24 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/19778/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021
у справі № 910/19778/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Енерджі" (далі- ТОВ "БС Енерджі", позивач)
до ДП "Гарантований покупець",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо на предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго",
про стягнення 2 800 518,61 грн,
ДП "Гарантований покупець" 14.12.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 910/19778/20; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також, скаржник просить суд відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення касаційним судом рішення у даній справі та зупинити виконання оскаржуваних судових рішень у даній справі.
У поданій касаційній скарзі ДП "Гарантований покупець" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, а саме пункту 5 частини першої статті 92 Конституції України, статей 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статей 526, 614, 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 174, 193, 196, 218, 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункту 10.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженої постановою НКРЕКП № 641 від 29.04.2019.
На обґрунтування своєї правової позиції скаржник у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України вказує на необхідність у відступленні від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/11830/20.
Також скаржник у касаційній скарзі із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує на відсутність правових висновків Верховного Суду щодо їх застосуванні у подібних правовідносинах стосовно:
- застосування положень статті 530 ЦК України та пункту 10.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженої постановою НКРЕКП № 641 від 29.04.2019 в частині встановлення дати виникнення зобов'язання Гарантованого покупця з оплати електроенергії;
- застосування пункту 5 частини першої статті 92 Конституції України, статей 33, 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", статей 526 ЦК України, статей 174,193,196 ГК України у подібних правовідносинах.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.12.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/19778/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як зазначено вище, скаржник у поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 910/19778/20 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Предметом позову у цій справі є стягнення 2 800 518,61 грн заборгованості за несвоєчасну оплату за відпущену електричну енергію за договором № 17046/01 від 24.05.2019.
З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір" на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з однієї вимоги майнового характеру, а саме у розмірі 84 155,56 грн (2 800 518,61 грн х 1.5% = 42 077,78 х 200 % = 84 155,56 грн ).
Натомість, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник наведеного вище не врахував та не сплатив судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.
Водночас ДП "Гарантований покупець" у касаційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до винесення постанови касаційним судом. Клопотання мотивоване тим, що скаржник знаходиться у скрутному фінансовому становищі.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Однак положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (п. 45 Постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Оскільки предметом розгляду в даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, то підстав для задоволення касаційним судом клопотання про відстрочення сплати судового збору немає.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема і в розрізі оплати судового збору.
Саме по собі посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку із скрутним фінансовим станом підприємства тощо не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".
З вищевикладених міркувань Суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги .
Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 84 155,56 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга ДП "Гарантований покупець" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 84 155,56 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки та Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, додане до матеріалів касаційної скарги клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 910/19778/20, розглядатиметься у разі належного усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
1. У задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 910/19778/20 - відмовити.
2. Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 910/19778/20 - залишити без руху.
3. Надати Державному підприємству "Гарантований покупець" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016.
4. Роз'яснити Державному підприємству "Гарантований покупець", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова