24 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 910/4801/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна"
на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна"
до Антимонопольного комітету України
про визнання частково недійсним рішення,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ";
спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД";
товариство з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД",
приватне акціонерне товариство "Альба Україна",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" (далі - ТОВ "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна", позивач, скаржник) звернулося 06.12.2021 до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 (повний текст постанови виготовлено 09.11.2021) зі справи № 910/4801/20; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження спірних судових актів.
Касаційна скарга ТОВ "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" не відповідає вимогам статті 290 ГПК України.
Предметом касаційного оскарження є рішення місцевого суду від 05.11.2020 та постанова апеляційного господарського суду від 27.10.2021. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Так поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов'язок обґрунтувати мотиви взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 (за сукупністю) частини другої статті 287 ГПК України та враховувати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що першою підставою касаційного оскарження оспорюваних судових актів позивач зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України (вказує на невідповідність висновків оскаржуваних судових актів щодо змісту: статей 1, 5, пункту 1 частини другої статті 6, частини першої, абзацу четвертого частини другої статті 8, пункту 1 частини першої статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 № 2210-III (далі - Закон № 2210-III), - сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, викладеній у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 910/13306/18; статті 40 Закону № 2210-III, пункту 16 Розпорядження Антимонопольного комітету України "Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України" від 19.04.1994 № 5, - сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, викладеній у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/701/17). Другою підставою касаційної скарги ТОВ "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" визначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах: статей 11-13 Закону України "Про ціни і ціноутворення"; пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 17.10.2008 № 955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби"; пунктів 4, 5 постанови КМУ від 25.03.2009 № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення"; пунктів 5-9 постанови КМУ від 08.08.2011 № 932 "Порядок реєстрації оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів"; пунктів 3-5 постанови КМУ від 13.08.2012 № 794 "Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів"; пунктів 3, 9 постанови КМУ від 02.07.2014 № 240 "Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби", - в редакціях, чинних у період кваліфікованого Антимонопольним комітетом України порушення). Зазначені підстави узгоджуються з вимогами касаційної скарги про скасування оспорюваних судових актів та ухвалення нового рішення у справі.
Поряд із вказаним, третьою підставою касаційної скарги позивач зазначається пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України. При цьому, вказуючи на зміст пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, ним не доводиться обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 (за сукупністю) частини другої статті 287 ГПК України. Окрім того, стверджуючи про недослідження судами зібраних у справі доказів, результатом чого стало унеможливлення встановлення фактичних обставин у справі, скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності такого звернення є скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд. Отже, вказана підстава для звернення із касаційною скаргою є необґрунтованою та взаємонеузгодженою стосовно вимог про скасування судових актів з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
До того ж ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосування норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п'ятого частини другої статті 290 ГПК України. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення стороною обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Стосовно клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових актів, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що касаційна скарга позивача у справі № 910/4801/20 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових актів буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 зі справи № 910/4801/20 залишити без руху.
2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк