23 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 909/575/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства «Укртрансгаз» - Дудченко В.В., адвокат (довіреність від 10.12.2020 № 1-2525)
відповідача - акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» - Дороніна О.М., адвокат (довіреність від 18.05.2021 № 01Др-49-0521),
розглядаючи усне клопотання про зупинення акціонерного товариства «Укртрансгаз» за касаційною скаргою
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2020 (суддя Матуляк П.Я.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 (головуючий суддя: Бойко С.М., судді: Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)
у справі № 909/575/20
за позовом акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз», позивач, скаржник)
до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» (далі-АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз», відповідач)
про стягнення заборгованості в сумі 51 177 495,83 грн,
АТ «Укртрансгаз» звернулося до господарського суду Івано-Франковської області з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 51 177 495,83 грн., яка виникла внаслідок несплати послуг балансування обсягів природного газу, наданих з липня 2018 року по лютий 2019 року (включно) на підставі договору від 17.12.2015 № 1512000742 про транспортування природного газу, а також нарахованих у період з 01.01.2018 по 31.10.2018 з цієї суми заборгованості пені в розмірі 1 981 888,58 грн., 3% річних у розмірі 1 856 604,09 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 368 490,11 грн.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2020 у задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведеність факту надання послуг балансування у спірному періоді, який заявлений позивачем до стягнення.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судові рішення попередніх судових інстанцій мотивовані тим, що: послуги з транспортування природного газу і послуги з балансування є пов'язаними одна з одною і надаються на підставі єдиного договору про транспортування природного газу; постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2497 затверджено типову форму договору транспортування природного газу; додатком до вказаної постанови НКРЕКП є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього (які є його невід'ємною частиною), а саме: додаток № 1 - розподіл потужності; додаток № 2 - транспортування; додаток № 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу; пунктом 2.8. договору сторони передбачили, що додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього договору; окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (пункт.5.4.договору); матеріали справи не містять додатків №1, №2 до договору від 17.12.2015 №1512000742 транспортування природного газу; судами встановлено, що сторонами не укладались додатки №1, №2 до договору; у матеріалах справи відсутні та позивачем не надано доказів на підтвердження наявності між сторонами договору, який би регулював відносини саме щодо врегулювання місячних небалансів, оплата за які є предметом цього позову (не подано докази, які б свідчили про внесення до діючого договору відповідних змін, з метою приведення його у відповідність до чинного Кодексу ГТС); з аналізу умов договору вбачається, що вказаним договором не передбачено порядку оплати місячних негативних небалансів, тому відсутні підстави для задоволення позову. Крім того, суд апеляційної інстанції з посиланням на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16, від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19 зазначив, що правові висновки щодо обов'язковості документального оформлення факту надання послуг балансування та їх заявленого обсягу при стягненні сум заборгованості за послуги з балансування, обов'язковості з доказової точки зору факту понесення витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування обсягів природного газу в заявлені ним періоди, так само як і розміру заявленої до стягнення вартості послуг балансування. Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідними від вимог щодо стягнення заборгованості, та не підлягають задоволенню з огляду на те, що документально не підтверджено факт надання послуг балансування.
Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Скаржник в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права, без урахування висновку щодо застосування норм права, а саме: статей 526, 530, 536, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 193, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 913/64/17, від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18, від 14.07.2020 у справі № 923/1064/18, від 18.06.2019 у справі № 912/1558/18, від 13.08.2019 у справі № 925/352/18 в частині надання оцінки положенням договору на транспортування природного газу, що відповідає типовому договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (зі змінами, внесеними згідно з постановами НКРЕКП від 24.11.2016 № 2016, від 24.11.2016 № 2017), за умовами якого на позивача покладено обов'язок з визначення у відповідача (як замовника послуги) наявності негативного місячного небалансу та надання останньому у зв'язку з цим послуг балансування.
Крім того обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження з посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує на необхідності відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19 та від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16, зауважує, що апеляційний господарський суд, здійснюючи посилання на висновки Верховного Суду, не дослідив предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судом фактичні обставини та наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин у наведених справах та у справі, що розглядається.
Також з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник обґрунтовує касаційну скаргу відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме: статей 526, 629 ЦК України, абзаців 29, 33 пункту 5 глави 1 розділу І, пунктів 3-5 глави 4 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, частини четвертої статті 236 ГПК України.
Серед іншого скаржник звертає увагу Суду на порушення норм процесуального права, зокрема, статей 74 - 79 ГПК України, зазначає, що наведені висновки суду свідчать про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими та не відповідність таких висновків обставинам справи.
Ухвалою Суду від 25.11.2021, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі № 909/575/20; розгляд касаційної скарги призначено на 23.12.2021.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» подало до Верховного Суду 14.12.2021 відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Також 21.12.2021 АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» подало клопотання про закриття провадження у справі. 23.12.2021 Суд порадившись на місці, без виходу до нарадчої кімнати, вирішив розглядати клопотання про закриття провадження у справі одночасно з розглядом касаційної скарги.
Під час вивчення матеріалів касаційної скарги АТ «Укртрансгаз» зі справи та підготовки її до розгляду встановлено, що згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 918/450/20 за касаційною скаргою АТ «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.11.2020, додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2020, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021, вказану справу передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 918/450/20 мотивовано необхідністю відступити від правового висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16, оскільки наразі існують різні підходи Верховного Суду щодо визнання договорів транспортування природного газу укладеними / неукладеними у зв'язку з не підписанням додатку 1 (розподіл потужності) та / або додатку 2 (транспортування) до цього договору.
У справі, що розглядається, скаржник (АТ «Укртрансгаз») в обґрунтування доводів касаційної скарги, посилаючись на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, вказує також на необхідності відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19 та від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16.
Згідно з ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 918/450/20 касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.11.2020, додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2020, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 прийнято до розгляду названою об'єднаною палатою; розгляд касаційної скарги призначений на 17.12.2021. Ухвалою Суду від 17.12.2021 розгляд касаційної скарги у справі № 918/450/20 відкладено на 21.01.2022.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на те, що правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 918/450/20 має суттєве значення для вирішення цієї справи № 909/575/20 та з метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Касаційний господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 909/575/20 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до ухвалення рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 918/450/20.
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтею 234 ГПК України, Верховний Суд,
Зупинити касаційне провадження у справі № 909/575/20 за касаційною скаргою акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 до прийняття відповідного рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 918/450/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова