18 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 904/6499/20 (904/1373/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
представники учасників справи не з'явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021
у складі колегії суддів: Білецької Л. М. (головуючої), Паруснікова Ю. Б., Чередка А. Є.
у справі за позовом Приватного підприємства "Укрбалпром"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна"
3. Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперський колос"
про визнання недійсними правочинів
1. У лютому 2021 року до Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Приватне підприємство "Укрбалпром" (далі - ПП "Укрбалпром") з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" (далі - ТОВ "ВЗРО"), відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" (далі - ТОВ "Новаагро Україна"), відповідача-3 Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ") про визнання недійсними правочинів.
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.09.2020, серія та номер: 714, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю. П., укладеного між ТОВ "ВЗРО" і ТОВ "Новаагро Україна".
3. У задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним іпотечного договору від 10.09.2020 № ІД-КНА-9652/3 (іпотека нерухомого майна без видачі заставної та застава рухомого майна), серія та номер: 715, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю. П., укладеного між ТОВ "Новаагро Україна" і АТ "ПУМБ" відмовлено.
Короткий зміст та підстави заяви про розподіл судових витрат
4. 18.05.2021 від ТОВ "Новаагро Україна" надійшла заява б/н від 13.05.2021 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій заявник просив стягнути з "Укрбалпром" на користь ТОВ "Новаагро Україна" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн.
5. В обґрунтування цих витрат відповідач - 2 додав до заяви копії Договору про надання правової допомоги № 1-НАУ від 26.12.2019, додаткових угод до нього та акту прийому-передачі послуг, які просив долучити до матеріалів справи.
Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
6. 26.12.2019 між ТОВ "Новаагро Україна" (Клієнт за Договором), Відповідач - 2 у справі № 904/1373/21 в межах справи № 904/6499/20, і Адвокатським об'єднанням "ЛОУ УОЛВС" (Адвокатське об'єднання за Договором) укладено Договір № 1-НАУ про надання правової допомоги, відповідно до якого Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання, зокрема, з надання послуг щодо представництва у встановленому порядку інтересів Клієнта в судових органах, зокрема, господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.
7. 30.06.2020 між ТОВ "Новаагро Україна" та АО "ЛОУ УОЛВС" укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги № 1-НАУ від 26.12.2019, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 30.06.2021.
8. 04.03.2021 між ТОВ "Новаагро Україна" і АО "ЛОУ УОЛВС" укладена Додаткова угода № б/н до Договору № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019 (далі - Додаткова угода), згідно з якою Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання з написання відзиву на позовну заяву ПП "Укрбалпром" до ТОВ "ВЗРО", ТОВ "Новаагро Україна", АТ "ПУМБ" про визнання недійсними правочинів у справі № 904/1373/21 в межах справи № 904/6499/20; складання інших заяв та процесуальних документів по суті справи; надання усних консультацій без/з вивченням документів; аналіз судової практики; участь у судових засіданнях тощо.
9. У пункті 2 Додаткової угоди б/н від 04.03.2021 сторонами погоджено, що оплата наданих послуг (гонорару) здійснюється Клієнтом протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту прийому - передачі наданих послуг.
10. Вартість 1 години надання послуг з урахуванням місячного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" - становить 6 000,00 грн.
11. Супроводження справи в суді здійснював представник відповідача - 2 адвокат Крайз О. І., голова АО "ЛОУ УОЛВС".
12. Згідно з підписаним сторонами Актом прийому - передачі наданих послуг б/н від 13.05.2021 на виконання умов Договору № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019 АО "ЛОУ УОЛВС" надано правову допомогу такого змісту: написання відзиву на позовну заяву у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) 5 годин, коефіцієнт Х1, вартість 30 000,00 грн; аналіз судової практики - 1 година, коефіцієнт Х1, вартість 6 000,00 грн; надання консультацій з вивченням документів - 1 година, коефіцієнт Х1, вартість 6 000,00 грн; надання консультацій без вивчення документів - 1 година, коефіцієнт Х1, вартість 6 000,00 грн; участь у двох судових засіданнях 2 години, коефіцієнт Х1, вартість 12 000,00 грн, загальною вартістю 60 000,00 грн.
13. 15.06.2021 від позивача електронною поштою надійшло заперечення на заяву про розподіл судових витрат.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції
14. Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) стягнуто з ПП "Укрбалпром" на користь ТОВ "Новаагро Україна" 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
15. Мотивуючи таке рішення місцевий господарський суд пославшись на статті 74, 123, 124, 126, 129 ГПК України, статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначив, що вважає обставини понесення відповідачем - 2 витрат на професійну правничу допомогу доведеними, адже детальний опис робіт у Акті прийому - передачі наданих послуг б/н від 13.05.2021 відповідає документам і інформації, що містяться в матеріалах справи.
16. Водночас суд відхилив заперечення позивача проти заяви ТОВ "Новаагро Україна", оскільки вважав, що вони не містять конкретних обставин та обґрунтувань відмови у покладенні на позивача витрат на професійну правничу допомогу в зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
17. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу ПП "Укрбалпром" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) задоволено; додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 скасовано; стягнуто з ПП "Укрбалпром" на користь ТОВ "Новаагро Україна" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
18. Мотивуючи це рішення, апеляційний суд погодився з доводами скаржника про те, що розподілені місцевим господарським судом витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), відтак дійшов висновку, що місцевим господарським судом необґрунтовано і немотивовано були відхилені відповідні заперечення позивача.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
19. ТОВ "Новаагро Україна" просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 скасувати повністю та залишити в силі додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
20. Касант стверджує про порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, зазначаючи в якості підстави касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, та посилається в контексті цієї підстави на те, що апеляційним судом було порушено принцип змагальності, а також неправильно застосовано положення частини шостої статті 126 ГПК України - без урахування висновків Верховного Суду у справах № 902/1137/18, № 910/13071/19, № 922/2749/19, № 910/15191/19, № 755/9215/15-ц щодо обсягів і порядку перевірки судом доводів сторін при вирішенні питання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги та їх зменшення за клопотанням іншої сторони, відображення висновків за результатами такої перевірки та розгляду клопотання у судовому рішенні, а також щодо вимог до обґрунтованості і вмотивованості судового рішення.
Узагальнений вигляд позицій інших учасників справи
21. Від учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
22. Об'єктом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано додаткове рішення місцевого господарського суду та ухвалено нове рішення, яким частково задоволено заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
23. Дослідивши доводи касаційної скарги та перевіривши дотримання апеляційним судом норм процесуального права Верховний Суд дійшов висновків про наявність підстав для зміни оскаржуваного судового рішення з огляду на таке.
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що касаційний перегляд рішень судів попередніх інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Предметом судового розгляду є заява ТОВ "Новаагро Україна" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій заявник просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн, що була задоволена судом першої інстанції в повному обсязі.
26. У оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зменшив розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн, пославшись на відповідне клопотання з ПП "Укрбалпром" щодо неспівмірності заявленої до відшкодування суми витрат та здійснивши аналіз змісту поданих відповідачем - 2 на підтвердження цих витрат документів.
27. З урахуванням доводів касаційної скарги та змісту оскаржуваного судового рішення під час касаційного перегляду належить вирішити питання застосування приписів статей 126, 129 ГПК України при ухваленні апеляційним господарським судом постанови за наслідками апеляційного перегляду додаткового рішення суду першої інстанції .
28. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
29. Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
30. У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
31 Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
32. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
33. Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
34. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
35. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
36. Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини четвертої статті 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами (аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 922/2749/19).
37. Виходячи з наведеного та змісту заперечень ПП "Укрбалпром" проти стягнення судових витрат колегія суддів касаційної інстанції частково погоджується з доводами касанта про неповне відображення в оскаржуваній постанові оцінки обґрунтованості відповідних заперечень та подання/не подання позивачем доказів невідповідності заявлених ТОВ "Новаагро Україна" до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу критерію неспівмірності, що в подальшому, мається на увазі наявність заперечень на заяву про розподіл судових витрат, стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції.
38. Водночас, Верховний Суд вважає правильним по суті висновок Центрального апеляційного господарського суду про часткове задоволення вимоги ТОВ "Новаагро Україна" про стягнення 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.
39. Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у частині четвертій статті 129 ГПК України, у частині п'ятій цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
40. Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
41. Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
42. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
43. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
44. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
45. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
46. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
47. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
48. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
49. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
50. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
51. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
52. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
53. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
54. За результатами розгляду заяви ТОВ "Новаагро Україна" про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів суд апеляційної інстанції встановив, що:
- справа не складна і не потребує багато часу на побудову правової позиції професіоналом в галузі права;
- відзив на позовну заяву, вартість якого оцінена в 30 000,00 грн і на складання якого нібито затрачено 5 годин, складається з шести сторінок, одна з них - склад учасників і назва документа, три сторінки - підпис адвоката і перелік додатків, а власне відзив (позиція) - півтори сторінки переказу фактичних обставин справи за відсутності посилання на судову практику, яку "вивчав" за 6 000,00 грн на годину адвокат;
- не підтверджується заявлена тривалість (2 год) послуги "участь у двох судових засіданнях" вартістю 12 000,00 грн, що до того ж проводилися в режимі відеоконференції;
- не підтверджуються повною мірою обґрунтованість позицій "консультація з вивченням документів" та "консультація без вивчення документів" сукупною вартістю 12 000 грн.
55. Враховуючи наведене та керуючись частиною п'ятою статті 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що розмір заявлених ТОВ "Новаагро Україна" до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 60 000,00 грн не відповідає повною мірою критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, адже такі витрати не співставні з обсягом і змістом наданих послуг, тому їх розмір не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі.
56. Відтак, виходячи з вищенаведених критеріїв оцінки витрат на професійну правничу допомогу та обставин цієї справи, Верховний Суд керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати ТОВ "Новаагро Україна" на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи у суді першої інстанції, належало розподілити частково в сумі 10 000,00 грн, які стягнути з позивача ПП "Укрбалпром".
57. З огляду на зазначене, висновок апеляційного суду про стягнення з ПП "Укрбалпром" на користь ТОВ "Новаагро Україна" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу є правильним, тому оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини у редакції цієї постанови, а в іншій частині - залишенню без змін.
58. Наведеним спростовуються доводи касанта стосовно необхідності відшкодування витрат ТОВ "Новаагро Україна" на професійну правничу допомогу в повному обсязі, а решта аргументів касаційної скарги в цілому зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи і доказів, що відповідно до статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Щодо суті касаційної скарги
59. З урахуванням викладеного касаційна скарга "Новаагро Україна" підлягає задоволенню частково.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
61. Частинами першою, третьою, четвертою статті 311 ГПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
62. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови. В іншій частині оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
Щодо судових витрат
63. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
64. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
65. З огляду на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальної частини постанови апеляційної інстанцій із залишенням без змін її резолютивної частини щодо часткового задоволення заяви ТОВ "Новаагро Україна", судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника (аналогічної позиції щодо розподілу судових витрат дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 у справі № 908/299/18).
Висновки щодо застосування норм права
66. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
67. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
68. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
69. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
3. В іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
О. В. Васьковський