79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.12.2021 Справа № 914/1761/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»
до відповідача Приватного підприємства «Архімет»
про стягнення 378048,40 грн.
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.12.2021р. у справі №914/1761/21 вирішено позов задовольнити частково, стягнути з Приватного підприємства "Архімет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" 67370,83 грн. заборгованості за несплаченими черговими платежами по кредиту, 3073,22 грн. 3% річних у зв'язку з простроченням сплати чергових платежів за кредитом, 6743,82 грн. інфляційних втрат у зв'язку з простроченням сплати чергових платежів за кредитом, 177052,40 грн. штрафу та 3813,60 грн. витрат по сплаті судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вказаним рішенням суду також було призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на 14.12.2021, оскільки позивачем до закінчення судових дебатів при розгляді справи було зроблено заяву про те, що ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази на підтвердження судових витрат на правову допомогу адвоката.
Так, згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення, строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
09.12.2021 на адресу суду надійшла заява позивача (вх.№5068/21) про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить стягнути з відповідача 15000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
До вказаної заяви позивачем долучено такі докази понесених таких витрат:
- копія договору про надання юридичних послуг.
- копія заявки на надання юридичних послуг №105 від 22.12.2020.
- копія акту № 1 наданих послуг від 24.12.2020.
- копія рахунку на оплату №180410 105_1 від 22.12.2020.
- платіжне доручення №51002828 від 24.12.2020.
Крім того, в матеріалах справи міститься свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Мирошніченко Інни Вадимівни та ордер на надання правової допомоги від 08.05.2020.
Сторони явку представників в судове засідання 14.12.2021 не забезпечили.
14.12.2021 на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача про проведення судового засідання за його відсутності.
Щодо заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 20870,73 грн.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається із поданих матеріалів, 10.04.2018 між адвокатським об'єднанням «КПД Консалтинг» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (замовник) укладено договір про надання юридичних послуг стосовно питань, пов'язаних із поточною господарською діяльністю замовника. Види зміст, обсяг строки та умови надання конкретних послуг погоджуються сторонами в кожному випадку письмово, шляхом підписання додаткових угод (заявок), які становлять невід'ємну частину цього договору.
Згідно пункту 2.1 договору за надання послуг замовник сплачує виконавцеві винагороду, сума якої визначається у відповідній додатковій угоді (заявці), яка підписується сторонами.
Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату рахунків, виставлених виконавцем, у строки, визначені у відповідній додатковій угоді (заявці).
Відповідно до пункту 2.4 договору у строки, визначені у відповідній додатковій угоді (заявці), сторони підписують акт наданих послуг, яким підтверджують належне та повне виконання договірних зобов'язань та відсутність претензій одна до одної.
22.12.2020 між Адвокатським об'єднанням «КПД Консалтинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» укладено заявку на надання юридичних послуг № 105 до договору надання юридичних послуг від 10.04.2018, відповідно до пункту 1а якої, виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з забезпечення належного представництва інтересів замовника у відповідних судах, в тому числі апеляційної та касаційної інстанцій по справі за позовом ТОВ "Порше Мобіліті" (позивач) до Приватного підприємства «Архімет» (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 50014055 від 23.02.2017.
Як вбачається із змісту пункту 4.2 заявки, замовник зобов'язаний оплатити послуги виконавця за роботу, визначену пунктом 1а заявки, у розмірі 12500,00 грн., крім того ПДВ 2500,00 грн., а всього 15000,00 грн. - за представництво інтересів замовника в суді першої інстанції.
Між адвокатським об'єднанням та замовником підписано акт №1 про надані послуги до заявки на надання юридичних послуг №105 від 22 грудня 2020 року до договору про надання юридичних послуг від 10 квітня 2018 року.
Згідно пункту 1 зазначеного акту виконавець надав замовнику юридичні послуги за п.1а заявки на надання юридичних послуг №105 від 22 грудня 2020 року, а саме представництво інтересів замовника у суді першої інстанції по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (позивач) до Приватного підприємства «Архімет» (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 50014055 від 23.02.2017 року.
Вартість зазначених вище послуг становить 12500,00 грн., крім того ПДВ 2500,00 грн., що разом становить 15000,00 грн.
Адвокатським об'єднанням «КПД Консалтинг» виставлено рахунок на оплату 180410_ 105_ 1 від 22.12.2020.
Відповідно до платіжного доручення № 51002828 від 24.12.2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» оплачено вартість наданих адвокатським об'єднанням послуг відповідно до зазначеного рахунку.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 викладено висновок, що адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, позаяк розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Матеріали справи містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, відтак не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Таким чином, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи відсутність заяви відповідача про зменшення розміру таких витрат, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, а також реальності (необхідності) цих витрат, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються наявними у справі доказами та є обґрунтованими.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 3 та частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов у даній справі задоволено частково, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 10087,61 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з Приватного підприємства «Архімет» (79018, місто Львів, вулиця Чоловського, будинок 5, ідентифікаційний код 34903828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1В, ідентифікаційний код 36422974) 10087,61 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
2. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 24.12.2021р.
Суддя Петрашко М.М.