Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
24 грудня 2021 р. Справа № 520/27410/21
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро Кредитних історій", Національного банку України, Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", Компанії "Бікоптіма Лімітед" про: 1) скасування рішення про розміщення інформації в Бюро кредитних історій, щодо позивача, як фізичної особи, як власника суб'єктів господарювання; 2) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро кредитні історії», код 33546706 моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон гривень, 00 коп.) за розміщення недостовірної інформації, та таку що шкодить діловій репутації, -
встановив:
В оформленні матеріалів адміністративного позову виявлено низьку недоліків.
По-перше, згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміст способів захисту та повноважень суду із їх застосування викладений законодавцем у ч.1 ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Всупереч зазначеного, заявлені позивачем позовні вимоги не відповідають належним способам захисту та повноваженням суду при вирішення спору, а саме: не конкретизовано яке саме рішення підлягає скасуванню (його реквізити та ким видано); також, не визначені вимоги щодо кожного з відповідачів, тобто, відсутня співмірність вимог відповідно до визначених позивачем відповідачів.
У контексті викладених норм заявнику належить привести заявлені позовні вимоги у відповідність до вимог ч.1 ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України.
По-друге, до позову не додані докази сплати судового збору.
Так, частиною 3 ст. 161 КАС встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно положеннями пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою позову немайнового характеру - ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.
За змістом позовної заяви заявник стверджує про відсутність обов'язку оплачувати судовий збір у спірних правовідносинах згідно Закону України "Про судовий збір".
Однак, на противагу доводам позивача суддя зауважує, що відповідно до абз.2 ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Жодних доказів звільнення від сплати судового збору відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" позивачем не надано.
Надане позивачем посвідчення ОСОБА_2 - інваліда з дитинства, не звільняє позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви щодо захисту своїх порушених прав.
Ані приписами ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір", ані приписами ст.5 названого акту законодавства процесуальна дії з приводу подання згаданого позову не звільнена від оплати судового збору.
Отже, позивачу необхідно визначитися зі змістом своїх позовних вимог в контексті вимог ч.1 ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України та надати до суду докази сплати судового збору відповідно до заявлених позовних вимог або надати належні документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
По-третє, згідно ч.1 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частин другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частин сьомої-десятої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Судом встановлено, що позов та додані до нього документи, подано представником позивача через систему "Електронний суд".
Проте, представником позивача, в порушення ч. 9 ст. 44 КАС України, не надано доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду: уточнену позовну заяву у відповідній кількості учасникам справи, якою привести заявлені позовні вимоги у відповідність до вимог ч.1 ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України; докази сплати судового збору відповідно до заявлених позовних вимог або надати належні документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; докази направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії поданих до суду документів, у тому числі, позов та додані до нього документи.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ухвалив:
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.
Встановити, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до суду:
- уточнену позовну заяву у відповідній кількості учасникам справи, якою привести заявлені позовні вимоги у відповідність до вимог ч.1 ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України;
- докази сплати судового збору відповідно до заявлених позовних вимог або надати належні документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії поданих до суду документів, у тому числі, позов та додані до нього документи.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась із адміністративним позовом.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Старосєльцева