23 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 5/219-6-10-8-к
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-Інвест"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 (колегія суддів у складі: Гриців В.М. - головуючий, Зварич О.В., Якімець Г.Г.)
та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2020 (суддя Ремецькі О.Ф.)
та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 (колегія суддів у складі: Гриців В.М. - головуючий, Зварич О.В., Якімець Г.Г.)
у справі № 5/219-6-10-8-к
за заявою Кооперативу "Ізоліровщик"
до Ужгородського підприємства теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго"
про банкрутство,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП-Інвест" 03.12.2021 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2020 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 5/219-6-10-8-к разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Здійснивши перевірку касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-Інвест" та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 та ухвали Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2020 слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України з огляду на таке.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд звертає увагу скаржника, що 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Згідно з п. 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Законодавцем у ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство. Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Предметом касаційного оскарження є, зокрема, постанова Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021, прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2020, якою відсторонено за клопотанням комітету кредиторів арбітражного керуючого Ракущинця А.А. від виконання повноважень ліквідатора боржника та призначено на цю посаду арбітражного керуючого Чорній М.В., можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-Інвест" в частині оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 та ухвали Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2020 у справі № 5/219-6-10-8-к на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.
Стосовно касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-Інвест" в частині оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 5/219-6-10-8-к , Суд дійшов висновку про відмову у її прийнятті на підставі ч. 2 ст. 293 ГПК України з огляду на таке.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-Інвест" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2021 залишено без руху; зобов'язано скаржника протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн та докази направлення копії скарги іншим учасникам справи.
13.05.2021 та 21.05.2021 вказану ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху було повторно направлено за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-Інвест" на адресу, зазначену в апеляційній скарзі, а саме: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Мальовнича, будинок 3, квартира 6, яка співпадає з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, поштовий конверт з копією цієї ухвали повертався за зворотною адресою з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання". Крім того, повний текст ухвали Західного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 оприлюдний 06.05.2021 на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим.
Повертаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-Інвест", згідно вимог ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 ГПК України, якою передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП-Інвест" посилається на те, що оскаржувана ухвала апеляційної інстанції від 04.10.2021 постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме, вимог ст.ст. 174, 260 ГПК України.
Так, виходячи з приписів ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
При цьому слід зазначити, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оцінивши доводи скаржника, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано ч. 2 ст. 260 ГПК України, якою передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 ГПК України, якою передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Для Верховного Суду правильне застосування Західним апеляційним господарським судом норм права при постановленні ухвали від 04.10.2021 у справі № 5/219-6-10-8-к є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-Інвест" в частині оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 5/219-6-10-8-к на підставі ч. 2 ст. 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 5/219-6-10-8-к за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-Інвест" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2020 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 5/219-6-10-8-к.
2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді О. Банасько
В. Пєсков