справа № 380/15126/21
23 грудня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження заяву представниці позивачки про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії -
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 380/15126/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 18.06.2019 № 30462/51.13-19 про виключення з реєстру платника єдиного внеску; зобов'язано відповідача поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи за ставкою 20 % від доходу з 30 червня 2019 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі № 380/15126/21 виправлено допущену у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі № 380/15126/21 описку в частині назви рішення від 18.06.2019 № 30462/51.13-19 Головного управління ДФС у Львівській області вказавши правильну назву «Рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку», замість помилкової «Рішення про виключення з реєстру платника єдиного внеску». Пункт 2 резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 в адміністративній справі № 380/15126/21 викладено в такій редакції: « 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 18.06.2019 № 30462/51.13-19 про виключення з реєстру платника єдиного податку».
На адресу суду від представниці позивачки надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 94312 від 14.12.2021), у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі № 380/15126/21 та стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 17600,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу.
На адресу суду від відповідача надійшли заперечення (вх. № 97268 від 21.12.2021), у якому просить відмовити у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу на користь позивача. Заперечення обґрунтоване тим, що витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Зазначила, що у платіжному дорученні повинні бути відображені всі необхідні реквізити, зокрема: конкретизоване призначення платежу, з посиланням на відповідний договір, номер судової справи, наявна відмітка банку про проведення платежу. Звернув увагу, що співвідношення кількості затраченого часу до виконаних робіт представником позивача потребує доведення.
Оскільки розгляд справи № 380/15126/21 здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), суд вважає за доцільне розгляд цієї заяви здійснити у порядку письмового провадження.
При вирішенні поданої заяви суд керується таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.12.2012 (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України № 5076-VI).
Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Судом встановлено, що між адвокатським бюро «Сергія Андрощука» та позивачкою 01.09.2021 укладено договір № 04/51/2/6-1/09/2021 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого Бюро зобов'язується надати клієнту правову (правничу) допомогу у справі щодо оскарження рішення ГУ ДПС у Львівській області від 18.06.2019 № 30462/51.13-19 про виключення позивачки з реєстру платника єдиного податку і поновлення позивачки в зазначеному реєстрі.
Відповідно до п. 2.3 вказаного договору, для належного виконання умов договору, бюро (в тому числі за допомогою своїх співробітників) може залучати третіх осіб, які на підставі довіреності та/або договору про надання правової (правничої) допомоги виконують питання, які прямо зазначені в таких документах, в т. ч.: подають і отримують документи, сформовані в інтересах клієнта, знайомляться з матеріалами справи, сплачують судовий збір та/або інші платежі тощо.
Між адвокатським об'єднанням «Кределекс» та адвокатським бюро «Сергія Андрощука», як клієнтом, було укладено договір № 14/21 про надання правової допомоги, відповідно до п. 2.1 якого, адвокатське об'єднання на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги клієнту щодо представництва інтересів позивачки, пов'язаної з питанням про скасування (анулювання) органами податкової служби (інспекції) реєстрації фізичної особи-підприємця платником єдиного податку.
Відповідно до п. 4.2 договору, вартість правової допомоги за цим договором становить 1600,00 грн за годину робочого часу адвоката.
Згідно з п. 4.4. договору за результатами надання правової допомоги складається акт про надання правової допомоги, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об'єднанням правової допомоги.
Як слідує з акта про надання правової допомоги до договору № 14/21 про надання правової допомоги від 09.03.2021, адвокатським об'єднанням надано, а клієнтом прийнятом наступні послуги за договором:
- вивчення документів на запит клієнта, консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку (3 години робочого часу адвоката);
- підготовка позовної заяви з вимогами до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 30462/51.13-19 від 18.06.2019 та зобов'язання поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи та направлення вказаної позовної заяви до суду засобами поштового зв'язку (6 годин робочого часу адвоката);
- підготовка відповіді на відзив ГУ ДПС у Львівській області на позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 30462/51.13-19 від 18.06.2019 та зобов'язання вчинити дії та направлення вказаного відзиву до суду засобами поштового зв'язку (2 години робочого часу адвоката).
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20, згідно з яким КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Зазначені норми (статті 134, 139) введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
Суд, вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, зазначає, що стаття 134 КАС України не позбавляє права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п'ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає необхідним зазначити, що витрати пов'язані з вивчення документів на запит клієнта, консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку включаються до витрат, пов'язаних з складанням позовної заяви.
Ураховуючи незначну складність цієї категорії справ, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що підготовка і подання адміністративного позову, підготовка та подання відповіді на відзив не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує вищезазначений висновок при вирішенні спірних правовідносин.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ««East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту наданих послуг, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами суд вважає необхідним заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 1500,00 грн.
Отже, заява представниці позивачки про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 241-246, 250, 252, 255, 293 КАС України, суд -
1. Заяву представниці позивачки про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі № 380/15126/21 задовольнити частково.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 коп.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду
Суддя Р.П. Качур