справа № 380/11693/21
про закриття провадження у справі
23 грудня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», в якій позивач просить суд: визнати бездіяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень в особі державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» (оформлено листом на ім'я позивача від 29.04.2021) щодо відмови провести вилучення та знищення з наявних обліків (картотек) місць попереднього ув'язнення відомостей (документів та інформації) з архівної особової справи слідчо-арештованого ОСОБА_1 щодо його перебування під вартою, а також у відмові здійснити знищення відбитків (дактилокарти) пальців його рук - протиправною, зобов'язавши суб'єкта владних повноважень знищити з наявних (архівних) обліків та його архівної особової справи відомостей про обрання відносно позивача запобіжного заходу, поміщення та перебування позивача під вартою в умовах ДУ ЛУВП № 1, знищивши дактилокарту та інші облікові документи в тій частині, що стосується часу перебування позивача у місцях несвободи.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що у довідкових обліках, базах персонально-довідкового обліку ДУ «ЛУВП № 19» (де в період 21.12.2014-22.12.2014 позивач утримувався під вартою) і в (архівній) особовій справі слідчо-арештованого та картотеках і надалі незаконно зберігаються дані щодо його особи (у тому числі дактилокарта), що з огляду на постановлення виправдувального вироку суду та постановлення рішення про відшкодування моральної шкоди виправданій особі є очевидно протиправним. На вимогу позивача до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» про видалення таких даних відповідач відмовив, стверджуючи, що відомчим нормативно-правовим актом не передбачено видалення інформації про перебування особи під вартою чи знищення документів на підставі постановлення виправдувального вироку суду.
Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву стверджує, що жодним нормативно-правовим актом, яким керується ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» не передбачено обов'язок установи знищити з наявних (архівних обліків) будь-які відомості про обрання відносно позивача запобіжного заходу, поміщення та перебування позивача у ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», знищити дактилокарту та інші облікові документи, які стосуються часу перебування позивача в місцях позбавлення волі. Більше того, вважає, що виконання умов позивача буде грубим порушенням з боку працівників ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», яке потягне за собою кримінальну відповідальність на осіб, які взяли на себе відповідальність знищити перелічені вище документи позивача.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом справи, суд зазначає, що ухвалою судді від 05.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі; справу вирішено розглядати без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 20.03.2020 у справі № 462/657/15-к, який залишений без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 29.12.2020, позивача визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за відсутністю в його діях кримінального правопорушення.
Відтак позивач звернувся до Департаменту інформатизації МВС України з вимогою внести зміни до персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС.
На вказане звернення МВС України листом № Т-5123/16 від 06.03.2021 позивача повідомлено, що станом на 05.03.2021 відомості, які перебували стосовно позивача на обліку Департаменту інформатизації, знято з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС.
15.03.2021 позивач звернувся до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» з вимогою провести вилучення та знищення з наявних обліків, систем, ресурсів (картотек) (ЛУВП № 19) місць попереднього ув'язнення відомостей (документів та інформації) щодо притягнення його до кримінальної відповідальної, перебування під вартою (ЛУВП № 19), а також здійснити знищення відбитків його пальців рук (дактилокарти).
На вказаний запит відповідач надав відповідь від 29.04.2021 № 9/2339, згідно з якою повідомив, що ведення особових справ осіб взятих під варту та засуджених, а також передача в архів, здійснюється на підставі наказу Міністерства юстиції України № 847/5 від 08.06.2012 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2012 за № 957/21269 «Про затвердження Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів». Зазначено, що цим наказом не передбачено видалення інформації про перебування особи під вартою чи знищення документів.
Вирішуючи питання предметної юрисдикції цього спору, суд керуються наступним.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У розумінні КАС України публічно-правовим є спір у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (аналогічний висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).
Предметом цієї справи є визнання протиправними відмови державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» провести вилучення та знищення з наявних обліків (картотек) місць попереднього ув'язнення відомостей (документів та інформації) з архівної особової справи слідчо-арештованого ОСОБА_1 щодо його перебування під вартою, а також відмови здійснити знищення відбитків (дактилокарти) пальців його рук, зобов'язавши державну установу «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» знищити з наявних (архівних) обліків та його архівної особової справи відомості про обрання відносно позивача запобіжного заходу, поміщення та перебування позивача під вартою в умовах ДУ ЛУВП № 1, знищивши дактилокарту та інші облікові документи в тій частині, що стосується часу перебування позивача у місцях несвободи.
Діяльність відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України з питань приймання до цих установ засуджених та осіб, взятих під варту, їх обліку, переміщення під вартою (конвоювання), звільнення з установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, а також з інших питань, пов'язаних з виконанням вироків судів, інших рішень суду регламентує Інструкція про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2012 № 847/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 р. за № 957/21269.
Відповідно до пп. 2, 4, 13 п. 4 Розділу І вказаної Інструкції підрозділи установ (СІЗО) виконують такі завдання: здійснюють персональний та кількісний облік засуджених (осіб, взятих під варту); ведуть облік, формують та зберігають особові справи засуджених (осіб, взятих під варту), які тримаються в установі (СІЗО); оформлюють на засуджених (осіб, взятих під варту) обліково-реєстраційні матеріали відповідно до Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23 серпня 2002 року № 823/188, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2002 року за № 738/7026 (далі - Інструкція з оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку).
Згідно з п. 2.1 Розділу 2 Інструкції з оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку. Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек і дактилоскопічних картотек, у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем.
Згідно з пп. «в» п. 11.1 Розділу 11 Інструкції з оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.
Аналіз положень Інструкції з оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку дає підстави для висновку, що діяльність уповноважених службових осіб щодо інформаційного наповнення оперативно-довідкових картотек полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них.
Внесення до оперативно-довідкових картотек відомостей про факт пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину саме по собі не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов'язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб'єктів.
Набуття особою статусу обвинуваченого та подальший рух справи на стадії судового розгляду є правовими наслідками передбачених законом процесуальних дій слідчого, (прокурора) - пред'явлення особі обвинувачення і складання обвинувального висновку, а не наслідком відображення інформації про ці дії у відповідній базі даних (картотеці).
Таким чином, наявність в оперативно-довідкових картотеках МВС України відомостей щодо порушення кримінальної справи за обвинуваченням (підозрою) позивача у вчиненні злочину є лише підтвердженням того, що таке кримінальне провадження існувало (порушувалося).
Водночас виключення з оперативно-довідкових картотек МВС України інформації, якою лише констатується факт здійснення процесуальної діяльності органів досудового розслідування та її результати, чинне законодавство не передбачає.
Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що дії чи бездіяльність уповноважених службових осіб, пов'язані із внесенням або невнесенням до оперативно-довідкових картотек МВС України інформації про осіб, що обвинувачуються (підозрюються) у вчиненні злочинів, засуджені або розшукуються, не є формою здійснення публічно-владних управлінських функцій. А тому спори щодо таких дій або бездіяльності не є публічно-правовими і юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.
Тотожна за змістом правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 березня 2019 року у справі № 807/1456/17 та Верховним Судом у постанові від 18 лютого 2021 року у справі № 826/4812/18, та в силу ч. 5 ст. 242 КАС України застосовується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Отже, спір між позивачем та відповідачем не має ознак публічно-правового, у зв'язку з чим позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто воно стосується як спорів, що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Указана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2018 року в справі № П/800/526/17, від 22 березня 2018 року в справі № П/9901/135/18, від 10 травня 2018 року в справі № П/9901/385/18, від 17 жовтня 2018 року в справі № 9901/591/18.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За подання цього позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн згідно з квитанцією № 33212 від 27.07.2021.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 238, 239, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією № 33212 від 27.07.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали, з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до або через суд першої інстанції, який постановив таку ухвалу.
Суддя Сидор Н.Т.