79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.12.2021 справа № 914/2976/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С. Груп», м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів
про стягнення 29591,73 грн за Договором поставки партіями з використанням паливних карток №ПК-162 від 13.09.2019
За участю представників сторін: не з'явилися
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С. Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення 29591,73 грн за Договором поставки партіями з використанням паливних карток №ПК-162 від 13.09.2019.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.09.2021 справу №914/2976/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 04.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №ПК-162 поставки партіями з використанням паливних карток від 13.09.2019 в частині поставки оплаченого пального у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати за Договором у розмірі 29 591,73 грн вартості недопоставленого пального.
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 20.09.2021 п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення № 7901414156269 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (79044, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЄФРЕМОВА, будинок 84, квартира 1Б) копія ухвали суду від 04.10.2021 про відкриття провадження у справі була ним отримана 07.10.2021.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Обставини справи
13.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С. Груп» (Покупець) укладено Договір №ПК-162 поставки партіями з використанням паливних карток (Договір), відповідно до п. 2.1 якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця (поставляти) Товари, (надавати Послуги), а Покупець зобов'язався приймати у власність Товари (Послуги) та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним Договором.
На виконання положень Договору Покупцю було передано паливну картку №7825990002776557, вид палива ДП, що підтверджується Актом прийому-передачі паливних карток (Додаток 1 до Договору №ПК-162 від 13.09.2019 року), на яку було нараховано 2 000 л ДП Mustang.
Оплата за вказаний Товар з боку ТОВ «Т.Е.С. Груп» проведена у повному обсязі на підставі рахунку на оплату №1975 від 09 жовтня 2020 року у сумі 42 980,00 (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 7 163,33 гри.
Як зазначив позивач у позовній заяві, станом на сьогодні залишок невикористаного пального на паливній картці №7825990002776557 становить 1377 л ДП.
Однак, ТОВ «Т.Е.С. Груп» не може скористатися зазначеною паливною карткою та отримати пальне, оплата за яке проведена у повному обсязі на користь ТОВ «Кондор Логістик». Вартість невикористаного пального становить 29 591,73 грн. (1377 л*21,49 грн).
Відтак, відповідачем не передано позивачу замовлений та оплачений товар на суму 29591,73 грн.
31 березня 2021 року позивачем скеровано відповідачу претензію із вимогою повернути кошти у розмірі 29 591,73 грн, які були перераховані на рахунок ТОВ «Кондор Логістик» в якості оплати за паливо-мастильні матеріали, а також сплатити пеню за порушення строків виконання зобов'язання протягом 10 днів з моменту отримання відповідної претензії, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів повернення коштів позивачу не надав.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору №ПК-162 поставки партіями з використанням паливних карток від 13.09.2019.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно п.2.4.3. Договору з метою належного виконання своїх зобов'язань щодо передачі Товарів Покупцю Постачальник самостійно залучає необхідну кількість користувачів ТО. Сторони погодили, що товари вважаються поставленими по цьому Договору в тих випадках, коли передачу Товарів з використанням паливних карток було здійснено користувачем ТО, інформація про якого може зазначатися в чеках.
Таким чином, факт підписання сторонами Акту приймання-передачі паливних карток до Договору №ПК-162 від 13 вересня 2019 року не свідчив про факт передачі товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі паливної картки №7825990002776557, яка надавала позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, відповідач доказів належного виконання зобов'язань за Договором щодо поставки товару не подав.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 29591,73 грн попередньої оплати за недопоставлене пальне за Договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №1698 від 31.08.2021.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» (ідентифікаційний код 39046990; 79044, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЄФРЕМОВА, будинок 84, квартира 1Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С. Груп» (ідентифікаційний код 38243861; 79029, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ХОЛОДНА, будинок 38) 29 591,73 грн (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна грн 73 копійок) попередньої оплати за Договором №ПК-162 від 13 вересня 2019 року та 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 24.12.2021.
Суддя Кидисюк Р.А.