29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"20" грудня 2021 р. Справа № 924/1160/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Василець Віталія Володимировича м. Славутич Київської області
до Фізичної особи-підприємця Данилюк Олени Вікторівни м. Хмельницький
про стягнення 10710грн. 00коп., з яких 8317грн. 10коп. основного боргу, 718грн. 26коп. пені, 443грн. 71коп. 3% річних, 1230грн. 93коп. інфляційних нарахувань
Представники учасників справи не з'явились
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
25.11.2021р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Василець Віталія Володимировича м. Славутич Київської області до Фізичної особи-підприємця Данилюк Олени Вікторівни м. Хмельницький про стягнення 10710грн. 00коп., з яких 8317грн. 10коп. основного боргу, 718грн. 26коп. пені, 443грн. 71коп. 3% річних, 1230грн. 93коп. інфляційних нарахувань.
В обгрунтування поданої заяви вказує на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду №03/01.20 від 27.01.2020р., у зв'язку із чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем за виконані роботи у сумі 8317грн. 10коп. Крім цього, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 718грн. 26коп. пені, нарахованої відповідно до п. 9.2 Договору, а також 443грн. 71коп. 3% річних та 1230грн. 93коп. інфляційних нарахувань, нарахованих відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2021р., позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 29.11.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1160/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:00 год. 20.12.2021р. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання письмового відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178ГПК України.
20.12.2021р. на електронну адресу суду від позивача надійшла заява (вх.№05-22/10044/21), в якій зазначає що ціна позову не змінилась, підтримує позовні вимоги, а також просить суд здійснювати розгляд справи без його участі. В заяві також просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у сумі 135грн. 45коп., з яких 30грн. 00коп. комісія банку за сплату судового збору та 105грн. 45коп. витрати пов'язані із надсиланням на адресу відповідача позовної заяви з додатками. До заяви додано копії квитанції та фіскальних чеків, в підтвердження понесених витрат.
Представники учасників справи в судове засідання 20.12.2021р. не з'явились.
Ухвала суду від 29.11.2021р. отримана відповідачем 03.12.2021р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, повноважного представника в судове засідання не направив.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
27.01.2020р. між ФОП Данилюк О.В. (Замовник) та ФОП Василець В.В. (Підрядник) було укладено Договір підряду №03/01.20.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, Підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами за завданням Замовника роботи на об'єкті "Офіс продажу", що розташований у м. Чернігів, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість на умовах визначених цим Договором.
Об'єм робіт наведений у Додатку №1 до Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору,загальна ціна Договору складає 8317грн. 10коп.
Підпунктом 3.1 Договору визначено, що Підрядник виконує роботи у строк до 31.03.2020р. від дати зарахування на рахунок Підрядника суми передплати, встановленої у п. 4.1 Договору. Дострокове виконання робіт допускається.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору, розрахунки проводяться шляхом 100% передплати загальної ціни Договору, вказаної у п. 2.1 протягом трьох банківських днів від дати укладення цього Договору.
Оплата проводиться Замовником у безготівковій формі в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування коштів, враховуючи банківські реквізити Підрядника, що зазначені в Договорі.
Згідно з п. 7.1 Договору, Акт виконаних робіт готує Підрядник та передає його на підпис Замовнику, який зобов'язується розглянути та підписати акт у строк два робочі дні, або надати мотивовану письмову відмову від підписання із зазначенням недоліків, які стали підставою для такої відмови. В противному випадку Акт вважається прийнятим (підписаним) Замовником, а роботи такими, що виконані.
Відповідно до п.п. 9.2, 9.4 Договору, у випадку несвоєчасного проведення платежів, Замовник зобов'язаний сплатити Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов'язання, від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення.
Сплата штрафних санкцій не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання.
Згідно з п.п. 11.1, 12.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його фактичного підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.03.2020р. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що виникли протягом строку його дії та залишилися невиконаними.
Додаток №1 до договору є план-схема об'єкту та об'єм робіт.
Договір та додаток №1 підписано сторонами та скріплено відтиском печатки позивача.
Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують розірвання або визнання недійсним Договору №03/01.20 від 27.01.2020р.
У справі також наявний Акт наданих послуг №2 від 24.03.2020р. на суму 8317грн. 00коп.
Акт підписаний сторонами та скріплений відтиском печатки ФОП Василець В.В. (позивача у даній справі).
Оскільки відповідач в добровільному порядку та у встановлений Договором термін не здійснив оплату заборгованості за виконані роботи, позивач просить суд стягнути 8317грн. 10коп. боргу в примусовому порядку.
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення 718грн. 26коп. пені, нарахованої за період прострочення з 31.01.2020р. по 31.07.2020р. відповідно до п. 9.2 Договору, а також 443грн. 71коп. 3% річних за період з 31.01.2020р. по 10.11.2021р. та 1230грн. 93коп. інфляційних нарахувань за період з лютого 2020р. по жовтень місяці 2021р. включно, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані стороною докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 27.01.2020р. між ФОП Данилюк О.В. (Замовник) та ФОП Василець В.В. (Підрядник) було укладено Договір підряду №03/01.20, відповідно до умов якого, Підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами за завданням Замовника роботи на об'єкті "Офіс продажу", що розташований у м. Чернігів, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість на умовах визначених цим Договором.
Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Глава 61 Цивільного кодексу України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених цим Кодексом.
Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Позивач звертаючись до суду з позовом про стягнення з Відповідача 8317грн. 10коп. посилається на неналежне виконання умов Договору в частині оплати виконаних робіт.
Положеннями статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як стверджується матеріалами справи, позивачем умови договору виконані в повному обсязі, оскільки 24.03.2020р. між сторонами підписано Акт наданих послуг по Договору підряду №03/01.20 на суму 8317грн. 00коп. Акт підписаний без поправок та зауважень з боку Замовника та скріплений відтиском печатки ФОП Василець В.В.
Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Умовами п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом 100% передплати загальної ціни Договору, вказаної у п. 2.1 протягом трьох банківських днів від дати укладення цього Договору.
Зважаючи на приписи п. 4.1 Договору, враховуючи дату укладення Договору - 27.01.2020р., граничний термін оплати прийнятих виконаних робіт - 30.01.2020р.
Судом встановлено, що між сторонами у даній справі виникли договірні зобов'язання щодо виконання робіт та їх оплати. Позивач обумовлені умовами договору роботи виконав у повному обсязі. Матеріали справи не містять доказів оплати виконаних та прийнятих відповідачем робіт.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданого позову про стягнення 8317грн. 10коп. заборгованості за виконані роботи, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 718грн. 26коп. пені за період з 31.01.2020р. по 31.07.2020р., нарахованої за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, судом враховується наступне.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 9.2 Договору, у випадку несвоєчасного проведення платежів, Замовник зобов'язаний сплатити Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов'язання, від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення.
Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку про правомірність її нарахування у сумі 715грн. 36коп., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В решті суми 02грн. 90коп. пені у позові належить відмовити.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 443грн. 71коп. 3% річних та 1230грн. 93коп. інфляційних нарахувань судом враховується таке.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.1 Договору від 27.01.2020р., сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом 100% передплати загальної ціни Договору, вказаної у п. 2.1 протягом трьох банківських днів від дати укладення цього Договору.
Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Провівши перерахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи заявлений позивачем період нарахування, суд вважає його правомірним та арифметично вірним у сумі 443грн. 71коп. 3% річних та 1137грн. 79коп. інфляційних втрат, з огляду на що позовні вимоги в цих сумах підлягають задоволенню. В решті суми 93грн. 14коп. інфляційних втрат у позові належить відмовити.
Під час проведеного перерахунку інфляційних втрат судом враховано положення п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", яким роз'яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 8317грн. 10коп. основного боргу, 715грн. 36коп. пені, 443грн. 71коп. 3% річних та 1137грн. 79коп. інфляційних втрат. В решті суми 02грн. 90коп. пені та 93грн. 14коп. інфляційних втрат у позові належить відмовити.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст. 129 ГПК України.
Крім цього, позивач у поданій заяві (вх.№05-22/10044/21 від 20.12.2021р.) просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у сумі 135грн. 45коп., з яких 30грн. 00коп. комісія банку за сплату судового збору та 105грн. 45коп. витрати пов'язані із надсиланням на адресу відповідача позовної заяви з додатками. До заяви додано копії фіскальних чеків про понесені витрати.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як зазначає позивач у поданій до суду заяві (вх.№05-22/10044/21), ним понесено витрати пов'язані з розглядом справи в розмірі 135грн. 45коп., з яких 30грн. 00коп. комісія банку за сплату судового збору та 105грн. 45коп. витрати пов'язані із надсиланням на адресу відповідача позовної заяви з додатками.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат у сумі 135грн. 45коп. позивачем надано до суду копію квитанції №85/КЗ від 12.11.2021р. на суму 30грн. 00коп. та копії фіскальних чеків АТ "Укрпошта" від 22.11.2021р. на суму 46грн. 25 коп. та на суму 59грн. 20 коп.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування витрати у сумі 135грн. 45коп. підтверджені належними доказами, пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у суді, а тому підлягають відшкодуванню у сумі 134грн. 23коп., тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Подібна за змістом правова позиція Верховного Суду щодо стягнення витрат пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду викладена у постанові у справі №910/4474/17 від 20.01.2020р.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 123, 129, 221, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Фізичної особи-підприємця Василець Віталія Володимировича м. Славутич Київської області до Фізичної особи-підприємця Данилюк Олени Вікторівни м. Хмельницький про стягнення 10710грн. 00коп., з яких 8317грн. 10коп. основного боргу, 718грн. 26коп. пені, 443грн. 71коп. 3% річних, 1230грн. 93коп. інфляційних нарахувань задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Данилюк Олени Вікторівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Василець Віталія Володимировича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 8317грн. 10коп. (вісім тисяч триста сімнадцять гривень 10 копійок) основного боргу, 715грн. 36коп. (сімсот п'ятнадцять гривень 36 копійок) пені, 443грн. 71коп. (чотириста сорок три гривні 71 копійка) 3% річних, 1137грн. 79коп. (одна тисяча сто тридцять сім гривень 79 копійок) інфляційних втрат, 2249грн. 57 коп. (дві тисячі двісті сорок дев'ять гривень 57 копійок) витрат по оплаті судового збору, 134грн. 23коп. витрат, пов'язаних з вчиненням процесуальних дій.
Видати наказ.
В решті суми у позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 24.12.2021р.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 3 примірники:
1-до справи (в паперовому),
2-позивачу ФОП Василець В.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 в електр.),
3-відповідачу ФОП Данилюк О.В. ( АДРЕСА_3 , в паперовому з повід. про вручення).