справа № 380/19915/21
23 грудня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н.І., представника позивача Шнира Я.Б., Шейхета М., представниці відповідача Литвиненко Х.А. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу (79054 м. Львів вул. Кульчицької 1/94) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79000 м. Львів площа Маркіяна Шашкевича 1) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Литвиненко Х. А. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 27.10.2021 ВП № 65253201 про закінчення виконавчого провадження.
В обґрунтування позову зазначено, що при винесенні оскаржуваної постанови державним виконавцем не перевірено фактичне виконання судового рішення, усі виконавчі дії звелись до формального складення постанови про відкриття виконавчого провадження і його закінчення без виходу на місце території об'єкту культурної спадщини. Також позивач вказав, що державний виконавець передчасно закінчив виконавче провадження без належної оцінки як самої відповіді боржника та і змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 813/3297/18. Крім того, зауважує, що боржником рішення суду не виконано, відтак звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 19.11.2021 суддя прийняла позовну заяву та відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 09.12.2021 суд замінено відповідача з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позові, надали аналогічні усні пояснення. Просили позовні вимоги задовольнити повністю.
Представниця відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 13805ел від 22.12.2021). Зазначила, що боржником виконано судове рішення, про що свідчить надісланий виконавцю лист від 13.05.2021 № 0004-39262, відтак не бачить підстав для визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Суд, заслухав пояснення повноважних представників сторін, дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, встановив таке.
Рішенням Львівського Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі № 813/3297/18 адміністративний позов задоволено повністю та вирішено:
- визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради та Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України”, в частині п.п. 3, 4, щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХ ст. у Львові, вул. Єрошенка”.
- визнати протиправною бездіяльність Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради щодо невиконання п. 2, 3, 4, 9 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХст. у Львові, вул. Єрошенка”.
- визнати протиправною бездіяльність Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради щодо невиконання п. 2 Порядку обліку культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХст. у Львові, вул. Єрошенка”.
- визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради та Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради щодо невиконання вимог ст. 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини” та ДСТУ Б.Б.2.2-10:2016, а саме не визначення меж та режимів використання зон пам'яток архітектури і містобудування, щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХст. у Львові, вул. Єрошенка”.
- зобов'язати Львівську міську раду, виконавчий комітет Львівської міської ради та Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України”, в частині п.п. 3, 4, щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХст. у Львові, вул. Єрошенка”.
- зобов'язати Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради виконати п. 2, 3, 4, 9 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2001 № 1760, щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХст. у Львові, вул. Єрошенка”.
- зобов'язати Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради виконати п. 2 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХст. у Львові, вул. Єрошенка”.
- зобов'язати Львівську міську раду та Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради виконати вимоги ст. 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини” та ДСТУ Б.Б.2.2-10:2016, а саме визначити межі та режим використання зон пам'яток архітектури і містобудування, щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХ ст. у Львові, вул. Єрошенка”.
Судове рішення набрало законної сили 22.01.2019.
Львівським окружним адміністративним судом 18.11.2020 видано виконавчий лист №813/3297/18 про зобов'язання Львівської міської ради, виконавчий комітет Львівської міської ради та Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України”, в частині п.п. 3, 4, щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХ ст. у Львові, вул. Єрошенка”.
На підставі вказаного виконавчого листа державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Христиною Анатоліївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2021 ВП № 65253201, якою було зобов'язано Львівську міську раду, виконавчий комітет Львівської міської ради та Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України”, в частині п.п. 3, 4, щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХ ст. у Львові, вул. Єрошенка”, яку скеровано боржнику.
Державним виконавцем також скеровано боржнику вимоги державного виконавця від 29.06.2021 № 16485 та від 05.10.2021 № 25449 про виконання рішення суду.
Від Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради на адресу відповідача надійшов лист № 0004-вих-39262 від 13.05.2021, яким останній повідомив про виконання рішення суду.
На підставі вказаного листа 27.10.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Христиною Анатоліївною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 6523201 у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення.
Не погоджуючись із вказаною постановою про закінчення виконавчого провадження та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.
Спірні правовідносини у даній справі врегульовані Конституцією України, Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404 - VIII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та іншими нормативно - правовими актами.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.
У ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” (ч.1 ст.5 цього Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 цього Закону).
З наведених законодавчих норм вбачається, що виконавець зобов'язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, у випадках, передбачених п.п. 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 ч.1 цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Судом встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 27.10.2021 ВП № 65253201 була винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Христиною Анатоліївною у зв'язку з повним виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі № 813/3297/18, що підтверджується відповіддю боржника від 13.05.2021 № 0004-39262.
Так, боржник у вказаному листі просив закрити виконавче провадження в частині зобов'язання управління охорони історичного середовища Львівської міської ради виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.98 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», в частині п.п. 3, 4 щодо об'єкта «Нове юдейське кладовище, ХІХ ст. у Львові, вул. Єрошенка» за виконачим листом № 813/3297/18, виданим 18.11.2020.
Також вказав, що відповідно до наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 04.12.2017 № 58-ОС «Про внесення до Переліку об'єктів культурної спадщини щойно виявлених пам'яток» внесено у Перелік щойно виявлених пам'яток історії Нове юдейське кладовище на вул. Єрошенка у м. Львові. Отже, у зв'язку із внесенням Нового юдейського кладовища на вул. Єрошенка у м. Львові до Переліку об'єктів культурної спадщини щойно виявлених пам'яток проведено роботу з вивчення його стану. Щодо п. 4 Розпорядження, а саме не допускати проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань, та на території закритих кладовищ, в частині Нового юдейського кладовища на вул. Єрошенка у м. Львові, на даний час відсутня інформація щодо здійснення зазначених будівельних робіт.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що лист боржника від 13.05.2021 № 0004-39262 свідчить про виконання рішення суду та вважає вжиті боржником заходи недостатніми для виконання судового рішення в повному обсязі.
Так, як вже було зазначено вище, Львівським окружним адміністративним судом 18.11.2020 видано виконавчий лист №813/3297/18 про зобов'язання Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради та Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України”, в частині п.п. 3, 4, щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХ ст. у Львові, вул. Єрошенка”.
Суд зазначає, що даним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України” було затверджено додаткові заходи щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України.
Так, відповідно до п. 3 цього розпорядження зобов'язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин впродовж 1998-1999 років провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.
Водночас, відповідач, заперечуючи проти позову, не надав на підтвердження фактичного виконання рішення суду доказів залучення громадський організацій, у томі числі організацій національних меншин, до виконання вищевказаного розпорядження, доказів взяття на облік місць, де залишилися сліди давніх поховань, організації їх вивчення з наступним оприлюдненням в засобах масової інформації, доказів проведення роботи з виявлення і вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, доказів того, що заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження, облаштування місць поховання носять постійний, а не одноразовий характер тощо.
В матеріалах справи також відсутні докази щодо проведення робіт по вивченню території щодо об'єкта “Нове юдейське кладовище, ХІХ ст. у Львові, вул. Єрошенка”.
Таким чином, підсумовуючи все вище вказане, суд вважає, що наведені відповідачем у оскаржуваній постанові заходи на виконання рішення суду є недостатніми для повного його виконання.
Звідси, закінчення виконавчого провадження ВП № 65253201 є передчасним.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідачем передчасно, відтак, не відповідає критеріям, встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України, що вказує на її протиправність.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача не надав і не довів наявності підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.10.2021 ВП № 65253201.
Відтак, така постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позов - задоволенню.
Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 73-77, 139, 244- 246, 250, 255, 262, 287, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Х. А. від 27.10.2021 ВП № 65253201 про закінчення виконавчого провадження.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, код ЄДРПОУ 43317547) на користь Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу (79054, м. Львів, вул. Кульчицької, 1/94, код ЄДРПОУ 21720365) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2021.
Суддя Р.П. Качур