24 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/7085/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Баранець О. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Гулевець О. В.
від 31.08.2021 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пономаренко Є. Ю., Кропивна Л. В., Руденко М. А.
від 29.11.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 1 214 699,10 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 1 214 699,10 грн, з яких: 331 679,50 грн пені, 412 855,39 грн штрафу, 128 952,90 грн 3% річних та 341 211,31 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням грошових зобов'язань з оплати вартості електроенергії, переданої у березні, травні та липні 2020 року за Договором № 15625/01.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 у справі № 910/7085/21 закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 12 229,55 грн та 3% річних у сумі 3 057,39 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" пеню у розмірі 319 449,95 грн, штраф у сумі 412 855,39 грн, 3% річних у розмірі 125 895,51 грн, інфляційні втрати у сумі 265 182,12 грн та судовий збір у розмірі 16 850,75 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою від 29.11.2021 Північний апеляційний господарський суд змінив рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 у справі № 910/7085/21 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат в сумі 76 029,19 грн та прийняв нове рішення у цій частині, яким присудив до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" 76 029,19 грн інфляційних втрат, а також 1 140,44 грн судового збору. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 у справі № 910/7085/21 - залишив без змін.
10 грудня 2021 року Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 910/7085/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець", Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Зі змісту касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" вбачається, що підставами касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 910/7085/21 скаржник вважає наявність виключних випадків, передбачених пунктами 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України Державне підприємство "Гарантований покупець" зазначило, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування:
- статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 10.4 Порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 641 від 29.04.2019 в частині встановлення дати виникнення зобов'язання Державного підприємства "Гарантований покупець" з оплати електроенергії;
- пункту 5 частини 1 статті 92 Конституції України, статей 33 та 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", статей 174, 193, 196 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України.
Проте в обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Державне підприємство "Гарантований покупець" зазначило про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.05.2021 у справі № 910/11830/20, однак без обґрунтування необхідності такого відступлення. Наведене є підставою для залишення касаційної скарги без руху, оскільки у випадку касаційного оскарження на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього (абзац 3 пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто не менше 2 270,00 грн та не більше 794 500,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2 270,00 грн, а позов поданий у 2021 році.
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В касаційній скарзі Державне підприємство "Гарантований покупець" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 910/7085/21 в частині задоволених позовних вимог, отже в даному випадку судовий збір за подання касаційної скарги про часткове скасування зазначених судових рішень повинен вираховуватись із оспорюваної суми: присуджених до стягнення пені у розмірі 319 449,95 грн, штрафу у сумі 412 855,39 грн, 3% річних у розмірі 125 895,51 грн та інфляційних втрат у сумі 341 211,31 грн, всього - 1 199 412,16 грн.
Враховуючи викладене, судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду підлягав сплаті у сумі 35 982,36 грн (1,5% від 1 199 412,16 грн * 200%).
Однак до касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" не додано доказів сплати судового збору, натомість у тексті та прохальній частині касаційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення постанови касаційним судом у цій справі.
Розглянувши клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору, Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" задоволенню не підлягає.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, касаційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом:
- належного обґрунтування необхідності відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.05.2021 у справі № 910/11830/20;
- надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 910/7085/21 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 35 982,36 грн.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
У зв'язку із залишенням касаційної скарги без руху, Суд наразі не розглядає клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 910/7085/21 до закінчення їх перегляду касаційним судом.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 910/7085/21 до ухвалення постанови касаційним судом.
2. Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 910/7085/21 залишити без руху.
3. Надати Державному підприємству "Гарантований покупець" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити Державному підприємству "Гарантований покупець", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
О. М. Баранець