Ухвала від 23.12.2021 по справі 904/3457/19

УХВАЛА

23 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/3457/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021

у справі № 904/3457/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Абрис Дніпро"

до Акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі №904/3457/19 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3457/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.12.2021.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При вирішенні питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, залишення касаційної скарги без руху чи її повернення скаржнику, Верховний Суд керується нормами процесуального закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи в силу положень частини 3 статті 3 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017.

Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який вступив в дію 21.10.2019, визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII з наступними змінами; Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 року N 2344-XII.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", 12.11.2019 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод". Відтак, з 21.10.2019 провадження у справі №904/3457/19 про банкрутство акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" здійснювалось згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений в частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

З поданої касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження визначено постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 про скасування податкової застави з активів боржника, можливість оскарження якої не передбачено частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки, розгляд даного питання завершується із завершенням відповідного апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі №904/3457/19 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті слід відмовити з підстав передбачених пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України та частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі №904/3457/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік