ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у розстроченні виконання судового рішення
22.12.2021Справа № 910/11984/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні
заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Білий дім”
про розстрочення виконання судового рішення
у справі № 910/11984/21
за позовом Приватного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Білий дім”
про стягнення 272 392,36 грн
представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання
Приватне акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Білий дім” (далі - відповідач) про стягнення 272 392,36 грн, з яких 223 806,20 грн заборгованості, 9 917,52 грн пені, 11 190,31 грн штрафу, 20 500,97 грн інфляційних втрат та 6 977,36 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 05244/4-02 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 11.11.2004.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 (повне рішення складено 26.10.2021) у справі № 910/11984/21 позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 223 806 грн 20 коп. заборгованості, 9 917 грн 52 коп. пені, 11 190 грн 31 коп. штрафу, 20 500 грн 97 коп. інфляційних втрат, 6 977 грн 36 коп. 3 % річних та 4 085 грн 89 коп. судового збору.
09.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення в цій справі.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на складне фінансове становище, на підтвердження чого надано повідомлення АТ КБ “Приватбанк” від 27.10.2021 № 20.1.0.0.0/7-211021/16056, згідно з яким на кошти відповідача були накладені арешти при здійсненні примусового виконання судових рішень в інших справах.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 було призначено розгляд заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Білий дім” про розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/11984/21 на 22.12.2021.
20.12.2021 до загального відділу діловодства Господарського сулу міста Києва від Приватного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” надійшло заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення в цій справі, відповідно до якого позивач просить суд відмовити у задоволенні вказаної заяви.
У судове засідання 22.12.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача (заявника) не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач (заявник) був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
Розглянувши заяву ОСББ “Білий дім” про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у цій справі, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, в основу судового акту про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду в цій справі відповідач посилається на ту обставину, що на його банківському рахунку не достатньо грошових коштів для погашення заборгованості перед позивачем, а також на накладення арештів на кошти при здійсненні примусового виконання судових рішень в інших справах.
Заперечуючи проти заяви відповідача, позивач зазначає, що розстрочення виконання рішення призведе до істотного порушення його прав та несвоєчасного виконання власних договірних зобов'язань.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суд звертає увагу, що відповідач просить суд розстрочити виконання рішення у цій справі та затвердити графік сплати грошових коштів з 31.12.2021 по 31.12.2022, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін розстрочення.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Отже, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі “Шмалько проти України” (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина “судового розгляду”.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру”, а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення, суд зазначає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі “Чіжов проти України” (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За висновком суду, подані відповідачем докази не можуть підтверджувати реальність виконання рішення суду в цій справі протягом запропонованого відповідачем терміну розстрочення.
Також суд зазначає, що скрутне фінансове становище боржника не може бути безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Суд погоджується з доводами позивача про необхідність врахування при вирішенні питання про розстрочення виконання судового рішення не тільки фінансового стану відповідача, а й позивача, яким зазначено про те, що порушення відповідачем строків оплати боргу призводить до невиконання позивачем своїх зобов'язань перед контрагентами, а також погіршує його фінансове становище.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін, оскільки довготривале невиконання рішення суду порушуватиме право позивача на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Білий дім” про розстрочення виконання судового рішення в цій справі.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Білий дім” про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/11984/21 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.12.2021
Суддя О.В. Нечай