08 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/333/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - Аветян А.Г. (адвокат),
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дютайв" - не з'явилися,
ОСОБА_2 - не з'явилися,
ОСОБА_3 - не з'явилися,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест лімітед компані" - Чукітова В.В. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 (колегія суддів: Мишкіна М.А., Аленін О.Ю., Лавриненко Л.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дютайв" (далі - ТОВ "Дютайв"),
2) ОСОБА_2
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) ОСОБА_3 ,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест лімітед компані"
про визнаннями недійсними рішення загальних зборів, договору та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, скасування реєстраційних дій.
1. ОСОБА_1 володіла шістьма об'єктами нерухомості (будівлі, квартири) і двома земельними ділянками. У 2019 році вона звернулася до суду з позовом до ТОВ "Дютайв" та ОСОБА_2 . Стверджувала, що рішенням загальних зборів товариства від 11.02.2019 вона безпідставно була включена до складу учасників товариства, а її майно було внесене до його статутного капіталу. На наступний день її частка у статутному капіталі вже була відчужена ОСОБА_2 з розстроченням платежу. Майно, яке раніше належало ОСОБА_1 (нерухомість та земельні ділянки), в подальшому перейшло у власність до іншої юридичної особи - ТОВ "Інвест лімітед компані" шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивачка вважала ці дії протиправним захопленням її майна (рейдерством), по факту якого вона також звернулася до правоохоронних органів.
2. ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними рішення загальних зборів про її включення до складу учасників товариства, договір продажу її частки у статутному капіталі ОСОБА_2 та акт цієї частки у його власність, а також скасувати відповідні реєстраційні дії, вчинені 12.02.2019 (щодо її включення та подальшого виключення зі складу учасників).
3. Товариство стверджувало, що всі дії відбувалися за згодою ОСОБА_1 , і були спрямовані на відчуження належних їй об'єктів нерухомого майна більш економним для сторін способом, аніж укладення прямих договорів купівлі-продажу.
4. Суд першої інстанції позов частково задовольнив. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про відмову у позові. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції.
5. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
6. У період з 29.01.2019 по 07.02.2019 ОСОБА_1 набула право власності на об'єкти нерухомого майна на підставі договорів купівлі-продажу та договорів дарування, укладених із різними фізичними особами, а саме на:
- квартиру в АДРЕСА_1 ;
- машиномісце АДРЕСА_2 ;
- квартиру в АДРЕСА_3 ;
- квартиру в АДРЕСА_4 ;
- дачу ДБК АДРЕСА_5 ;
- дачу ДВК "Розквіт" в АДРЕСА_6 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 51110136900:26:005:0118 у АДРЕСА_5 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 51110136900:26:005:0148 у АДРЕСА_7 .
7. 07.02.2019 ТОВ "Дютайв" було зареєстроване як юридична особа; код 42803658 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). Статутний капітал товариства - 1 000,00 грн, єдиний учасник - ОСОБА_3 .
8. Загальні збори учасників ТОВ "Дютайв" рішенням від 11.02.2019, оформленим протоколом загальних зборів №2/19, вирішили:
- включити ОСОБА_1 до складу учасників товариства із внеском до статутного капіталу товариства у розмірі 2 050 000,00 грн;
- збільшити статутний капітал товариства за рахунок майнового внеску ОСОБА_1 до 2 051 000,00 грн;
- затвердити розмір часток учасників товариства та їх номінальну вартість з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів, а саме: ОСОБА_3 - розмір частки 1000,00 грн, що складає 0,05% статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 - розмір частки 2 050 000,00 грн, що складає 99,95% статутного капіталу товариства;
- здійснити відповідні заходи щодо проведення державної реєстрації змін відомостей про товариство, що містяться в ЄДР у порядку та у строки, згідно з чинним законодавством України.
9. У протоколі зазначено, що збори проведені за участі учасника - ОСОБА_3 та запрошеної - ОСОБА_1 , у протоколі містяться підписи від імені обох учасників зборів: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; на копії протоколу міститься посвідчувальний напис приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. з накладенням підпису та печатки нотаріуса, згідно з яким: "Я, Фролова Р.В. , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, засвідчую справжність підписів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які зроблені у моїй присутності. Особи ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які підписали документ, встановлено, їх дієздатність перевірено. Зареєстровано в реєстрі за №№129, 130".
10. 11.02.2019 на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Дютайв" №2/19 та акту приймання-передачі нерухомого майна б/н, вказане майно перейшло у власність ТОВ "Дютайв", про що, цього ж дня, державний реєстратор прийняв рішення та вчинив записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр речових прав).
11. В матеріалах справи відсутній оригінал та копія акту приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ "Дютайв" від 11.02.2019.
12. 12.02.2019 державний реєстратор КП "Департамент державної реєстрації" Шевченко М.О. вчинив реєстраційну дію/запис у ЄДР за №15561070001069063 про включення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до складу учасників ТОВ "Дютайв".
13. 12.02.2019 (за твердженням відповідачів та третіх осіб) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дютайв", за яким ОСОБА_1 продала за 2 050 000,00 грн частку 99,95% у статутному капіталі ТОВ "Дютайв" ОСОБА_2 на умовах розстрочення платежу; оригінал зазначеного договору в матеріалах справи відсутній та сторонами не надавався.
14. 12.02.2019 складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Дютайв", відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "Дютайв" у розмірі 99,95% (грошовий еквівалент 2 050 000,00 грн); оригінал зазначеного акта в матеріалах справи відсутній та сторонами не надавався. Копія вказаного акта містить відомості про сторін підписантів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та підписи від імені цих осіб на акті; у копії зазначеного акту вказано, що його складено у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дютайв" від 08.02.2019; копія акту містить посвідчувальний напис приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. з накладенням підпису та печатки нотаріуса, згідно з яким: "Я, Фролова Р.В. , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, засвідчую справжність підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зроблені у моїй присутності. Особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підписали документ, встановлено, їх дієздатність перевірено. Зареєстровано в реєстрі за №№ 143, 144".
15. 12.02.2019 ОСОБА_2 подав заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, а саме щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Дютайв" з розміром частки у статутному капіталі 2 050 000,00 грн та щодо включення ОСОБА_2 до складу учасників товариства з розміром частки у статутному капіталі 2 050 000,00 грн.
16. 12.02.2019 державний реєстратор КП "Департамент державної реєстрації" Шевченко М.О. вчинив реєстраційну дію/запис у ЄДР за №15561070002069063 - виключення ОСОБА_1 та включення ОСОБА_2 до складу учасників ТОВ "Дютайв".
17. ОСОБА_2 у поданому до Київського відділу поліції м. Одеси повідомленні про кримінальне порушення проінформував правоохоронні органи про факт крадіжки з його помешкання, за адресою: АДРЕСА_8 , оригіналів правовстановлюючих документів ТОВ "Дютайв" та спірних правочинів від 12.02.2019.
Короткий зміст позовних вимог
18. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів в якому просила:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дютайв", оформлене протоколом загальних зборів від 11.02.2019 №2/19;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дютайв" від 12.02.2019 разом з актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Дютайв", укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- скасувати у ЄДР реєстраційну дію про зміну статутного або складеного капіталу, зміну складу або інформації про засновників ТОВ "Дютайв" (ідентифікаційний код юридичної особи 42803658), номер запису 15561070001069063 від 12.02.2019, вчинену державним реєстратором КП "Департамент державної реєстрації" Шевченком М.О.;
- скасувати у ЄДР реєстраційну дію про зміну складу або інформації про засновників ТОВ "Дютайв" (ідентифікаційний код юридичної особи 42803658), номер запису 15561070002069063 від 12.02.2019, вчинену державним реєстратором КП "Департамент державної реєстрації" Шевченком М.О.
19. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що жодних протоколів загальних зборів учасників товариства, договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі та актів приймання-передачі частки в статутному капіталі ОСОБА_1 не підписувала, а стала об'єктом злочинних дій шахраїв, які таким чином заволоділи її нерухомим майном. Вимоги про скасування дій в ЄДР є похідними від перших двох вимог, оскільки їх було вчинено на підставі оскаржуваних рішень загальних зборів та договору купівлі-продажу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
20. Господарський суд Одеської області рішенням від 18.02.2021 позов задовольнив частково:
- визнав недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дютайв", що оформлені протоколом загальних зборів від 11.02.2019 №2/19;
- скасував у ЄДР реєстраційну дію про зміну статутного або складеного капіталу, зміну складу або інформації про засновників ТОВ "Дютайв" (ідентифікаційний код юридичної особи 42803658), номер запису 15561070001069063 від 12.02.2019, вчинену державним реєстратором КП "Департамент державної реєстрації" Шевченком М.О.;
- скасував у ЄДР реєстраційну дію про зміну складу або інформації про засновників ТОВ "Дютайв" (ідентифікаційний код юридичної особи 42803658), номер запису 15561070002069063 від 12.02.2019, вчинену державним реєстратором КП "Департамент державної реєстрації" Шевченком М.О.
21. Рішення, із посиланням на статті 11, 15, 16, ч.1 ст.202, частини 1, 3 ст.203, статті 204, 215, ч.1 ст.655, статті 639, 640, 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ч.1 ст.167, статті 181, 184 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 5, 12, 13, 18, 21, 29, 37, 43 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців", мотивоване таким:
- відповідачі не надали оригінали протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Дютайв" від 11.02.2019 №2/19, договору та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Дютайв" від 12.02.2019;
- за вірогідністю доказів у їх сукупності, враховуючи наявні у справі заяви сторін, позивачка довела, а відповідачі не спростували обставини щодо непідписання ОСОБА_1 протоколу загальних зборів ТОВ "Дютайв" від 12.02.2019 №2/19, яким оформлені спірні рішення, а також акту приймання-передачі та договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства;
- зазначені правочини є таким, що не вчинені, а тому не підлягають визнанню судом недійсними;
- вимоги про скасування у ЄДР реєстраційних дій підлягають задоволенню як похідні; такий спосіб захисту цілком узгоджується з положеннями ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
22. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 30.06.2021 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції, зокрема, дійшов таких висновків:
- ОСОБА_1 не довела того, що вона не вчиняла дії, спрямовані на набуття корпоративних прав в ТОВ "Дютайв" та передання до статутного капіталу товариства належного їй нерухомого майна, а також дії щодо подальшого відчуження частки ОСОБА_2 ; протилежні висновки суду першої інстанції, ухвалені із застосуванням стандарту доказування "баланс вірогідностей", не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права, є помилковими та передчасними;
- висновок щодо порушення прав ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням та похідними від нього реєстраційними діями в ЄДР є невмотивованим; ОСОБА_1 не наводить у своїх заявах іншого обґрунтування порушення своїх прав, ніж вибуття з її власності 8 об'єктів нерухомого майна внаслідок оспорюваного рішення загальних зборів від 11.02.2019; отже, в цілому позов спрямований на захист права власності;
- обрані ОСОБА_1 способи захисту права, яке вона вважає порушеним, не є належними та ефективними стосовно характеру спірних правовідносин, що є окремою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
23. 03.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
24. ОСОБА_1 у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1 та 3 ч.2 ст.287 ГПК
25. В обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених п.1 ч.2 ст.287 ГПК скаржниця зазначає таке:
- суд апеляційної інстанції безпідставно відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, питання про чиї права, інтереси та (або) обов'язки суд першої інстанції не вирішував, чим порушив ч.1 ст.254 ГПК (посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Верховного Суду від 11.01.2021 у справі №925/1600/16, від 20.06.2020 у справі №910/3438/17, від 21.04.2021 у справі №910/22198/17, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16);
- суд апеляційної інстанції порушив ч.3 ст.269 ГПК, що полягає у прийнятті додаткових доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції (посилається на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №908/1908/19 з перепосиланням на висновки, викладені у постановах від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15);
- суд апеляційної інстанції порушив ч.5 ст.236 ГПК, що полягає у неправильній оцінці доказів, наявних у справі, в результаті чого належний доказ (висновок експертів стосовно фальсифікації підпису ОСОБА_1 ) не був врахований судом апеляційної інстанції, що призвело до ухвалення незаконної постанови;
- висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушених корпоративних прав позивача не відповідають висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 27.03.2018 у справі №904/9431/15.
26. На обґрунтування підстави, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неналежність обраного способу захисту, керуючись висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №5017/1221/2012, які зроблені щодо правовідносин, які не є подібними із правовідносинами у справі, що розглядається, оскільки у зазначених справах позивачі були учасниками товариств, та з власної волі входили до складу учасників товариства; у справі №916/333/20 недоцільно посилатися на висновки, зроблені у справах №5017/1221/2012 та №923/876/16, а висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах відсутні.
27. 01.12.2021 до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Інвест лімітед компані" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
28. Відзив мотивований таким:
1) щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інвест лімітед компані":
- наведені постанови Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду не відповідають обставинам справи, що розглядається; в усіх цих справах апеляційні скарги подавались зі спливом значного часу (декілька років після ухвалення рішення судом першої інстанції) особами, які жодним чином не намагались прийняти участь у справі під час розгляду справи у суді першої інстанції, та інші сторони по справі не намагались долучити до участі у справі зазначених осіб;
- 22.06.2020 позивачка подала заяву про залучення до участі у справі ТОВ "Інвест лімітед компані" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів;
- у суді апеляційної інстанції та відповідно до тексту касаційної скарги позивачка відмовилася від своєї позиції викладеної у клопотанні від 22.06.2020, що є недопустимою та недобросовісною поведінкою; 15.01.2020 були внесені зміни до п.1 ч.1 ст.267 ГПК та розширені права суду апеляційної інстанції; відповідно до зазначеної норми, суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, з'ясовує питання про склад учасників судового процесу; у разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, суд залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; уся наведена скаржницею судова практика стосувалась рішень судів апеляційної інстанції, які були прийняті до 15.01.2020, а тому не може бути актуальною саме для розгляду цієї справи;
- у справі подавались 2 апеляційні скарги - як ТОВ "Інвест лімітед компані", так і ОСОБА_2 , тому рішення суду у будь-якому випадку було б переглянуто, а твердження скаржника про безпідставне відкриття апеляційного провадження саме за скаргою ТОВ "Інвест лімітед компані" не є суттєвим; апеляційний суд задовольнив обидві скарги;
- з 15.01.2020 набули чинності зміни до п.1 ч.1 ст.267 ГПК; розширено повноваження суду апеляційної інстанції на стадії підготовки справи до апеляційного розгляду та надано право суду за власною ініціативою без погодження із учасниками процесу залучати до участі у справі третіх осіб, які не брали участі у справі, у разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на їх права та обов'язки особи; наведена скаржницею судова практика в цій частині є неактуальною, оскільки стосується рішень, що були прийняті до внесення відповідних змін в ГПК.
2) щодо прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів та неправильній оцінці доказів по справі:
- стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач; з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу;
- суд апеляційної інстанції дослідив нові докази у зв'язку із тим, що позивачка як особа яка отримала їх в межах кримінального провадження та є єдиним учасником інших цивільних справ навмисно приховав докази від суду першої інстанції.
3) щодо відсутності порушених корпоративних прав позивачки:
- наведені скаржником висновки Верховного Суду встановлюють, що рішення загальних зборів можуть бути визнанні недійсними (незаконними) з причин невідповідності їх нормам чинного законодавства діючого на момент прийняття рішення загальних зборів; така невідповідність повинна бути доведена позивачем; з огляду на те, що зазначена обставина не була доведена позивачкою, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволені позову;
- право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується;
- не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень;
4) щодо відсутності висновків касаційної інстанції щодо питання застосування норми права у подібних правовідносин:
- ТОВ "Інвест лімітед компані" погоджується зі скаржницею в цій частині; на час розгляду справи відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права в випадку відсутності волевиявлення учасника товариства щодо його вступу до товариства та подальшого виходу з нього;
- для надання таких висновків судом касаційної інстанції перш за все необхідно встановити доведеність обставини щодо відсутності волевиявлення учасника; суд касаційної інстанції не може досліджувати справу в частині доведеності чи недоведеності обставин та переоцінки доказів; касаційна скарга за своєю суттю вимагає від суду касаційної інстанції здійснити саме переоцінку доказів та встановити доведеність певних обставин на які позивачка посилалася як на підставу свого позову, що є неможливим в розрізі повноважень касаційного суду.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
29. Верховний Суд ухвалою від 27.10.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив на 08.12.2021.
Щодо безпідставного відкриття судом апеляційної інстанції апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі (ТОВ "Інвест лімітед компані")
30. Скаржниця стверджує, що суд апеляційної інстанції незаконно відкрив апеляційне провадження за скаргою ТОВ "Інвест лімітед компані" та залучив до його участі у справі як третю особу, чим порушив приписи ч.1 ст.254 ГПК.
31. На думку скаржниці ТОВ "Інвест лімітед компані" хоч і є власником спірного майна, але судові рішення у цій справі не вплинуть на його права та обов'язки, тому що предметом розгляду у цій справі є не речові, а корпоративні правовідносини між нею і ТОВ "Дютайв". Під корпоративними відносинами скаржниця розуміє ті, які пов'язані із її участю та припиненням такої участі у складі учасників ТОВ "Дютайв" шляхом передачі спірного майна до статутного капіталу товариства та подальшого відчуження частки іншій особі. ТОВ "Інвест лімітед компані" учасником таких корпоративних відносин не є і ніколи не було.
32. Верховний Суд не погоджується із доводами скаржниці та вважає законним та обґрунтованим відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інвест лімітед компані" і подальше залучення товариства судом апеляційної інстанції до участі у справі в якості третьої особи", з огляду на таке.
33. Відповідно до ч.1 ст.254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
34. Наведена норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
35. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
36. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п.4 ч.3 ст.277 ГПК, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
37. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК, оскільки у такому разі не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
38. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
39. Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 03.10.2019 у справі №910/16620/16, від 10.04.2019 у справі №9/189/2011/5003.
40. ТОВ "Інвест лімітед компані" не брало участі у справі в першій інстанції. 26.03.2021 до суду апеляційної інстанції надійшли апеляційні скарги від ОСОБА_2 та ТОВ "Інвест лімітед компані". Ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інвест лімітед компані"; ухвалою від 21.04.2021 об'єднано апеляційну скаргу ТОВ "Інвест лімітед компані" та апеляційну скаргу ОСОБА_2 в одне провадження для сумісного розгляду у судовому засіданні 11.05.2021.
41. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 ТОВ "Інвест лімітед компані" було залучено як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.
42. Мотивуючи цю увалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про інтереси ТОВ "Інвест лімітед компані" без участі останнього, в той час як саме це товариство є власником майна, що фактично є предметом спору.
43. Так, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 31.05.2021 встановив, що ТОВ "Інвест лімітед компані" є власником майна, переліченого у п.7 цієї постанови, яке раніше належало ОСОБА_1 , на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (серія та номер 2070, виданий 25.03.2019, видавник Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С., т.1, а.с.114-123).
44. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що, враховуючи заперечення позивачкою фактів її вступу до складу учасників ТОВ "Дютайв" та передачі внеску до статутного капіталу, реальною метою подання позову є саме відновлення речових прав на спірне майно, а не захист/відновлення корпоративних прав, виникнення яких позивачка як раз і заперечує.
45. Також суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення врахував, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання ТОВ "Інвест лімітед компані" від 12.03.2020 про залучення до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
46. Верховний Суд також бере до уваги ту обставину, що позивачка 22.06.2020 сама зверталася до суду першої інстанції із заявою про залучення до участі у справі ТОВ "Інвест Лімітед Компані" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, зазначаючи, що рішення суду у цій справі беззаперечно може вплинути на права та обов'язки вказаних осіб, які є власниками нерухомого майна, яке вибуло з власності позивачки на підставі спірного рішення загальних зборів ТОВ "Дютайв". В задоволенні зазначеного клопотання також було відмовлено судом першої інстанції.
47. За таких обставин Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інвест лімітед компані" і визначення його процесуального статусу як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Щодо належного способу захисту
48. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не наводить у своїх заявах по суті справи іншого обґрунтування порушення своїх прав, ніж вибуття з її власності 8 об'єктів нерухомого майна внаслідок оскарженого нею рішення загальних зборів від 11.02.2019, отже в цілому позов спрямований на захист права власності, а не корпоративних прав. Суд також дійшов висновку, що жодна із заявлених позовних вимог, ні сама по собі, ні у сукупності з іншими вимогами позивача, не дозволить відновити, а отже і належним чином захистити порушене право власності позивачки щодо спірного нерухомого майна.
49. Суд апеляційної інстанції вказав, що позовні вимоги сформульовані таким чином, що їх задоволення не призвело б до відновлення права, порушення якого декларується, а судове рішення стало би звичайною констатацією факту, що ОСОБА_1 не набувала корпоративних прав у ТОВ "Дютайв" та, як наслідок, не могла здійснити їх відчуження ОСОБА_2 .
50. Суд також вказав, що скасування реєстраційних дій в ЄДР, що стосуються ТОВ "Дютайв", не є також належним способом захисту прав у корпоративних правовідносинах. Таким способом захисту для даного випадку може бути визначення розміру статутного капіталу ТОВ та розміру часток учасників у такому ТОВ (п.п. "д" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), а не скасування реєстраційної дії/запису в Реєстрі. При цьому норми ч.5 ст.17 зазначеного Закону є спеціальними для ТОВ та ТДВ, якщо йдеться про необхідність державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ, що в даній справі становили суть спірних правовідносин (за твердженням позивачки ) щодо того, що вона не вступала до складу учасників ТОВ "Дютайв". Відтак, обрані ОСОБА_1 способи захисту права, яке вона вважає порушеним, не є належними та ефективними стосовно характеру спірних правовідносин, що є окремою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
51. Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність порушених корпоративних прав, позивачка стверджує, що ніколи не приймала рішення про вступ до складу учасників ТОВ "Дютайв",спірне рішення загальних зборів було прийнято без її участі, а підпис позивачки на протоколі, яким оформлені ці рішення, є підробленим.
52. Верховний суд підтримує висновок суду апеляційної інстанції про неналежність та неефективність обраних позивачем способів захисту, однак з дещо відмінних мотивів.
53. Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні заходи не встановлені, то особа має право обрати спосіб з передбачених ст.16 ЦК з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. Наявність недоліків у застосуванні судами способів захисту цивільних прав та інтересів спричинена неповним врегулюванням цього питання у законодавстві (постанова Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц).
54. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанова Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц).
55. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що спір у цій справі виник не через порушення корпоративних прав позивачки, а стосується захисту її прав як власника на нерухоме майно, яке, як стверджує позивачка, вибуло з її власності поза її волею через внесення його до статутного капіталу ТОВ "Дютайм" з використанням підроблених документів.
56. Водночас Верховний Суд не вважає, що у такому разі позивачка для захисту та поновлення своїх порушених прав повинна подавати позов про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників як визначив у своєму рішенні суд апеляційної інстанції.
57. Верховний Суд неодноразово робив висновок, що у подібних спірних правовідносинах належним способом захисту є витребування власником майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Верховний Суд також звертав увагу, що у такому випадку недоцільно оскаржувати весь ланцюжок правочинів, які були укладені після вибуття майна із володіння власника.
58. Відповідно до висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19, власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна (п.50). У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права (п.51).
59. Таким чином, належним та ефективним способом захисту у цьому спорі має бути звернення позивачки із вимогою до ТОВ "Інвест лімітед компані" про повернення спірного майна із чужого незаконного володіння (без необхідності попередньо визнавати недійсними реєстраційні дії, рішення загальних зборів, договір купівлі-продажу частки та акт її приймання-передачі).
60. Як повідомив представник позивачки в судовому засіданні, вона вже подала 8 відповідних позовів до ТОВ "Інвест лімітед компані", які розглядаються судами загальної юрисдикції.
61. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції прийняв правильне по суті рішення про відмову в позові з причин обрання позивачем неналежного та неефективого способу захисту.
62. Обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, тому Верховний Суд:
- викладає мотивувальну частину постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 в редакції цієї постанови (зокрема, виключає з неї висновки суду апеляційної інстанції щодо того, що ОСОБА_1 не довела того, що вона не вчиняла дії, спрямовані на набуття корпоративних прав в ТОВ "Дютайв" та передання до статутного капіталу товариства належного ій нерухомого майна, а також дії щодо подальшого відчуження частки ОСОБА_2 );
- не розглядає інші доводи касаційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості висновків постанови суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
63. Відповідно до частин 1 та 2 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
64. Згідно зі ст.311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Судові витрати
65. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Мотивувальну частину постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 916/333/20 змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.
3. В іншій частині постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 916/333/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова