимог складених приписів від 08.02.2021 було визначене відповідачем до 19 лютого 2021 року та до 22 лютого 2021 року.
Тобто на момент проведення повторної позапланової перевірки з підстав виконання вимог приписів ЖБК "Будівельник-14" мав ще час виконати вимоги приписів.
За переконанням позивача, не отримання завчасно останнім ні направлення на проведення перевірки, ні наказу на проведення перевірки, без виїзду на об'єкт будівництва «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва», завчасне не повідомлення про здійснення позапланового заходу, не забезпечення здійснення контролюючого заходу у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, проведення перевірки суб'єкта містобудування без наявних на те правових підстав, свідчить про факт, що позаплановий захід не проводився.
Відповідно, невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.
Підсумовуючи викладені у позові аргументи позивач вважає протиправними складені відповідачем спірні постанови про накладення штрафів.
З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві на позов зауважив, що на виконання Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до Департаменту ДАБК передана документація щодо об'єктів I, II, III та IV категорій складності, пов'язана з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, із здійсненням державного архітектурно- будівельного контролю щодо об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також декларації про готовність до експлуатації об'єктів будівництва, відповідно до Акту приймання-передавання документів № 38 від 11.10.2016.
Згідно Акту № 38 до Департаменту ДАБК від Державної архітектурно-будівельної інспекції України передано, зокрема, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовникові будівництва, ЖБК «Будівельник-14», декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок на вул. Санаторній, 4 у Дарницькому районі м. Києва» від 04.03.2014 № KB 083140630758.
Керуючись ст. 41 Закону, Порядком № 553, відповідно до наказу від 25.01.2021 № 146 та звернення депутата Київської міської ради Ю. Сулиги від 22.12.2020 № 08/279/09/141-19, Департамент ДАБК провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва».
Під час перевірки з виїздом на місце 26.01.2021 встановлено, що на зазначеному об'єкті будівництва за цією адресою виконувались будівельні роботи на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.03.2014 № KB 083140630758.
Враховуючи викладене, Департамент ДАБК направив простою поштовою кореспонденцією лист від 26.01.2021 № 073-585, зокрема на адресу замовника будівництва - ЖБК «Будівельник-14», щодо прибуття до Департаменту та надання документів необхідних для проведення перевірки.
У подальшому до Департаменту ДАБК прибула уповноважена особа ЖБК «Будівельник-14» голова правління Прачик Б.Е., якій було пред'явлено службове посвідчення та надано копію відповідного направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.01.2021 № б/н, про що свідчить її підпис на направленні.
Відповідно до даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.03.2014 № KB 083140630758, проектна документація на об'єкт будівництва розроблена ПП «АР «Студія» та затверджена наказом голови правління ЖБК «Будівельник-14» Прачик Б.Е. від 23.11.2013 № 5, об'єкт будівництва відноситься до III (третьої) категорії складності.
Згідно із Законом України від 17.01.2017 № 1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» об'єкти будівництва III (крім об'єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру) та IV категорій складності належать відповідно до об'єктів з середніми (СС2) наслідками.
Разом з тим, під час проведення перевірки головою правління ЖБК «Будівельник-14» Прачик Б.Е. не було надано документи, необхідні для проведення позапланової перевірки, а саме: договори на розробку проектної документації; здійснення авторського нагляду; здійснення технічного нагляду; виконання будівельних робіт, накази на призначення головного архітектора проекту, особи, яка здійснює авторський та технічний нагляд, виконроба; відповідального виконавця робіт, вихідні дані на проектування, завдання на проектування, технічні умови, обмірні креслення та висновки щодо несучої здатності будівлі, звіт про детальне інженерне обстеження будівлі, акт обстеження зелених насаджень, акт обстеження технічного стану прилеглих будинків.
Також не було надано, проектну документацію: затверджувальну частину, робочу документацію, наказ про затвердження проектної документації, документи згідно ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», чим порушено вимоги пункт 14 Порядку № 553.
За результатами проведення перевірки було складено відповідний акт перевірки від 08.02.2021, та враховуючи виявлені порушення Департамент ДАБК замовникові будівництва - ЖБК «Будівельник-14» видав припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2021.
В свою чергу уповноважена особа ЖБК «Будівельник-14» відмовилась від отримання вказаних вище матеріалів перевірки у зв'язку з чим останні, були надіслані рекомендованим листом з повідомлення від 09.02.2021 № 073-1094 (р. 0104405206765) на адресу ЖБК «Будівельник-14», про що зроблено відповідний запис.
Одночасно, вказаним листом, керівника ЖБК «Будівельник-14» було запрошено до Департаменту ДАБК на 18.02.2021 на 10 год. 00 хв. для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Надалі відповідно до ст. 41 Закону та Порядку № 553 на підставі перевірки виконання вимог припису Департаменту ДАБК про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021 та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2021, з урахуванням службової записки від 03.02.2021 № 073/39 вн та відповідно до наказу від 16.02.2021 № 256, відповідач провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва».
Враховуючи викладене, Департаментом ДАБК направлено лист на адресу ЖБК «Будівельник-14» та ТОВ «КБМ-С» щодо необхідності прибуття до департаменту та надання документів необхідних для проведення перевірки.
В ході проведення перевірки голові правління ЖБК «Будівельник-14» - Прачик Б.Е. було пред'явлено службове посвідчення та вручено копію відповідного направлення, про що свідчить відповідна відмітка.
Під час перевірки встановлено, що замовник будівництва ЖБК «Будівельник-14» не виконав вимоги приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021 та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2021.
Також встановлено, що на об'єкті будівництва виконуються будівельні роботи, які не було зупинено, відповідно до вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021.
На час проведення перевірки було вже змонтовано арматурні каркаси залізобетонних пілонів, частково влаштована опалубка пілонів, що підтверджено фотофіксацією та записами в журналі загальних робіт (що додаються), який знаходився на об'єкті будівництва.
У визначені терміни замовником будівництва, ЖБК «Будівельник-14» не надано документи зазначені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2021, що може свідчити про відсутність таких документів у замовника будівництва ЖБК «Будівельник-14».
За результатами проведення перевірки було складено відповідний акт перевірки від 02.03.2021, та враховуючи виявлені порушення Департаментом ДАБК відносно замовника будівництва - ЖБК «Будівельник-14» складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2021.
Відповідач примітив, що головою правління ЖБК «Будівельник-14» - Прачик Б.Е. особисто отримано матеріали, складенні за результатами перевірки, про що свідчить підпис останньої.
При цьому головою правління ЖБК «Будівельник-14» не було надано жодних зауважень та пояснень щодо складених матеріалів перевірки та виявлених порушень, а тому відповідач прийшов до висновку, що Прачик Б.Е. погодилась з порушеннями, що були виявлені в ході проведення державного архітектурно-будівельного контролю.
Одночасно голову правління ЖБК «Будівельник-14» - Прачик Б.Е. було запрошено на розгляд справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності на 16.03.2021 на 10 год. 00 хв.
На призначену дату до Департаменту ДАБК з'явилась голова правління ЖБК «Будівельник-14» - Прачик Б.Е.
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом ДАБК було винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.03.2021 № 22/21/073-2259 та № 23/21/073-2260, якими ЖБК «Будівельник-14» визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абз. 3 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» невиконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, та абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та накладено штрафи.
Наведені постанови були отриманні головою правління ЖБК «Будівельник-14» - Прачик Б.Е.
Відповідач наголошує, що ЖБК «Будівельник-14» ухиляється від виконання вимог, встановлених у вищезазначених приписах. Видані приписи на сьогодні є чинними. Доказів про те, що замовником будівництва вживалися заходи з метою усунення зазначених у приписах порушень Департаменту ДАБК не надано, на адресу останнього не надходили.
Зауважуємо, що актом від 02.03.2021, складеним Департаментом ДАБК за результатами проведеного позапланового заходу, зафіксовано невиконання відповідачем вимог припису від 08.02.2021.
Отже, саме за результатами проведення позапланового заходу встановлено факт невиконання відповідачем вимог припису від 08.02.2021, що зафіксовано в акті від 02.03.2021.
Додатково позивач вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про статус депутата місцевої ради» депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Тому депутат місцевої ради є фізична особа, яка здійснює свої повноваження шляхом, зокрема представництва інтересів територіальної громади.
Керуючись ст. 41 Закону, Порядком № 553, відповідно до наказу від 25.01.2021 № 146 та звернення депутата Київської міської ради Ю. Сулиги від 22.12.2020 № 08/279/09/141-19, Департамент ДАБК провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна. 4 у Дарницькому районі м. Києва».
Відтак призначаючи проведення позапланової перевірки посадові особи Департаменту ДАБК діяли виключно в межах та у спосіб встановлений Законом.
Відповідач підкреслює, що під час проведення перевірки посадовою особою Департаменту ДАБК голові правління ЖБК «Будівельник-14» - Прачик Б.Е. було пред'явлено службове посвідчення та надано копію відповідного направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.01.2021 № б/н, про що свідчить підпис останньої на вказаному направленні.
У подальшому посадовою особою Департаменту з метою проведення перевірки виконання вимог припису Департаменту ДАБК про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021 здійснено повторний виїзд на об'єкт будівництва за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Санаторна, 4.
Голові правління ЖБК «Будівельник-14» - Прачик Б.Е. було пред'явлено службове посвідчення та надано копію відповідного направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 17.02.2021 № б/н, про що свідчить підпис голови правління на цьому направленні.
Відповідач зауважив, що перевірка проводилась у присутності голови правління ЖБК «Будівельник-14» - Прачик Б.Е. в період з 26.01.2021 по 08.02.2021 та з 17.02.2021 по 02.03.2021, що говорить про недостовірність твердження позивача про відсутність уповноваженої особи ЖБК «Будівельник-14» під час проведення Департаментом ДАБК позапланової перевірки.
За доводами відповідача посадовою особою Департаменту ДАБК під час проведення позапланової перевірки, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 41 Закону та пп. 11 п. 11 Порядку № 553, на вказаному вище об'єкті будівництва, проведено фотофіксацію, якою підтверджуються, зокрема факт виїзду посадової особи Департаменту ДАБК на об'єкт будівництва з метою проведення перевірки, чим спростовуються твердження позивача, про не виїзд посадової особи Департаменту ДАБК на об'єкт будівництва.
Згідно позиції відповідача, при виконанні своїх повноважень Департамент ДАБК та його посадові особи діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Вирішуючи спір по суті суд зауважує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
В площині питань процедури адміністративного оскарження рішень за означеним спором, суд констатує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В рамках означеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: «На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це «комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави»; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» має значення, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - «похідні повноваження».
«У спосіб» значить, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Поряд з цим, суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до приписів Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Так «Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до покладених на неї завдань Держархбудінспекція, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.
Свої повноваження Держархбудінспекція здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи.
Нормами «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Зважаючи на наведені нормативні приписи варто зауважити, що уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю, в межах здійснення архітектурно-будівельного контролю, наділений повноваженнями з: складення протоколів про вчинення правопорушень, актів перевірок та накладання штрафів відповідно до закону; видачі обов'язкових для виконання приписів щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Таким чином вчинені відповідачем, в особі його уповноважених посадових осіб, дії та прийняті ним спірні рішення мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, для встановлення обставин протиправності оскаржуваних дій та рішень, необхідним є перевірка судом вчинених Департаментом ДАБК дій та прийнятих ним рішень на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.
Поряд з наведеним суд відмічає, що «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
З наведених приписів Порядку випливає, що перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю, а також звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, є підставами для проведення позапланової перевірки.
До обов'язків посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю відносяться: пред'явлення, під час проведення позапланової перевірки, суб'єкту містобудування або його представнику службового посвідчення та надання копії направлення для проведення такої перевірки; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у присутності осіб, які будують або збудували об'єкт будівництва.
На посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю покладається обов'язок здійснення, у межах своїх повноважень, державного архітектурно-будівельного контролю у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено.
В свою чергу, у випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
При цьому виконання посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю покладених на них обов'язків кореспондує до реалізації суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється такий контроль, своїх прав, а саме: перевірки наявності у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Тим самим, з приписів Порядку випливає про гарантоване право суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва бути належним чином повідомленими про дату і час проведення перевірки до її початку.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складаються акт перевірки та протокол, та видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
При цьому у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Окремо варто відзначити, що наказом «Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства» від 15.05.2012 № 240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», відповідно до статей 3 та 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», статей 244-6, 254, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, затверджено: уніфіковану форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1; форму акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій згідно з додатком 2; форму припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил згідно з додатком 3; форму припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 4; форму направлення для проведення планового (позапланового) заходу згідно з додатком 9.
Згідно з додатку 1, в акті, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт, має міститися, серед іншого, інформація щодо осіб, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю): посадові особи органу державного нагляду (контролю); керівник суб'єкта господарювання/фізична особа або уповноважені ними особи.
Відповідно до додатку 2, форма акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій має містити дані про недопущення юридичною особою, фізичною особою/фізичною особою - підприємцем (уповноваженою ними особою), що перевіряється на об'єкт будівництва. Такий акт складається у присутності відповідних осіб.
Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (додаток 3), а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт (додаток 4) мають містити інформацію, зокрема:
заходів щодо усунення порушень із визначенням терміну виконання;
дати повідомлення про виконання припису.
Направлення для проведення планового (позапланового) заходу (додаток 9) має містити:
відомості щодо дійсності направлення при пред'явленні службового посвідчення;
підставу проведення планової (позапланової) перевірки;
строк дії направлення;
попередження про те, що працівники органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі;
відповідальність за недопущення працівників органів державного архітектурно-будівельного контролю для здійснення перевірки передбачена частиною другою статті 18842 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (додаток 7) містить інформацію про повне найменування органу, у якому буде розглядатися справа.
Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (додаток 8) має містити: посаду, прізвище, ім'я та по батькові осіб, які брали участь у розгляді справи; інформацію щодо надіслання примірнику постанови поштою.
З наведеного убачається про відповідні вимоги як до форми, так і до змісту форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Також убачається про правила оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю.
Як свідчать матеріали справи, 22.12.2020 на адресу Голови Київської міської державної адміністрації Кличка В.В. депутатом Київської міської ради Сулигою Ю.А. направлено депутатське звернення № 08/279/09/141-19, у якому останній просив: забезпечити всебічний, повний і об'єктивний розгляд зазначеного питання по суті згідно із компетенцією; для зменшення соціальної напруги, звернутись до відповідних контролюючих та правоохоронних органів (Прокуратури, МВС тощо), прийняти необхідні організаційно-правові міри для проведення перевірки законності будівництва за адресою: Санаторна, 4 у м. Києві, дотримання забудовником будівельних норм та правил і т.д.
На підставі вказаного депутатського звернення Департаментом ДАБК прийнято наказ від 25.01.2021 № 146, згідно якого:
« 1. Наказано Управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): здійснити проведення позапланової перевірки: житлово-будівельного кооператива «Будівельник-14» (ідентифікаційний код юридичної особи 26189101, вул. Санаторна 4, м. Київ, 02099); приватного підприємства «АР «Студія» (ідентифікаційний код юридичної особи 23713317, вул. Рейтарська, 35, кв. 24, м. Київ, 01034); товариства з обмеженою відповідальністю «Ванбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 25405583 вул. Бориспільська, 9, м. Київ, 02093); особи, відповідальної за проведення авторського нагляду, Хоменка Іллі Петровича ; особи, відповідальної за проведення технічного нагляду, Білошицького Костянтина Петровича (серія та номер кваліфікаційного сертифіката ІТ № 001220) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва »;
2. Оформити направлення для проведення позапланової перевірки».
У відповідності до направлення б/н від 26.01.2021 строк його дії з 26.01.2021 по 08.02.2021.
26.01.2021 відповідачем складено лист № 073-585, у якому останній запросив Житлово-будівельний кооператив "Будівельник-14" прибути 02.02.2021 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32А, 2-й пов., каб. № 221 та надати документи згідно з переліком.
Згідно даних направлення б/н від 26.01.2021, таке 02.02.2021 отримано головою правління ЖБК «Будівельник-14» - Прачик Б.Е.
З огляду на відзначене суд примічає про відсутність належного повідомлення позивача з боку відповідача про дату і час проведення перевірки з 26.01.2021.
За результатами проведеної з 26.01.2021 по 08.02.2021 Департаментом ДАБК позапланової перевірки складено: акт перевірки від 08.02.2021; припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021; припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2021.
Згідно припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2021, відповідачем визначено термін усунення порушень до 22.02.2021, та викладено вимогу повідомити про виконання припису до 19.02.2021.
Відповідно до припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021, Департаментом ДАБК викладено вимогу про зупинення виконання будівельних робіт з 09.02.2021 до усунення допущеного порушення, та повідомити про виконання припису до 22.02.2021.
У подальшому, 16.02.2021 Департаментом ДАБК прийнято наказ № 256.
Зазначений наказ прийнято на підставі службової записки від 03.02.2021 № 073/39вн та через перевірку виконання вимог припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021.
За змістом службової записки:
«Департаментом в межах повноважень на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради Ю. Сулиги від 22.12.2020 № 08/279/09/141-19 було оформлено наказ від 25.01.2021 № 146 та направлення від 26.01.2021 № б/н щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва».
В ході проведення перевірки встановлено, що за вказаною адресою на замовлення житлово-будівельного кооператива «Будівельник-14» товариством з обмеженою відповідальністю «КБМ-С» (договір про участь у реконструкції від 02.07.2020 № 02/07-2020) виконуються будівельні роботи з реконструкції гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва.
Враховуючи зазначене, прошу видати наказ для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єктом містобудування, ТОВ «КБМ-С» (код ЄДРПОУ 43629830), на об'єкті будівництва «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва».
Відповідно, необхідність видачі наказу № 256 від 16.02.2021 для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності пов'язана із проведенням позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва», та виконання будівельних робіт з реконструкції гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва.
17.02.2021 відповідачем складено лист № 073-1431, у якому останній запросив Житлово-будівельний кооператив "Будівельник-14" прибути 24.02.2021 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32А, 2-й пов., каб. № 221 та надати документи згідно з переліком.
Згідно направлення б/н від 17.02.2021 строк його дії з 17.02.2021 по 02.03.2021.
Таке направлення 18.02.2021 отримано головою правління ЖБК «Будівельник-14» - Прачик Б.Е.
Зважаючи на наведене суд вказує про відсутність належного повідомлення позивача з боку відповідача про дату і час проведення перевірки з 17.02.2021.
За результатами проведеної Департаментом ДАБК з 17.02.2021 по 02.03.2021 позапланової перевірки складено акт перевірки від 02.03.2021.
Суд визначає, що враховуючи зміст службової записки від 03.02.2021 № 073/39вн, необхідність видачі наказу № 256 від 16.02.2021 для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності пов'язана із проведенням позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва: «Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва», та виконання будівельних робіт з реконструкції гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі м. Києва.
В той же час, в службовій записці не визначено такої підстави для проведення позапланової перевірки як-то перевірка виконання ЖБК "Будівельник-14" вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт б/н від 08.02.2021.
Крім того слід зауважити, що в силу припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.02.2021, Департаментом ДАБК викладено вимогу про зупинення виконання будівельних робіт з 09.02.2021 до усунення допущеного порушення, та повідомити про виконання припису до 22.02.2021, що вказує про призначення та проведення Департаментом ДАБК позапланової перевірки згідно наказу № 256 від 16.02.2021 в межах визначеного за відповідним приписом терміну.
За результатами проведення позапланової перевірки Департаментом ДАБК прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 23/21/073-2260 від 16.03.2021 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 22/21/073-2259 від 16.03.2021.
За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Поняття принципу «належного врядування» розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04).
Європейський Суд з прав людини у рішення від 20.10.2011 у вказаній справі підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia) і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Отже, приймаючи до уваги наведені нормативні положення, що стосуються питань порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю позапланових, з урахуванням неналежного повідомлення ЖБК "Будівельник-14" з боку Департаментом ДАБК про дату і час проведення позапланових перевірок з 26.01.2021 та з 17.02.2021, зважаючи, що службова записка № 073/39вн від 03.02.2021 не містить такої підстави для проведення позапланової перевірки як-то перевірка виконання ЖБК "Будівельник-14" вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт б/н від 08.02.2021, а прийняття наказу № 256 від 16.02.2021 про призначення позапланової перевірки, і її проведення мало місце в рамках визначеного за відповідним приписом терміну, обґрунтованими, за висновками суду, є доводи позивача про порушення відповідачем порядку та процедури проведення позапланових перевірок.
Дане, в сукупності викладених епізодів, за переконанням суду, вказує про недотримання відповідачем встановленої Порядком процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю при прийнятті спірних рішень, а тому наявними є підстави для визнання спірних дій, та постанов, прийнятих Департаментом ДАБК, протиправними, зокрема як таких, що не відповідають положенням п.п. 1, 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що, в свою чергу, є підставою для скасування відповідних постанов.
У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
За переконанням суду відповідач не довів правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень, та не надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували доводи та аргументи позивача щодо викладених ним процедурних порушень.
За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, як то відповідача у справі підлягають відшкодуванню судові витрати.
Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Позов Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-14" - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проведення позапланового заходу за об'єктом будівництва: "Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва" в період з 26.01.2021 по 08.02.2021.
3. Визнати протиправними дії Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проведення позапланового заходу за об'єктом будівництва: "Реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вулиці Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва" в період з 17.02.2021 по 02.03.2021.
4. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 23/21/073-2260 від 16.03.2021, прийняту Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
5. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 22/21/073-2259 від 16.03.2021, прийняту Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
6. Стягнути на користь Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-14" (адреса: 02090, м. Київ, вул. Санаторна, 4, ідентифікаційний код - 26189101), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, ідентифікаційний код - 40224921) понесені ЖБК "Будівельник-14" витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 540,40 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 40 копійок).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя К.С. Пащенко