17 грудня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/688/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
за участю секретаря судового засідання Касюдик О.О.
Розглянув матеріали справи
за позовом: Фермерського господарства "ВЕСЕЛА ГОРА", вул. Галицька, 149, м.Бучач, Тернопільська область
до відповідача - Фізичної особи - підприємця Білокрилого Володимира Богдановича, АДРЕСА_1
про стягнення 389 785,91 грн заборгованості
Уповноважені представники сторін в судове засідання не з'явилися
Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання (звукозапис) за допомогою технічних засобів не здійснювалося
Суть справи: Фермерське господарство "Весела Гора", м.Бучач, Тернопільська область, звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Білокрилого Володимира Богдановича, м.Бучач, Тернопільська область, про стягнення 389 785,91 грн заборгованості за отриманий товар згідно умов Договору купівлі-продажу №1 від 04.01.2021.
Ухвалою суду від 26.10.2021 відкрито провадження у даній справі; постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи по суті на 29.11.2021 на 10:00 год; встановлено відповідачу строки: для подання (за наявності) заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження - 5 днів від дня отримання даної ухвали; для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення зазначеної ухвали, але не пізніше 20.11.2021; позивачу встановлено строк на подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання такого, але не пізніше 29.11.2021.
29.11.2021 судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням судді у відпустці та було перенесено на 17.12.2021 на 9:30 год, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 06.12.2021.
В судове засідання 17.12.2021 представники сторін не з'явилися, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень знаходяться в матеріалах справи).
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.
Жодні заяви процесуального характеру, в т.ч. заперечення щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, від сторін не надходили.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 8 ст.165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Слід зазначити, що копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 29.10.2021 (відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).
Відповідно до ст.119 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).
Враховуючи, що: - дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, особливістю якого є те, що суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також додатково заслуховує їх усні пояснення; - відповідачу було надано достатньо часу для викладення і подання суду відзиву на позов та інших заяв процесуального характеру, а також для забезпечення участі уповноваженого представника у судовому засіданні, однак останній таким правом не скористався; - сторін про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі належним чином повідомлялось; - участь представників сторін в судовому засіданні 17.12.2021 обов'язковою не визнавалась, а доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
- 04.01.2021 між Фермерським господарством "Весела гора" (Продавець), та Фізичною особою-підприємцем Білокрилим Володимиром Богдановичем (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №1 (надалі - Договір), у відповідності до умов якого (п.1.1) Продавець на умовах Договору зобов'язується передавати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію (надалі - Товар), а саме: Соя, в кількості - 100 тон, ціна за 1 т без ПДВ - 14333,33 грн, сума без ПДВ - 1 433 333,00 грн., всього з ПДВ - 1 719 999 грн. Покупець, в свою чергу, зобов'язується приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.
Згідно п.1.2 Договору Товар передається Покупцю згідно накладних, які додаються до Договору.
Відповідно до п.п. 2.1-2.3 Договору Продавець передає Покупцеві товар окремими партіями із наявного в Продавця асортименту та кількості на протязі 10-ти робочих днів з моменту надходження замовлення від Покупця або в інший узгоджений сторонами строк. Поставка здійснюється на умовах самовивозу. Пунктом поставки за Договором є: склад Продавця, який знаходиться за адресою: м. Бучач, вул. Б.Хмельницького, 69.
Згідно п.2.6 Договору Товар вважається переданим Продавцем та прийнятим Покупцем згідно накладних Продавця з відміткою Покупця про отримання товару, вказаного в накладних.
Пунктами 3.1-3.3 Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться Покупцем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Продавця чи іншими незабороненими Законом України формами оплати. У випадку відпуску товару без передоплати, оплата проводиться Покупцем з відстрочкою платежу. Оплата частинами дозволена.
Відповідно до п.6.1 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021р.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.
Згідно п.1ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вказує позивач, на виконання умов вищевказаного Договору, ФГ "ВЕСЕЛА ГОРА" згідно видаткової накладної №12 від 01.04.2021 передав відповідачу товар - сою в кількості 27,06 тонн на загальну суму 489 785,91 грн.
Зазначена видаткова накладна (належним чином засвідчену копію якої долучено до матеріалів справи) містить підписи уповноважених представників сторін, які скріплені печатками юридичних осіб без будь-яких зауважень чи застережень. Отже, суд вважає належним чином підтвердженим факт поставки відповідачу товару - сої в кількості 27,06 тонн, на загальну суму 489 785,91 грн.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З поданих матеріалів слідує, що відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару шляхом перерахування на банківський рахунок продавця коштів в сумі 100 000,00 грн згідно платіжного доручення №560 від 16.04.2021.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором за поставлений товар згідно видаткової накладної №12 від 01.04.2021 станом на дату звернення з позовом становила 389 785,91 грн.
Слід також зазначити, що в укладеному Договорі купівлі-продажу №1 від 04.01.2021 строки проведення розрахунків за отриманий Товар сторонами чітко не визначено. В той же час, в п.3.1 Договору міститься умова про те, що оплата (у випадку відпуску товару без передоплати) проводиться Покупцем з відстрочкою платежу.
Матеріали справи також вказують на те, що позивачем на адресу відповідача з метою досудового врегулювання спору направлялась претензія №б/н від 15.06.2021 з вимогою не пізніше місячного строку з дня одержання претензії оплатити заборгованість у сумі 389785,91 грн.
Вказана претензія отримана відповідачем 25.06.2021, проте заборгованість у визначений претензією строк не була погашена, що слугувало підставою для звернення із даним позовом до суду.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що відповідач у встановлений строк відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини не спростував, як і не подав суду доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості станом на дату розгляду справи, а тому позовні вимоги щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Білокрилого Володимира Богдановича на користь Фермерського господарства "ВЕСЕЛА ГОРА" 389 785,91 грн заборгованості за поставлений товар підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Пунктом 2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачено, що у спорах, які виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов підлягає до задоволення повністю, понесений позивачем судовий збір в сумі 5846,79 грн покладається на відповідача.
Частиною 4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 5 ст.129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Як свідчать матеріали справи, правова допомога Фермерському господарству "Весела гора" у даній справі надавалась адвокатом - Суп Мар'яною Богданівною на підставі Договору про надання правничої допомоги від 01.09.2021, ордеру серії ВО №1025210 від 08.10.2021.
Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку позивача розмір судових витрат, які останній очікував понести у зв'язку з розглядом даної справи, становив: судовий збір - 5846,79 грн; витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції - 15463,50 грн (додаток до Договору про надання правничої допомоги від 01.09.2021).
Поданими доказами, зокрема Актом приймання-передачі наданих послуг від 24.09.2021 до Договору про надання правничої допомоги від 01.09.2021, підтверджено надання адвокатом Суп Мар'яною Богданівною Фермерському господарству "ВЕСЕЛА ГОРА" правової допомоги, пов'язаної із розглядом даної справи в сумі 5 947,50 грн, які оплачено згідно платіжного доручення №637 від 24.09.2021.
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Частиною 4 ст.126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст.126 ГПК України).
Судом враховується, що відповідачем не заперечувався орієнтовний розрахунок судових витрат, а заявлений до відшкодування розмір понесених витрат є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.
З огляду на вищезазначене, суд визнає обґрунтованим та документально підтвердженим факт понесення ФГ "ВЕСЕЛА ГОРА" витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в розмірі 5 947,50 грн, та які відповідно до ст.129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 123-126, 129, 194, 202, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Білокрилого Володимира Богдановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Фермерського господарства "ВЕСЕЛА ГОРА" (вул. Галицька, 149, м. Бучач, Тернопільська область, код 39680938) - 389 758 грн 91 коп. заборгованості з оплати поставленого товару, 5 846 грн 79 коп в повернення сплаченого судового збору та 5947 грн 50 коп. відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст.256-257 ГПК України.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 грудня 2021 року.
Суддя С.Г. Стопник