справа № 380/16929/21
23 грудня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), у якій з урахуванням ухвали про роз'єднання позовних вимог від 04.10.2021 у справі № 380/16482/21 та заяви про внесення змін у позовну заяву (вх. № 83336 від 15.11.2021) просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу у 2018 році підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з призначенням на посаду інспектора прикордонної служби - майстра групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Грушів», відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з призначенням на посаду інспектора прикордонної служби - майстра групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на день виключення із списків загону відповідач не в повному обсязі, на думку позивача, нарахував та виплатив йому грошове забезпечення, зокрема підйомну допомогу у 2018 року. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати грошового забезпечення за період проходження військової служби у належному розмірі, відтак звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 04.10.2021 роз'єднано позовні вимоги у справі 380/16482/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, виділивши у самостійні провадження.
Ухвалою від 11.10.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 80087 від 03.11.2021), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Вказав, що передбачена підпунктом 1 пункту 3 статті 9-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підйомна допомога не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, а є самостійним видом допомоги, яка виплачується за певних умов при переїзді військовослужбовця до нового місця служби. Також вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки, останнього звільнено з військової служби 10.04.2020, а він звернувся до суду лише у вересні 2021 року. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Крім того просив розгляд справи здійснювати за участю представника відповідача. Оскільки вказане клопотання не відповідає загальним вимогам до форми та змісту будь-якої письмової заяви чи клопотання, встановленим статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), таке судом не розглядається.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив (вх. № 83337 від 15.11.2021), у якій проти доводів відповідача заперечив. Навів заперечення щодо доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду. Просив позов задовольнити.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення).
Відповідно до частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Верховний Суд України у постанові від 08.11.2017 у справі № 6-162цс17 дійшов правового висновку, що відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відтак суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Суд вивчив матеріали справи, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.
Відповідно до відомостей із послужного списку у спірний період ОСОБА_1 останній проходив військову службу:
1) з 27.10.2017 по 01.02.2018 інспектором прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” II категорії (тип А) оперативно - бойової прикордонної комендатури “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” 11 прикордонного загону (І категорії) Східного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України;
2) з 01.02.2018 по 08.11.2018 інспектором прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “Бахмут” II категорії (тип А) оперативно - бойової прикордонної комендатури;
3) з 08.11.2018 по 15.11.2018 в розпорядженні начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України;
4) з 15.11.2018 по 10.04.2020 інспектором прикордонної служби - майстром групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби “Грушів”(тип Б) відділу прикордонної служби Рава Руська “І категорїї”(тип Б) 7 прикордонного загону (“І категорії”) Західного регіонального управління (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника 7 прикордонного загону Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» № 80-ОС від 10.03.2020 позивача звільнено з військової служби у запас за пп. «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказом начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» № 123-ос від 10.04.2020 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 10.04.2020.
Відповідно до карток грошового забезпечення та заробітної плати ОСОБА_1 за 2018-2020 роки, позивачу не виплачено підйомну допомогу у зв'язку з призначенням на посаду інспектора прикордонної служби - майстра групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Грушів».
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому зазначеної підйомної допомоги, передбаченої ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відтак звернувся до суду із цим позовом на захистом своїх порушених прав.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
В силу вимог ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною третьою статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Більш детально порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги регламентується Наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 № 45 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги» (далі Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45, у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв'язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім'ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби.
Пунктом 2 Порядку № 45 визначено, що право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає: на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посаду; на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів; на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.
Розмір підйомної допомоги обчислюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов'язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім'ї - на дату реєстрації їх місця проживання у населеному пункті за новим місцем військової служби військовослужбовця (розташованому поблизу місця служби військовослужбовця).
Відповідно до положень п. 3 Порядку № 45 виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат. У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов'язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини). Військовослужбовцям, які на дату прибуття до іншого населеного пункту перебувають у розпорядженні відповідного командира, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється після призначення їх на посади та вступу до виконання обов'язків за посадами за новим місцем військової служби в цьому населеному пункті.
Підйомна допомога також виплачується військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу за контрактом (за призовом осіб офіцерського складу) і призначеним на посади у військові частини, що дислокуються поза пунктом їх постійного проживання до прийняття (призову) на військову службу (пп. 1 п. 4 Порядку № 45).
Із аналізу вищенаведених норм видно, що підйомна допомога виплачується тим, військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом та переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини.
Отже, позивач набув право на виплату підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з призначенням на посаду інспектора прикордонної служби - майстра групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Грушів».
Із долучених до матеріалів справи особистих карток грошового забезпечення та заробітної плати ОСОБА_1 за 2018-2020 роки судом встановлено, що останньому підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з призначенням на посаду інспектора прикордонної служби - майстра групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не нараховано та не виплачено.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку що заявлені позовні підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Ураховуючи наведене вище, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими частково, а відтак позов підлягає задоволенню.
В силу вимог ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору і такий ним не сплачувався.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (79010 м. Львів вул. Личаківська 74; код ЄДРПОУ 14321653) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) невиплати ОСОБА_1 у 2018 році підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з призначенням на посаду інспектора прикордонної служби - майстра групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Грушів», відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з призначенням на посаду інспектора прикордонної служби - майстра групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Грушів».
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.П. Качур